YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Одеська область

/

Господарський суд Одеської області

Рішення № 78927784, 20.12.2018, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення

20.12.2018

Номер справи

916/2474/18

Номер документу

78927784

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

______________

"20" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2474/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 – на підставі довіреності №582 від 30.12.2015р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 – на підставі довіреності № 2787 від 01.11.2018р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство “НІБУЛОН” до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” про відшкодування збитків у сумі 10 181,25грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” про стягнення збитків в сумі 10 181,25грн., посилаючись на наступне.

Відповідно до залізничної накладної №33092818 від 15.08.2018р. вантажовідправником та вантажоодержувачем в одній особі - ТОВ СП „Нібулон” був відвантажений насипом вантаж (пшениця) у вагоні № 95833547.

Під час переважування вказаного вагону по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме виявлено ознаки нестачі вантажу: у вагоні №95833547 в розмірі приблизно 2350 кг, що підтверджується актом про виявлення нестачі вантажу від 21.08.2018р., складеним працівниками ТОВ СП "НІБУЛОН",

У зв'язку з цим, ТОВ СП "НІБУЛОН" у той самий день виявлення ознак нестачі - 21.08.2018р., телефонограмою від 21.08.2018р. №21/35 звернулось до начальника станції Миколаїв-вантажний з вимогою прийняти участь у комісійному переважуванні вищевказаних вагонів та скласти комерційні акти, що передбачено ст. 52 та ст. 129 Статуту залізниць України.

Проте, станцією Миколаїв-вантажний було безпідставно відмовлено у комісійній видачі вантажу зі вказаних вагонів (лист №297/М від 22.08.2018р.).

У зв’язку з цим, ТОВ СП "НІБУЛОН" в порядку, передбаченому п. 16 Правил складання актів подало скаргу на відмову в участі представника залізниці у комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту від 22.08.2018р. №10180/3-18/35.

Листом від 22.08.2018 №ДН5-17/87 Виробничий підрозділ “Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій” регіональної філії “Одеська залізниця” ОСОБА_3 акціонерного товариства „Українська залізниця” повідомила ТОВ СП "НІБУЛОН" про відсутність підстав для проведення комісійної видачі вантажу зі вищевказаного вагону та задоволення зазначеної скарги.

У зв’язку з відмовою працівників залізниці приймати участь у комісійній видачі вантажу, ТОВ СП "НІБУЛОН" листом від 23.08.2018 №23/35 запропонувало керівництву станції Миколаїв-вантажний направити уповноваженого представника залізниці для участі у прийманні вантажу з вагону № 95833547 по кількості та складенні акту про приймання вантажу та акту експертизи за участю експертів Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області.

23.08.2018р. щодо вагону № 95833547 було розпочато проведення експертизи РТПП Миколаївської області, за результатами якої було складено акт експертизи № 120-1150, відповідно до п. 6 якого, завданням експертизи було визначення кількості вантажу шляхом зважування і зовнішній огляд вагона.

Крім того, 23.08.2018 комісією у складі працівників ТОВ СП "НІБУЛОН" було складено акти приймання продукції за кількістю №26 відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 15.06.65 №П-6 щодо вагонів № 95833547.

Усі вищезазначені документи (акт приймання вантажу по кількості та акт експертизи РТПП Миколаївської області) були складені лише за участю представників ТОВ СП "НІБУЛОН", оскільки залізниця не направила свого представника для участі у складанні цього акту, про причини відмови прийняття участі у складанні цих документів відповідач не повідомив.

Так, вищевказаним актом експертизи та актом приймання продукції за кількістю було встановлено, що у вагоні № 95833547 в нижній частині кута третього від сходів розвантажувального люка зі сторони штурвалів в місці з'єднання кришки і бункера у зазорі довжиною 60 см. видно затиснуті зерна кукурудзи, гумовий ущільнювач пошкоджений, є свіжий слід від механічного впливу на бункер.

Крім того, після зняття пломб було виявлено, що у вагоні між III (третім) та IV (четвертим) люками від сходів вагону э поглиблення вантажу на довжини 3,50 м. у вигляді воронки (конусоподібної порожнини) завглибшки візуально до 0,60 м з позначеною смугою близько 1,20 м. по ширині вагону, характерної для стікаючого вниз вантажу у бік третього від сходів розвантажувального люку зі сторони штурвалів з наявним зазором з затиснутими зернами кукурудзи та механічним впливом на бункер.

Як зазначає позивач, наявність зазору непередбаченого технічною конструкцією вагону, затиснуте зерно кукурудзи та пошкоджений гумовий ущільнювач свідчать про технічну несправність (пошкодження) вищевказаного вагону та можливість доступу до вантажу в процесі перевезення. Так само, наявність воронкоподібних поглиблень (порожнин) вантажу свідчить про течію вантажу (виникнення нестачі) саме під час його перевезення.

Вищевказані обставини свідчать про наявність доступу до вантажу під час його перевезення через технічну несправність (пошкодження) вагонів, а отже, відповідальність за нестачу повинен нести перевізник (залізниця).

Після переважування вантажу (визначення безпосередньо фактичної маси нетто) у вищевказаному вагоні було встановлено нестачу вантажу у розмірі 2 350 кг.

Нестача вантажу у вищезазначених розмірах підтверджується наступними доказами: актом експертизи РТПП Миколаївської області №120-1150 від 23.08.2018р., актом приймання продукції за кількістю №26 від 23.08.2018р. та актом переважування вагону здійсненого вантажоодержувачем - ТОВ СП "НІБУЛОН" від 23.08.2018р.

Отже, з урахуванням викладеного, дійсна вартість вантажу може встановлюватись на підставі довідки вантажовідправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Згідно з довідкою від 04.10.2018 № 12768/3-18/27, виданою вантажовідправником ТОВ СП "НІБУЛОН" (зазначений у п.1 залізничної накладної № 33092818 від 15.08.2018р.), вартість однієї тони вантажу відправленого у вагоні №95833547 складає 5 000 (п’ять тисяч)грн. 00 коп. (у т. ч. ПДВ), без включення провізних платежів. Аналогічна вартість однієї тони вантажу зазначена і у акті приймання продукції за кількістю №26 від 23.08.2018р., у складанні якого відповідач відмовився приймати участь.

З врахуванням вищенаведеного, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Гута С.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2018р. прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві (вх.№26365/18 від 20.12.2018р.)., однак наданий представником відповідача відзив не приймається господарським судом до уваги, з необгрунтованості та поважності причин пропущеного строку, встановленого ГПК України для подання відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до статті 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 ЦК України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 06 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (пункт 2 Статуту).

На підставі Статуту затверджені Міністерством транспорту (Наказ № 644 від 21 листопада 2000 року “Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів”) Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (пункт 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року № 644, а також пунктом 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису).

Розділом 5 договору оформлення перевізних документів здійснюється в електронному вигляді із застосуванням цифрового підпису.

Згідно з пунктом 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до пп.„а” п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положенням п.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п.52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; … в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу… Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу… Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідно до залізничної накладної №33092818 від 15.08.2018р. вантажовідправником та вантажоодержувачем в одній особі є товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" був відвантажений насипом вантаж (кукурудза), у вагоні №95833547.

Під час переважування вказаного вагону по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме виявлено ознаки нестачі вантажу: у вагоні №95833547 в розмірі приблизно 2 350 кг., що підтверджується актом про виявлення нестачі вантажу від 23.08.2018, складеним працівниками ТОВ СП "НІБУЛОН".