Рішення № 78927780, 21.12.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2219/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

За позовом: Державної екологічної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, проспект Шевченка, 12)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Спецавтоматика" (65033, м.Одеса, вул. Гастелло, 52)

про стягнення 36 575 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність №6 від 05.10.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 12.11.2018р.

ВСТАНОВИВ:

12.10.2018р. Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Спецавтоматика", в якій просить суд стягнути з останнього до Державного бюджету України суму збитків, нанесених державі Україна, у розмірі 36 575 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що Державною екологічною інспекцією в Одеській області при здійсненні планової перевірки Публічного акціонерного товариства "Спецавтоматика" було виявлено факт складування останнім будівельних матеріалів на земельній ділянці на зоні, призначеної для озеленення, що зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.04.2018р. №31/13.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області за таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання не за призначенням парків, скверів, гідропарків, інших озеленених та земельних ділянок, відведених для їх створення, а також за самовільний проїзд та заїзд на них транспортних засобів, засмічення водойм на їх територіях, затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 08.04.1999 р. №559, було здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених пошкодженням земельної ділянки, відведеної для озеленення, внаслідок складання будівельних матеріалів, за яким розмір заподіяної державі шкоди склав 36 575 грн.

Саме про стягнення вказаної суми збитків Державна екологічна інспекція в Одеській області і звернулася до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. позовну заяву Державної екологічної інспекції в Одеській області за вх. №2403/18 від 12.10.2018р. залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду до 05.11.2018р. доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками на належну адресу та зазначення належної адреси відповідача.

05.11.2018р. до канцелярії суду від позивача за вх.№2-5455/18 надійшла заява з додатками, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2018р. відкрито провадження у справі № 916/2219/18, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадженням із призначенням розгляду справи по суті на 05.12.2018р. об 11:00.

29.11.2018р. до суду від ПАТ "Спецавтоматика" надійшов відзив на позовну заяву (а.с.54-55), згідно якого відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на наступне.

Так, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що будівельні матеріали, а саме тротуарна плитка, була тимчасово складена на дерев'яних піддонах на території, яка відповідно до проекту відведення земельних ділянок була відведена ПАТ "Спецавтоматика" для експлуатації та обслуговування виробничих приміщень та споруд на території Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Гастелло, 52, що виключає відмирання трав'яного покрову, а отже і заподіяння державі будь-яких збитків.

При цьому, відповідач вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу віднесення спірної земельної ділянки до земельних ділянок, які призначені для озеленення.

У судовому засіданні 05.12.2018р. судом оголошено перерву до 17.12.2018р. о 16 год. 00 хв.

17.12.2018р. до суду від Державної екологічної інспекції в Одеській області надійшла відповідь на відзив (а.с.69-71), згідно якої позивач зазначає, що, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Також позивач зазначає, що доказом того, що ділянка, на якій виявлено складування будівельних матеріалів, призначена для озеленення, є акт перевірки та протокол, якими виявлено складання будівельних матеріалів та відходів на зоні, призначеної для озеленення, та припис від 10.04.2018р. №09/13, яким визначено вимогу не допускати складання будівельних матеріалів та відходів на зоні, призначеної для озеленення. Вказаний припис, як вказує позивач, відповідачем не оскаржено не було.

У судовому засіданні 17.12.2018р. судом було оголошено перерву на 21.12.2018р. о 10 год. 15 хв.

21.12.2018р. до суд від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких останній, зазначає, що надані позивачем докази доводять лише факт складування будівельних матеріалів на території, яка за суб’єктивною думкою позивача призначена для озеленення.

При цьому, факту заподіяння шкоди внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства позивачем в жодному з наданих документів в якості доказу, зафіксовано не було.

Жодних інших доказів з фіксацією факту нанесення будь-якої шкоди державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, як вказує відповідач, позивачем не надано, а інші надані ним документи ПАТ "Спецавтоматика" просить суд не брати до уваги, оскільки вони не мають значення для розгляду справи.

Крім того, відповідач звертає увагу суду також на те, що згідно до п.1 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, відповідно до їх повноважень.

Враховуючи вказані положення, рішенням Одеської міської ради було затверджено проект відведення та надання ПАТ "Спецавтоматика" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничих будівель та споруд. При цьому, територія, на якій було виявлено складення будівельних матеріалів, позначена як відкритий склад металу, площею 52,7 м. кв.

У судовому засіданні 21.12.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2018р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як встановлено судом, наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області №209 від 30.03.2018р. доручено державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Одеської області провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Спецавтоматика" (а.с.29).

На виконання вказаного наказу, у період з 02.04.2018р. по 06.04.2018р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було проведено планову перевірку додержання ПАТ "Спецавтоматика" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

За результатами вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією в Одеській області виявлено, зокрема, складування будівельних матеріалів та відходів на зоні, призначеної для озеленення на площі 25,0 кв.м. Даний факт зафіксовано в акті №31/13 від 06.04.2018р. (а.с.12-25).

10.04.2018р. головним спеціалістом – державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу екологічного контролю земельних, водних ресурсів та атмосферного повітря, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами, відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" статті 5,7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію а Одеській області, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 02.04.2018р. – 06.04.2018р., було складено припис №09/13 (а.с.26) для ПАТ "Спецавтоматика", яким, зокрема, встановлено „не допускати складування будівельних матеріалів та відходів на зоні, призначеної для озеленення, терміном виконання – постійно”.

При цьому, 02.04.2018р. під час проведення перевірки Державною екологічною інспекцією в Одеській області було складено протокол про адміністративне правопорушення №000228 (а.с.32), яким встановлено складання будівельних матеріалів та відходів на зоні, призначеної для озеленення, що є порушенням ст.ст. 91, 96 Земельного кодексу України, та постанову про накладення адміністративного стягнення №000228 від 03.04.2018р. (а.с.33).

Як вказує позивач, внаслідок виявленого порушення, державі було заподіяно шкоду у вигляді збитків на суму 36 575 грн., про необхідність сплати яких позивачем було повідомлено відповідачу шляхом надсилання претензії №63 від 21.06.2018р.

Натомість позиція відповідача у даній справі ґрунтується на тому, що позивачем не доведено віднесення спірної земельної ділянки до земель, призначених до озеленення.

Водночас відповідач вказує взагалі про відсутність наявності правопорушення, оскільки складання будівельних матеріалів ним здійснювалось на дерев'яних піддонах, що виключає можливість пошкодження трав'яного покрову.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області направлені на стягнення з відповідача заподіяної державі шкоди у сумі 36 575 грн., внаслідок розміщення будівельних матеріалів та відходів на зоні, призначеної для озеленення, що розрахована позивачем за Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання не за призначенням парків, скверів, гідропарків, інших озеленених та земельних ділянок, відведених для їх створення, а також за самовільний проїзд та заїзд на них транспортних засобів, засмічення водойм на їх територіях, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999р. №559.

Згідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно приписів ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено устатті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення функціонального призначення спірної земельної ділянки та наявність або відсутність факту її використання не за призначенням.

Так, за змістом Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105 (далі - Правила утримання зелених насаджень), озеленені території - це ділянки землі, на яких розміщена рослинність природного чи штучного походження (садово-паркові комплекси та об'єкти зеленого будівництва).

При цьому, територія, на якій розташовані зелені насадження, є, за змістом Закону „Про благоустрій населенних пунктів”, саме об’єктом благоустрою.

Відповідно до пункту 14 Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком.

Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.

Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 № 226, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 № 226, зареєстрованої у Мін'юсті 25.02.2002 № 182/6470.

За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.

Паспорт об'єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації. Дані паспорта заносять у облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів та позивачем не доведено документами, складеними згідно з Правилами утримання зелених насаджень та Інструкцією з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, що спірна земельна ділянка є об’єктом благоустрою та відведена під озеленення.

Водночас, суд вважає слушними твердження відповідача про те, що позивачем не було доведено факт нанесення шкоди зеленим насадженням, оскільки саме за таке порушення законодавством встановлено майнову відповідальність.

При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що вищевказані факти не підлягає доведенню у зв’язку із наявністю акту №31/13, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення, які підписані посадовою особою відповідача. Так, по-перше, вказані документи не є рішеннями суду у адміністративній справі, тобто не можуть вважатися преюдиціальними у розумінні ст.75 ГПК України. Крім того, суд зауважує, що у тексті протоколу взагалі відсутній розмір площі, на якій, за твердженням позивача, відповідачем було розмішено будівельні матеріали, а постанова про накладення адміністративного стягнення, у якій такий розмір наявний, містить відмітку про відмову від підпису.

Віднесення спірної земельної ділянки до земель, призначених до озеленення, також, на думку суду, не доводить і факт сплати відповідачем штрафу, оскільки надані суду квитанції не містять інформації щодо оплати штрафу, накладеного саме постановою №000228 від 3.04.2018р.

Судом також не може бути прийнято до уваги посилання позивача на те, що акт №31/13 (а.с.12-25) підписано відповідачем без зауважень, оскільки зі змісту відповідного акту (п.УІІІ (а.с.16) вбачається, що він містить зауваження про те, що деякі протоколи не відповідають дійсності.

При цьому твердження позивача щодо факту неоскарження припису (а.с.26-27), судом також не приймаються до уваги в якості доказу наявності правопорушення, оскільки останній лише містить припис щодо необхідності не допускати складування будівельних матеріалів та відходів на зоні, призначеної до озеленення, та не встановлює при цьому жодних порушень.

За таких обставин, враховуючи недоведення позивачем факту складування будівельних матеріалів та відходів на земельній ділянці, що призначена для озеленення, а, відповідно, і факт нанесення шкоди зеленим насадженням, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 36 575 грн. не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для їх задоволення відсутні.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 грудня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська