Рішення № 78927903, 13.12.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

______________

"13" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2227/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 – на підставі ордеру №284112 від 24.10.2018р.;

ОСОБА_2 – на підставі довіреності №а/05/2018 від 08.10.2018р.;

Від відповідача: ОСОБА_3– на підставі ордеру №380343 від 01.11.2018р.;

ОСОБА_4 - на підставі довіреності від 15.11.2018р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія” до відповідача ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку “ФОНТАН-39” про зобов’язання видати технічні умови, про зобов’язання погодити проектну документацію з доступу, про зобов’язання укласти договір з доступу до об’єкту інфраструктури, про зобов’язання відшкодувати майнову шкоду, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія” (надалі – позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку “ФОНТАН-39” (надалі – відповідач) про зобов’язання видати технічні умови, про зобов’язання погодити проектну документацію з доступу, про зобов’язання укласти договір з доступу до об’єкту інфраструктури, про зобов’язання відшкодувати майнову шкоду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "13" листопада 2018 р. о 10:00 год.

25.10.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

08.11.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 13.11.2018р. представником позивача було надано суду відповідь на відзив, відповідно до якої, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2018р. було відкладено підготовче засідання на "27" листопада 2018 р. о 12:00 год.

21.11.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.11.2018р. представником позивача було надано суду письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2018р. було закрити підготовче провадження у справі № 916/2227/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія” до відповідача ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку “ФОНТАН-39” про зобов’язання видати технічні умови, про зобов’язання погодити проектну документацію з доступу, про зобов’язання укласти договір з доступу до об’єкту інфраструктури, про зобов’язання відшкодувати майнову шкоду та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "13" грудня 2018 р. о 12:30 год.

13.12.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія”

є суб'єктом господарської діяльності, то надає телекомунікаційні послуги на території м.Одеса па підставі ліцензії НКРЗІ Серія АЕ № 521613 від 24 липня 2014 року, ліцензії ДАБІ України № 15 від 12.04.2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія”

надавало телекомунікаційні послуги в зокрема в будинку № 39, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога буд. 39.

Розміщення обладнання та експлуатація мереж та їх елементів в будинку № 39 Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія”

здійснювало на підставі: Договору про розміщення телекомунікаційних мереж на об’єктах комунальної власності територіальної громади м. Одеси № 01/020-Р від 01 січня 2015 р., що був укладений з КП “Одеські інженерні мережі’’; Договору про технічне електропостачання споживача № 857 від 1 травня 2011 р., що був укладений з балансоутримувачем будинку №39 ЖКС “Фонтаиський”;

Як зазначає позивач, в період з 2013 р. по 2015 р. ТОВ “ПТК” придбало обладнання, що в подальшому було розміщено у будинку № 39 з метою надання телекомунікаційних послуг абонентам. Вартість всього обладнання, розміщеного у будинку № 39, на момент розміщення складало 8 267,90 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія”

надавало телекомунікаційні послуги в будинку № 39 - 6 абонентам, з яких 5 абонентів сплачували щомісячно плату за користування послугами, та 1 абонент придбав річний пакет “Рік без турбот”.

З 01.03.2017р. будинок № 39 було передано на баланс ОСББ “Фонтан 39”, що підтверджується актом приймання - передачі житлового будинку №39 від 28 лютого 2017р.

Тобто, до ОСББ “Фонтан 39”, як до нового балансоутримувача будинку (об'єкта будівництва), перейшлии усі права та обов’язки, в тому числі й договірні зобов’язання.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія” зверталося до ОСББ “Фонтан 39”, в особі голови ОСОБА_6, з пропозицією укласти договір про доступ до інфраструктури об’єкта та направляло Відповідачу проект договору доступ до інфраструктури об’єкта (надалі - Договір з доступу).

ОСББ “Фонтан 39” в особі голови ОСОБА_7 направило до ТОВ “ПТК” проект договору про участь у витратах на утримання і ремонт житлового будинку, пов’язаних із розміщенням га експлуатацією обладнання та телекомунікаційних мереж

Відповідно до умов вищезазначеного проекту договору ОСББ “Фонтан 39” надає ТОВ ‘'ПТК” можливість розміщувати обладнання та телекомунікаційні мережі у кожній із 4 парадних будинку та можливість підключення ТОВ “ПТК” до джерел електроенергії ОСББ “Фонтан 39” та повинно було компенсувати витрати ОСББ за спожиту ТОВ “ПТК” електроенергію та приймати участь у ремонті приміщень ОСББ. Вартість договору складала400 грн. щомісячно.

05.02.2018р. ОСББ "Фонтан 39” в особі голови ОСОБА_7 направило до ТОВ “ПТК” лисі про необхідність укладення договору в тій редакції; яка була запропонована ОСББ. Умовою укладення договору у даній редакції було погашення ТОВ “ПТК” “заборгованості” за утримання та ремонт житлового будинку за період з 01.03.2017 р. по 01.03.2018 р. у розмірі 400 грн. щомісячно (у загальній сумі 4 800 грн.). Вказана сума, відповідно до даного листа, включала в себе витрати за спожиту електроенергію та витрати, пов’язані із заміною електромережі будинку.

Проте, як зазначає позивач, згоди між сторонами про укладення договору досягнуто не було.

З наведених підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія” (надалі – позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку “ФОНТАН-39” (надалі – відповідач) про зобов’язання ОСББ “Фонтан 39” видати технічні умови ТОВ ‘'ПТК” згідно із встановленим законодавством порядком, про зобов’язання ОСББ “Фонтан 39” погодити надану ТОВ “ПТК” проектну документацію з доступу згідно із встановленим законодавством порядком, про зобов’язання “Фонтан 39” укласти договір з доступу до об’єкту інфраструктури за відсутності передбачених законом виключних підстав для відмови в укладанні договору, про зобов’язання ОСББ “Фонтан 39” відшкодувати на користь ТОВ “ПТК” завдану майнову шкоду в розмірі 7 136,40 грн. із урахуванням упущеної вигоди.

ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку “ФОНТАН-39” надало відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як встановлено судом, 01.04.2016 року була створена юридична особа - об’єднання співвласників багатоквартирного будинку № 39 - «ФОНТАН-39», 28.02.2017 року будинок №39 по вул. Фонтанська дорога у місті Одесі був переданий на баланс ОСББ «ФОНТАН 39», про що був складений відповідний Акт.

Як зазначає відповідач, в результаті вивчення стану електромереж житлового будинку №39, до електромережі житлового будинку підключено обладнання 6 провайдерів телекомунікацій, які тривалий час споживають електроенергію без відповідних договорів та оплати. При цьому, слід зазначити, що розміщення (надання доступу) здійснюється на підставі Договору та в порядку, передбаченому Законом Україна «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (№1834-УПІ)» з урахуванням технічних можливостей та з дотриманням технічних умов з доступу та проектної документації з доступу.

Відповідно до п.2 ст. 4 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», забезпечення доступу до інфраструктури об’єкта доступу здійснюється виключно на договірній основі.

У зв'язку із незадовільним технічним станом електромережі, відсутністю резервного силового кабелю, застарілим обладнанням, яке не може забезпечувати безперебійну роботу, ОСББ вимушено власним коштом не лише проводити необхідні ремонтні та відновлюванні роботи, а ще й сплачувати за рахунок мешканців будинку всі витрати, пов’язані з споживанням електроенергії, у тому числі й провайдерами, які протягом 1 календарного року (з 01.03.2017р. по 01.03.2018р.) здійснювали господарську діяльність без укладання з ОСББ відповідних договорів та щомісячної оплати за спожиту електроенергію.

На засіданні правління ОСББ, яке відбулося 17 серпня 2017 року, було прийнято рішення про необхідність укладення договорів та отримання з провайдерів плати за спожиту електроенергію. Крім того, було прийнято рішення про від’єднання від електромережі провайдерів, які не уклали договір про доступ до 01.03.2018 року.

Відповідно до ст. 14 ЗУ Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», власник інфраструктури об’єкта доступу має право: вимагати укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури відповідного об’єкта доступу: визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу, затвердженою відповідним Державним органом; відмовляти замовнику у видачі технічних умов з доступу і погодженні проектної документації з доступу та укладенні договору з доступу виключно з підстав, визначених цим Законом; демонтувати (частково демонтувати) технічні засоби телекомунікацій, розмішені на елементах інфраструктури об’єкта доступу, відповідно до законодавства; укладати із замовником договір з доступу після досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору з доступу.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (№1834-VIII)» доступ до інфраструктури об’єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об’єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об’єкта доступу проектної документації з доступу.

Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: проектна документація з доступу до інфраструктури об’єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу); проект договору з доступу.

Власник інфраструктури об’єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу з таких підстав: звернення щодо укладення договору з доступу підписано не уповноваженою належним чином посадовою особою (представником) замовника або складено з порушенням відповідних правил надання доступу до інфраструктури об’єкта доступу; ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону.

Крім того, відповідно до положень ч. 13 ст. 12 Закону «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» підставою для відмови у видачі технічних умов з доступу є: ненадання замовником інформації, необхідної для його ідентифікації: повне найменування, ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, електронна пошта, номери телефонів; відсутність технічної можливості для розміщення технічних засобів телекомунікацій на елементах інфраструктури об’єкта доступу; наявність простроченої понад три місяці заборгованості замовника за раніше отримані в користування елементи інфраструктури об’єкта доступу, надані в користування власником інфраструктури відповідного об’єкта доступу.

