Ухвала суду № 78927700, 27.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.12.2018 р. Справа № 914/2481/17

За заявою: Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”,

м. Краматорськ,

про: зміну способу виконання рішення суду у порядку ст 331 ГПК України

у справі №914/2481/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”,

м. Краматорськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТРАНСАЛЬЯНС”, м. Львів,

про: зобов’язання повернути 8 штук злитків.

Суддя Синчук М. М.

за участю секретаря судового засідання Лащ Х. Л.

Представники учасників процесу:

Заявника (стягувача): ОСОБА_1 – довіреність №17/38 від 07.06.2016 р.

Боржника: не зявився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” від 14.12.2018 року за №17/1652 року про зміну способу виконання рішення суду у порядку ст 331 ГПК України у справі №914/2481/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТРАНСАЛЬЯНС” про зобов’язання повернути 8 штук злитків.

Ухвалою суду від 19.12.2018 р. заяву Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” від 14.12.2018 року за №17/1652 року про зміну способу виконання рішення суду у порядку ст 331 ГПК України у справі №914/2481/17 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в судовому засіданні 27.12.2018 р.

Представник стягувача у засіданні суду повністю підтримав вимоги, викладені у заяві.

Боржник не забезпечив явку свого представника у засіданні суду, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду вищевказаної заяви, у відповідності до вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

З урахуванням обставин справи, наявних у ній доказів та вищезгаданої заяви позивача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні заяву стягувача про зміну способу виконання рішення, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №914/2481/17 позов ПАТ “Енергомашспецсталь” про зобов’язання повернути 8 штук злитків задоволено. Зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю “Укртрансальянс” (надалі – ТзОВ “Укртрансальянс”) повернути на адресу ПАТ “Енергомашспецсталь” 8 штук злитків загальною вартістю 49 048,82 €, а саме: № фіксації 415164-2 вартістю 8 942,77 €, № фіксації 415164-3 вартістю 8 850,9 €, № фіксації 415177-2 вартістю 6 916,02 €, № фіксації 415160, 415161, 415161-6 вартістю 5 021,97 €, № фіксації 415160, 415161-7 вартістю 5 058,33 €, № фіксації 415160, 415161-8 вартістю 5 001,77 €, № фіксації 415175, 415176-3 вартістю 5 070,45 €, № фіксації 415175, 415176-4 вартістю 5 086,61 €.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 р. рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №914/2481/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансальянс” – без задоволення.

З метою примусового виконання рішення 13.12.2017 на користь стягувача судом було видано відповідні накази від 02.01.2018.

18.12.2018 стягувач - ПАТ “Енергомашспецсталь” звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення за наказом суду від 02.01.2018 щодо зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансальянс” (надалі – ТзОВ “Укртрансальянс”) повернути на адресу ПАТ “Енергомашспецсталь” 8 штук злитків загальною вартістю 49 048,82 €, посилаючись на неможливість примусового виконання рішення, оскільки у боржника відсутнє майно, вказане у виконавчому документі, про що в подальшому зафіксовано актом приватного виконавця. Тож стягувач просить суд змінити спосіб виконання рішення за цим наказом.

Розглянувши у судовому засіданні заяву стягувача про зміну способу виконання рішення, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання. Положеннями цієї статті визначено, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Однією із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є обовязковість судового рішення.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі ст. 326 ГПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення визначені і у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за якою судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №914/2481/17 позов ПАТ “Енергомашспецсталь” про зобов’язання повернути 8 штук злитків задоволено.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, в порушення норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, а також раніше досягнутих домовленостей, не погодив умови перевезення злитків стальних та не здійснив їх подальше перевезення. Крім цього, оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився, позовні вимоги не заперечив, доказів повернення злитків не представив, суд визнав позов таким, що підлягає до задоволення.

Як слідує з наявних матеріалів справи, 02.01.2018 судом видано стягувачу наказ щодо примусового виконання рішення від 13.12.2017 в частині зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансальянс” повернути на адресу ПАТ “Енергомашспецсталь” 8 штук злитків загальною вартістю 49 048,82 €, а саме: № фіксації 415164-2 вартістю 8 942,77 €, № фіксації 415164-3 вартістю 8 850,9 €, № фіксації 415177-2 вартістю 6 916,02 €, № фіксації 415160, 415161, 415161-6 вартістю 5 021,97 €, № фіксації 415160, 415161-7 вартістю 5 058,33 €, № фіксації 415160, 415161-8 вартістю 5 001,77 €, № фіксації 415175, 415176-3 вартістю 5 070,45 €, № фіксації 415175, 415176-4 вартістю 5 086,61 €.

07.05.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області 914/2481/17 від 02.01.2018.

В ході виконання наказу Господарського суду Львівської області 914/2481/17 від 02.01.2018 було встановлено, що майно, яке необхідно було витребувати з володіння боржника та передати в натурі стягувачу відсутнє у боржника, що зафіксовано в подальшому актом державного виконавця.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

16.05.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке за виконавчим документом боржник зобов’язаний передати стягувачу в натурі.

За змістом приписів ст. 331 ГПК України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Стягувачем доведено факт неможливості примусового виконання рішення у встановлений судом спосіб, оскільки у боржника відсутнє майно, що підлягало витребуванню та поверненню стягувачу.

Отже, законодавцем передбачено право суду за заявою стягувача змінити спосіб виконання судового рішення у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням, а тому заява стягувача підлягає задоволенню.

В силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поряд із цим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд зазначає, що підставою для зміни способу виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Проаналізувавши подану заяву Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” від 14.12.2018 року за №17/1652 року про зміну способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 р. по справі №914/2481/17, суд дійшов висновку, що наявність підстав для її задоволення, оскільки зміна способу виконання рішення у даному випадку не змінює рішення суду по суті та відповідно не є наслідком зміни обраного позивачем при зверненні з позовом до суду способу захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України.

Пунктами 7.1.3. та 7.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Вартість витребуваного майна складає 49 948,82 Євро, про що свідчать матеріали справи та відповідно рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017, тож суд дійшов висновку про доцільність зміни способу виконання рішення суду шляхом стягнення з боржника грошової суми у розмірі 49 948,82 Євро в рахунок відшкодування вартості неповернутого майна.

Разом з тим, слід зазначити, що ухвала про зміну способу виконання рішення підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а отже відповідний наказ у такому випадку судом не видається.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” від 14.12.2018 року за №17/1652 року про зміну способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 р. по справі №914/2481/17 задоволити.

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від від 13.12.2017 р. по справі №914/2481/17.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТРАНСАЛЬЯНС” на користь Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” 49 948,82 Євро вартості не повернутого майна.

3. Сторони виконавчого провадження:

- Стягувач: Публічне акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м. Краматорськ; ідентифікаційний код 00210602).

- Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРТРАНСАЛЬЯНС” (79066, м. Львів, вул. Сихівська, 8/2; ідентифікаційний код 35227695).

4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення – 27.12.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 28.12.2018.

Суддя Синчук М.М.