У разі прийняття власником інфраструктури об’єкта доступу рішення про відмову у видачі технічних умов з доступу він у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження заяви, письмово повідомляє про це замовника з обґрунтуванням причин відмови та внесенням іншої можливої альтернативної пропозиції щодо доступу до інфраструктури відповідних об’єктів доступу. Якщо замовник погодився на альтернативну пропозицію, він подає власнику інфраструктури об’єкта доступу новий запит у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня отримання альтернативної пропозиції (п.12 ст.12 ЗУ «Про ідоступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»).

Як вбачається із позовної заяви, 23.03.2018 року ТОВ «Південна телекомунікаційна компанія» звернулась до відповідача з заявою про отримання технічних. В заяві позивач висловлює намір укласти договір з доступу до інфраструктури будинку з дотриманням законодавства в цій сфері, а саме Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та просить розробити і видати технічні умови з доступу до будинку відповідача.

При цьому в порушення вимог саме Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», що регулює взаємовідносини власників інфраструктури та замовників, позивачем не були надані разом з заявою всі необхідні дані, а саме: інформація, необхідна для його ідентифікації: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; витяг з реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації.

Крім того, на момент звернення ТОВ «Південна телекомунікаційна компанія» з заявою не була погашена простроченая понад три місяці заборгованості замовника за раніше отримані в користування елементи інфраструктури об’єкта доступу, надані в користування власником інфраструктури відповідного об’єкта доступу за період з 01.03.2017 року по 01.03.2018 року.

Вказані обставини відповідно до положень ч. 13 ст. 12 Закону «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» є підставою для відмови у видачі технічних умов з доступу.

У зв'язку із чим, на думку суду, головою правління ОСББ «ФОНТАН-39» правомірно була надана відповідь, про необхідність погашення заборгованості.

Таким чином, твердження позивача щодо незаконності дій голови правління ОСББ є необґрунтованим та безпідставними.

Розділ VI (прикінцеві та перехідні положення) ЗУ «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», передбачає наступне: на вимогу замовника або власника інфраструктури об’єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.

Відповідно до листів, адресованих на направлених головою правління ОСББ на адресу ТОВ «ПТК» протягом січня-березня 2018 року, відповідач неодноразово вимагав укладення договору.

Також, позивачем, жодними належними доказами, не доведено посилання на ті обставини, що ним було розпочато переговори щодо укладення договору.

Закон України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» набрав чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто з 04.06.2017 року.

Проте, позивачем не було здійснено жодної дії для укладення договору з ОСББ.

Як вбачається з матеріалів справи, саме ОСББ ініціювало переговори щодо погашення заборгованості та укладення договорів з всіма провайдерами. І лише після відключення позивача від електропостачання з 01.03.2018 року, а саме 23.03.2018 року позивач звернувся до ОСББ відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» про отримання технічних умов.

Законом України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» не визначена форма відповіді - відмови власника на заяву про отримання технічних умов.

Статтею 14 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» передбачено, що власник інфраструктури об’єкта доступу має право відмовляти замовнику у видачі технічних умов з доступу, погодженні проектної документації з доступу та укладенні договору з доступу виключно з підстав, визначених цим Законом.

За умовами ч. 12 ст. 12 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», у разі прийняття власником інфраструктури об’єкта доступу рішення про відмову у видачі технічних умов з доступу він у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження заяви, письмово повідомляє про це замовника з обґрунтуванням причин відмови та внесенням іншої можливої альтернативної пропозиції щодо доступу до інфраструктури відповідних об’єктів доступу. Якщо замовник погодився на альтернативну пропозицію, він подає власнику інфраструктури об’єкта доступу новий запит у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня отримання альтернативної пропозиції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що письмове повідомлення замовника, викладене в довільній Формі із зазначенням причин відмови - наявності заборгованості з оплати за використання електроенергію та пропозицією ТОВ «ПТК» протягом тижня погасити заборгованість відповідає вимогам ст.12 Закону.

Щодо позовних вимог про зобов’язання ОСББ “Фонтан 39” відшкодувати на користь ТОВ “ПТК” завдану майнову шкоду в розмірі 7 136,40 грн. із урахуванням упущеної вигоди, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статті 224, 225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки, факт понесення збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками та вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відтак, позивачем не надано жодного обґрунтування в чому саме полягає завдана йому шкода, який причинно-наслідковий зв’язок існує між такою шкодою та порушенням його прав.

Враховуючи вищезазначені обставини, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України позивача витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 86, 130, 175, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна телекомунікаційна компанія” до відповідача ОСОБА_5 співвласників багатоквартирного будинку “ФОНТАН-39” про зобов’язання видати технічні умови, про зобов’язання погодити проектну документацію з доступу, про зобов’язання укласти договір з доступу до об’єкту інфраструктури, про зобов’язання відшкодувати майнову шкоду – відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут