Рішення № 78927672, 21.12.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. Справа № 916/2132/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Малиновського О.Л., згідно паспорту

відповідача: Кришталевич Е.Г., згідно довіреності б/н від 31.12.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2132/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Малиновського Олега Леонідовича (65074, АДРЕСА_1) до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, оф. 1016) про стягнення 21723,22грн., із яких: 18121,50грн. заборгованості, 3601,72грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, клопотань та заяв сторін, процесуальні дії суду:

Позивач в обґрунтування власних позовних вимог послався на те, що між ним та відповідачем 19.03.2014р. укладено договір №ПР-02/03/14 про надання послуг у галузі авторського права та суміжних прав, термін дії якого сплинув 01.09.2018р. Договір №ПР-02/03/14 регулював правовідносини між сторонами щодо надання позивачем послуг, визначених п.2.2 договору, а відповідач мав зобов'язання прийняти послуги та оплатити їх на умовах, визначених розділом 4 договору. Так, як зазначає позивач, відповідно до п.2.5. договору №ПР-02/03/14 підтвердженням надання послуг за ним було підписання сторонами щомісячних актів прийому-передачі послуг, які повинен був складати позивач. Позивач вказує, що акти складались за звичаями ділового обороту на основі даних, які надавав відповідач в зведених відомостях по платежах. За умовами договору №ПР-02/03/14 основними обов'язками позивача було проведення переговорів з користувачами щодо укладання ліцензійних договорів з визначенням умов та терміну їх дії, складання ліцензійних договорів і додаткових угод до них, за що відповідач сплачував позивачу відповідну винагороду. Також, обов'язками позивача було супроводження ліцензійних договорів та контроль за своєчасною оплатою роялті користувачами, за що позивач також отримував від відповідача винагороду. Крім того, позивач зазначає, що користувачі мали право безпосередньо, без участі позивача, звертатися до відповідача з приводу внесення змін в умови ліцензійних договорів або їх розірвання. Одночасно і відповідач мав право вирішувати деякі питання стосовно внесення змін в умови ліцензійних договорів або їх розірвання безпосередньо з користувачами, без участі позивача. Однак, як зазначає позивач, такі взаємовідносини між відповідачем та користувачами не мали впливати на право позивача отримувати винагороду за ліцензійними договорами, які були укладені за посередництвом позивача. Позивач вказує, що згідно умов договору №ПР-02/03/14 відповідач мав нараховувати йому винагороду у розмірі 100% від першого місячного платежу користувача, якщо ліцензійний договір укладений строком на один рік та у подальшому 10% від щомісячних платежів, або ж 20% від щомісячних платежів чи загальної суми коштів, якщо ліцензійний договір укладений строком менше ніж на один рік. У договорі №ПР-02/03/14 сторони також передбачили, що відповідач має щомісяця надсилати позивачу звідні відомості по платежах користувачів для складання актів та нарахування винагороди позивача, а позивач складає акти в 2-х примірниках, підписує їх та надсилає відповідачу на підпис. Відповідач підписує Акти та перераховує грошову винагороду на поточний рахунок позивача щомісяця протягом 10 робочих днів. Остаточний розмір винагороди позивача, дата складання та підписання актів вказується безпосередньо в самих актах.

Крім того, позивач у позові зазначає, що вже після укладення договору №ПР-02/03/14 йому стало відомо, що деякі умови договору є суперечливими та незрозумілими, в договорі не визначено деяких взаємовідносин сторін, які б мали істотне значення, у зв'язку з чим позивачем було запропоновано внести зміни та доповнення до умов договору, але відповідач категорично від цього відмовився, що згодом призвело до конфлікту між сторонами, коли відповідач почав нав'язувати позивачу нові умови та пред'являти вимоги, які не були передбачені договором. Так, як зазначає позивач, у деяких випадках відповідач відмовляється платити 100% винагороди позивачу з перших платежів користувачів, посилаючись на якісь незрозумілі умови начебто як «технічного перепідписання» ліцензійних договорів, але такого поняття в договорі не існує. В подальшому, про що зазначає позивач, відповідач безпідставно вилучив з супроводу позивача декілька ліцензійних договорів, в яких відповідачем було збільшено ставки роялті, та припинив по них сплачувати винагороду, посилаючись на те, що начебто позивач повинен був це робити, а зробив відповідач. Однак, за умовами договору тільки відповідач має змогу самостійно змінювати умови в ліцензійних договорах та позивач, як останній зазначає у позові, на протязі останніх двох років вмовляв відповідача це зробити, тому що у позивача для цього не має повноважень, однак, відповідач таємно від позивача, скориставшись нагодою, що у позивача не було в наявності необхідних документів, змінив ставки роялті користувачам та без пояснення причин припинив виплату винагороди позивачу, що не передбачено умовами договору.

Окремо по вимогам про стягнення заборгованості позивач зазначив про наступне. Вимога щодо стягнення з відповідача грошової винагороди позивачу в сумі 7306грн. за договором, згідно з актами: №7 за липень 2018р., №8 за серпень 2018р. ґрунтується на обов'язках відповідача згідно п.п.3.3.4, 3.3.5 та розділу 4 договору, зведених відомостях по платежах роялті від користувачів за ліцензійними договорами за липень, серпень 2018 р., акту №7 за липень 2018 р. на суму 1 487грн. та акту №8 за серпень 2018р. на суму 5819грн. Вимога щодо стягнення з відповідача щомісячної грошової винагороди у розмірі 10% від суми роялті за ліцензійними договорами з користувачами: ФОП Калюжний В.П. (№ТЗ-15/07/15), ТОВ «Нові Бізнес Погляди» (ТРЦ-34/07/15), ТОВ «Ресторан «Фрателлі» (КБР-06/05/14), ТОВ «Сервіс Спорт» (ТЗ-14/01/15), ТОВ «Спортсервіс Один» (ТЗ-16/01/15), ТОВ «Спортсервіс Плюс» (ТЗ-13/01/15), ТОВ «Спортсервіс» (ТЗ-15/01/15), які були укладені при посередництві позивача та ним супроводжувалися, ґрунтується на обов'язках відповідача згідно п.п.3.3.4, 3.3.5 та розділу 4 договори. Позивач зазначає, що коли з січня 2018р. відповідач збільшив розмір роялті вищезазначеним користувачам, він безпідставно припинив виплати позивачу, пояснюючи свої дії тим, що начебто це був обов'язок позивача, але позивач для цього не мав жодних підстав, тому вбачає обов'язок відповідач виплатити йому 4954грн. за період з січня по серпень 2018р. Також, умовами п.4.2. договору №ПР-02/03/14 обґрунтовує позивач позовну вимогу про стягнення з відповідача 1390грн. за січень 2018р., що являє собою щомісячну грошову винагороду у розмірі 100% різниці між попередньою та діючою ставками роялті за ліц.договорами з користувачами: ФОП Калюжний В.П. (№ТЗ-15/07/15), ТОВ «Нові Бізнес Погляди» (ТРЦ-34/07/15), ТОВ «Ресторан «Фрателлі» (КБР-06/05/14), ТОВ «Сервіс Спорт» (ТЗ-14/01/15), ТОВ «Спортсервіс Один» (ТЗ-16/01/15), ТОВ «Спортсервіс Плюс» (ТЗ-13/01/15), ТОВ «Спортсервіс» (ТЗ-15/01/15), ФОП Пивоваров О.О. (ТЗ-14/07/15), ФОП Удалов В.О. (КБР-21/10/14), які були укладені при посередництві позивача та ним супроводжувалися. Крім того, вимога позивача про стягнення з відповідача 1992,50 грн. за 2015-2018 роки різниці 90% в розмірі грошової винагороди за ліц.договорами з користувачами: ФОП Янєва Л.М. (КБР-112/01/18), ТОВ « 7 Континентів» (КБР-35/02/16), ФОП Палаш П.М. (ТЗ-32/11/15), ФОП Влаєв А.І. (ТЗ-01/09/15), ФОП Пивоваров О.О. (ТЗ-14/07/15), які були укладенні при посередництві позивача, ґрунтується на обов'язках відповідача згідно п.4.2 договору №ПР-02/03/14, за яким позивач мав би отримати винагороду у розмірі 100% від першого платежу користувачів, але отримав лише 10%. Одночасно, позивач вбачає наявною у нього вимогу до відповідача щодо стягнення недоплаченої грошової винагороди за ліц.договором з ФОП Руднєв С.О. (КБР-113/01/18), укладеним при посередництві позивача, що обумовлена п.4.2. договору №ПР-02/03/14, згідно з яким позивач мав би отримати винагороду у розмірі 20% від кожного платежу користувача, що складає 112грн. в місяць. Тоді як, користувач виплатив відповідачу роялті за чотири місяці в сумі 2240гри. (по 1120грн. у червні та вересні цього року), з якої позивач мав би отримати винагороду у розмірі 448грн., але в липні 2018р. відповідач сплатив лише 112грн., у зв'язку з чим позивач обраховує борг відповідача по цій вимозі в сумі 336грн. Також, позивач вказує на наявність у нього права на отримання щомісячної грошової винагороди у розмірі 10% від сплачених боргів по роялті користувачами, згідно з ліц.договорами, які були укладені при посередництві позивача та ним супроводжувалися, в наступному розмірі: ТОВ « 7 Континентів» (КБР-35/02/16) - 300грн., ФОП Аджіашвілі Д.Ш. (КБР-27/07/15) - 56грн., ФОП Калюжний В.П. (ТЗ-15/07/15) - 24грн., ТОВ «Милість» (КБР-98/08/17) - 70грн., ТОВ «Нові Бізнес Погляди» (ТРЦ-34/07/15) - 250грн., ФОП Палаш П.М. (ТЗ- 32/11/15) - 100грн., ФОП Пивоваров О.О. (ТЗ-14/07/15) - 50грн., ФОП Подвязкіна Т.С. (КБР-34/11/14) - 50грн., ФОП Удалов В.О. (КБР-21/10/14) - 43грн., ФОП Янєва Л.М. (КБР-112/01/18) - 200грн., яку обґрунтовано умовами п.п.3.3.4, 3.3.5. та розділу 4 договору №ПР-02/03/14, за яким позивач мав би отримати цю винагороду коли договір був діючим, якщо б користувачі своєчасно сплатили роялті за відповідні місяці, але користувачі-боржники сплатили борги за попередні місяці в вересні і листопаді 2018 року, коли вже сплинув термін дії договору №ПР-02/03/14, однак, відповідач, на думку позивача, все одно зобов'язаний виплатити позивачу за сплаченими боргами користувачів грошову винагороду у розмірі 1143грн.

Також, позивач вбачає наявним у нього права вимагати від відповідача сплатити йому неустойку і штраф у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення боргу впродовж 6 місяців, інфляційних втрат та 3% річних, які розрахував у сумі 3601,72грн.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 23.11.2018р. за вх.№24291/18, де вказує, що відповідно умов договору від 19.03.2014р. №ПР-02/03/14, укладеного між сторонами, підставою для виплати винагороди позивачу є акт прийому-передачі послуг, зазначений у п.2.5. договору, який підписується сторонами за наявності: укладання між відповідачем і користувачами ліцензійних договорів, виконання всіх зобов'язань користувачами із дотриманням умов, передбачених п.3.1. договору представництва; фактичного надходження від користувачів ліцензійних договорів авторської винагороди, винагороди за користування об'єктів суміжних прав, звітів та актів до відповідача по ліцензійним договорам з користувачами, визначеними в п. 2.2.1.1., 2.2.1.2., та п. 2.2.2 договору представництва, які відповідають вимогам відповідача. Відповідач посилається на те, що позивач не довів, що має право на виплату йому будь-яких коштів, оскільки ані відповідачу, ані до матеріалів справи не надано доказів то, що він надав певні послуги відповідачу. Також відповідач посилається на відсутність з боку позивача детального розрахунку позовних вимог, розрахунку пені, втрат від інфляції, 3 % річних. Окрім того, відповідач зазначає про необхідність застосування до розрахунків позивача строків позовної давності.

Позивач подав до справи пояснення щодо відзиву на позов від 17.12.2018р. за вх.№26006/18, де зазначив, що відповідачем саботовано підписання актів прийому-передачі послуг №7 за липень 2018р., №8 за серпень 2018р., оскільки розбіжностей між даними, які були надіслані відповідачем у звітних відомостях та даними, зазначеними позивачем в актах, не було. Позивач також наголошує, що має право отримати від відповідача винагороду за фактично надані послуги. Крім того, позивач зазначає, що у випадку незгоди відповідача із наведеними ним розрахунками, він мав би навести власний контррозрахунок.

Ухвалою суду від 24.10.2018р. відкрито провадження у справі №916/2132/18, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 22.11.2018р. о 12год.00хв.

Ухвалою суду від 26.11.2018р. призначено розгляд справи по суті на 20.12.2018р. об 11год.00хв.

У задоволенні клопотання відповідача від 26.11.2018р. за вх.№24414/18 про закриття провадження у справі відмовлено ухвалою суду від 20.12.2018р.

Ухвалою суду від 20.12.2018р. відмовлено у задоволенні заяви позивача від 28.11.2018р. за №2-6036/18 про забезпечення позову.

За результатами судового засідання 20.12.2018р. оголошено перерву до 21.12.2018р. об 11год.00хв.

Подані позивачем до справи заяви про збільшення позовних вимог від 19.10.2018р. за вх.№2-5227/18, від 18.12.2018р. за вх.32-6417/18 судом прийнято до розгляду.

Клопотання позивача від 16.11.2018р. за вх.№23696/18, від 14.12.2018р. за вх.№25871/18 про долучення доказів до справи судом задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

19.03.2014р. між Фізичною особою-підприємцем Малиновським Олегом Леонідовичем (представник) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ПО «УЛАСП») укладено договір №ПР-02/03/14 про надання послуг у галузі авторського права та суміжних прав.

Відповідно до п.2.2. договору №ПР-02/03/14 в порядку та на умовах, визначених даним договором, представник зобов'язується за завданням ПО «УЛАСП»: надавати послуги відповідно до п.3.1. даного договору по виявленню користувачів та укладенню ліцензійних договорів в межах території з такими користувачами, як: дискотеки, клуби, танцювальні майданчики, бари, кафе, ресторани, торгівельні та/або розважальні центри, організатори виставок, організатори показів мод, організатори спортивних змагань, організації аудіо-відео прокату, організації теле- та радіомовлення, музеї, художні галереї, виставкові зали, підприємства і організації у сфері туризму та санаторно-курортні комплекси, підприємства готельного комплексу, транспортні організації, казино, фотоательє, спортивно-розважальні заклади; організатори концертно-видовищних заходів, організатори гастрольних заходів тощо; телерадіоорганізації; провайдери програмної послуги; здійснювати супроводження ліцензійних договорів відповідно до п.3.1.9. даного договору.

Згідно із п.2.3. договору №ПР-02/03/14 ПО «УЛАСП» зобов'язується прийняти послуги, передбачені п.2.2. та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених розділом 4 даного договору.

Пунктом 2.5. договору №ПР-02/03/14 встановлено, що підтвердженням надання послуг за цим договором є підписання акту прийому-передачі послуг, який складається представником та підписується уповноваженими особами кожної із сторін та скріплюється печатками.

Згідно із пунктами 3.3.4., 3.3.5. та 3.3.6. договору №ПР-02/03/14 ПО «УЛАСП» зобов'язане: прийняти результати наданих послуг представником; за умови виконання представником положень п.3.1. даного договору, виплатити представнику винагороду за надані послуги в термін і в розмірі, визначеному розділом 4 даного договору; добросовісно, своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання за даним договором.

Відповідно до п. 4.1. договору №ПР-02/03/14, за надані послуги відповідно до розділу 2 даного договору та за умови виконання представником зобов'язань, зазначених в п.3.1. даного договору, щомісячно після підписання сторонами акту прийому-передачі послуг, ПО «УЛАСП» перераховує представнику протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання зазначеного акту винагороду, розмір якої вираховується в процентному відношенні від суми отриманої ПО «УЛАСП» за ліцензійними договорами, укладеними при посередництві представника.

За положеннями п.п.4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. договору №ПР-02/03/14 сума винагороди за надані послуги становить: 100% від першого місячного платежу, отриманого ПО «УЛАСП» від користувача за договорами, укладеними при посередництві представника, але не більше суми місячного платежу, встановленого договором, укладеним між користувачем та ПО «УЛАСП» за посередництва представника, та у подальшому 10 % від щомісячних платежів, що фактично отримані ПО «УЛАСП» від користувача протягом 2-12 місяців строку дії договору з користувачем, відповідно, якщо зазначений договір укладений строком на 1 рік або більше. Після дванадцятого місяця надання послуг розмір винагороди представника підлягає додатковому погодженню, шляхом укладання додаткової угоди до даного договору. 20% від загальної суми коштів, отриманих ПО «УЛАСП» від користувача за договорами, укладеними при посередництві представника, якщо зазначені договори укладені строком менше ніж на 1 рік. У разі, якщо за договором, укладеним між користувачем та ПО «УЛАСП» строком на 1 рік або більше при посередництві представника, виникає заборгованість більше ніж 3 місяці, сума винагороди представника підлягає зміні шляхом її перерахування та становить 20% від загальної суми коштів, отриманих ПО «УЛАСП» від користувача за відповідним договором.

Положення пункту 4.3. договору №ПР-02/03/14 визначають, що сума щомісячної винагороди за надані послуги остаточно визначається в акті прийому-передачі послуг згідно з п.2.5. даного договору.

Згідно із п.4.5. договору №ПР-02/03/14, підставою для виплати винагороди представнику є акт прийому-передачі послуг, зазначений в п.2.5. даного договору, який підписується сторонами виключно за наявності: укладання між ПО «УЛАСП» і користувачами ліцензійних договорів, виконання всіх зобов'язань користувачами із дотриманням умов, передбачених п.3.1. даного договору; фактичного надходження від користувачів авторської винагороди, винагороди за використання об'єктів суміжних прав, звітів та актів до ПО «УЛАСП» по ліцензійним договорам з користувачами, визначеними в п.2.2.1.1., п.2.2.1.2. та п.2.2.2. даного договору, які відповідають вимогам ПО «УЛАСП».

Пунктами 10.1. та 10.2. договору №ПР-02/03/14 встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє по 31.12.2014р. При цьому зобов'язання сторін, що виникли під час дії даного договору, залишаються в силі до повного їх виконання. Закінчення строку даного договору не звільняє сторони від відповідальності за будь-яке порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Додатковою угодою №5 від 30.04.2018р. до договору №ПР-02/03/14 від 19.03.2014р. сторони погодили продовжити дію вказаного договору до 01.09.2018р.

Також, до справи позивачем подано акти прийому-передачі наданих послуг №07 від 31.07.2018р. на суму 1487грн., №08 від 31.08.2018р. на суму 5819 грн., додаток №1 до акту №08, які підписані ФОП Малиновським О.Л. в одноособовому порядку.

28.08.2018р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату платежів за договором №ПР-02/03/14 від 19.03.2014р. та 17.09.2018р. претензію-повідомлення, які вручені уповноваженій особі відповідача, але докази надання відповіді на які з боку відповідача у матеріалах справи відсутні.

Також, позивач у копіях подав до справи договір №ТРЦ-34/07/15 від 29.07.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ТОВ «Нові Бізнес Погляди», додаткові угоди до нього №№1, 2 від 30.07.2016р., від 01.01.2018р., договір №ТЗ-13/01/15 від 01.01.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ТОВ «Спортсервіс Плюс», додатки до нього №№1, 2, додаткову угоду до нього від 29.12.2017р., договір №ТЗ-14/01/15 від 01.01.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ТОВ «Сервіс Спорт», додатки №№1, 2 до нього, додаткову угоду до нього від 01.01.2018р., договір №ТЗ-15/01/15 від 01.01.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ТОВ «Спортсервіс», додатки №№1, 2 до нього, додаткову угоду до нього від 29.12.2017р., договір №ТЗ-11/01/15 від 01.01.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ТОВ «Спортсервіс Один», додатки №№1, 2 до нього, додаткову угоду до нього від 29.12.2017р., договір №КБР-06/05/14 від 01.05.2014р., укладений між ПО «УЛАСП» та ТОВ «Ресторан «Фрателлі», додатки №№1, 2 та додаткову угоду від 01.12.2017р. до нього, договір №ТЗ-15/07/15 від 01.07.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ФОП Калюжним В.П., додатки №№1, 2 та додаткова угода від 01.01.2017р. до нього, договір №ТЗ-14/07/15 від 01.07.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ФОП Пивоваровим О.О., додатки №№1, 2 та додаткову угоду №1 від 01.01.2018р. до нього, договір №КБР від 01.01.2018р., укладений між ПО «УЛАСП» та ФОП Янєвою Л.М., додатки №№1, 2 до нього, договір №КБР-35/02/16 від 01.02.2016р., укладений між ПО «УЛАСП» та ТОВ « 7 Континентів», додатки №№1, 2 до нього, договір №ТЗ-22/11/15 від 01.11.2015р., укладений між ПО «УЛАСП» та ФОП Паляш П.М., додатки №№1, 2 до нього, договору від 23.10.2014р., укладеного між ПО «УЛАСП» та ФОП Удаловим В.О., додатки №№1, 2 до нього.

Крім того, позивач подав до справи непідписаний сторонами, якими визначено ПО «УЛАСП» та ФОП Руднєвим С.О., проект договору №КБР-113/01/18 та непідписані також додатки №№1, 2 до нього.

До справи позивач подав і підписані ним та ПО «УЛАСП» акти прийому - передачі наданих послуг №1 від 31.01.2018р., №2 від 28.02.2018р., №3 від 31.03.2018р., №15 від 03.08.2015р., №17 від 02.10.2015р., №26 від 30.06.2016р., стосовно оплати визначених ними сум винагороди позивачем позовні вимоги у даній справі не заявлені.

Також, на підтвердження проведення відповідачем оплат за договором №ПР-02/03/14 від 19.03.2014р., які не входять до спірної суми заборгованості позивач подав до справи засвідчені 12.10.2018р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» історії по картковому рахунку за періоди з 25.05.2016р. по 25.11.2016р., з 26.11.2016р. по 26.05.2017р., з 27.05.2017р. по 26.11.2017р., з 27.11.2017р. по 26.05.2018р., з 27.05.2018р. по 12.10.2018р.

Позивач подав до справи роздруківку електронних листів, які надсилались Малиновському О.Л. з поштової скриньки Аlex, sdipins45@gmail.com, та в зворотньому напрямку, однак, доказів належності даної поштової скриньки відповідачу позивач не подав, така скринька не визначена сторонами у договорі №ПР-02/03/14 від 19.03.2014р., як така, що засвідчуватиме офіційне надсилання ПО «УЛАСП» звітів або іншого листування з приводу виконання означеного договору.

Подана позивачем виписка по платежам, які надійшли від УЛАСП, не підписана та не засвідчена, ані обслуговуючим банком позивача, ані самим позивачем.

Також, позивачем подано до справи платіжні доручення про сплату ФОП Янєвою Л.М., ТОВ « 7 Континент», ФОП Подвязкіною Т.С. платежів №227 від 29.10.2018р. на суму 2000грн., №5340 від 05.09.2018р. на суму 3600грн., №254 від 20.11.2018р. на суму 1500грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч. 2-4 ст. 426 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як визначено у ст.901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Судом встановлено, що подані на підтвердження своїх позовних вимог докази, а саме: акти № 7 від 31.07.2018р., № 8 від 31.08.2018р., додаток № 1 до акту № 8 від 31.08.2018р. - складені одноособово позивачем, не містять підпису уповноваженої особи відповідача, у порушення п.2.5. договору №ПР-02/03/14, а тому не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України та факту надання позивачем відповідачу послуг, передбачених Договором № ПР-02/03/14, не підтверджують.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача: щомісячної грошової винагороди у розмірі 10 % від суми роялті за ліцензійними договорами з користувачами: ФОП Калюжний В.П., ТОВ «Нові Бізнес Погляди», ТОВ «Ресторан «Фрателлі», ТОВ «Сервіс Спорт»; ТОВ «Спортсервіс Один», ТОВ «Спортсервіс Плюс», ТОВ «Спортсервіс» на суму 4954грн.; щомісячної грошової винагороди у розмірі 100% різниці між попередньою та діючою ставками роялті за ліцензійними договорами з користувачами: ФОП Калюжний В.П., ТОВ «Нові Бізнес Погляди», ТОВ «Ресторан «Фрателлі», ТОВ «Сервіс Спорт»; ТОВ «Спортсервіс Один», ТОВ «Спортсервіс Плюс», ТОВ «Спортсервіс», ФОП Пивоваров О.О., ФОП Удалов В.О., на суму 1390грн.; різниці 90% в розмірі грошової винагороди за ліцензійними договорами з користувачами: ФОП Янєва Л.М., ТОВ « 7 Континентів», ФОП Палаш П.М., ФОП Влаєв А.І., ФОП Пивоваров О.О. у сумі 2 992,50грн.; недоплаченої грошової винагороди за ліцензійним договором з ФОП Руднєвим С.О. на суму 336грн.; щомісячної грошової винагороди у розмірі 10% від сплачених боргів по роялті користувачами, згідно з ліцензійними договорами, які були укладені при посередництві позивача із: ТОВ « 7 Континентів», ФОП Аджіашвілі Д.Ш., ФОП Калюжний В.П., ТОВ «Милість», ТОВ «Нові Бізнес Погляди», ФОП Палаш П.М., ФОП Пивоваров О.О., ФОП Подвязкіна Т.С., ФОП Удалов В.О., ФОП Янєва Л.М. на суму 1143грн., - то позивачем не надано належних та допустимих доказів, передбачених п.4.5. договору №ПР-02/03/14, на доведення факту виникнення у нього права на виплату винагороди, передбаченої п.4.1. зазначеного договору, а саме актів приймання-передачі послуг за відповідні місяці згідно заявлених позивачем періодів заборгованості.

За таких обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП Малиновського О.Л. до ПО «УЛАСП» про стягнення 18121,50грн. заборгованості.

З підстав відмови судом у задоволенні позовної вимоги про стягнення основного боргу, суд відмовляє у задоволенні похідної від неї вимоги про стягнення 3601,72грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання.

Заявлене відповідачем клопотання про необхідність застосування до грошових розрахунків позивача строків позовної давності задоволенню судом не підлягає, оскільки у задоволенні позову у даній справі відмовлено за його недоведеністю.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю, судові витрати у розмірі 1762грн. судового збору, 205 грн. витрат на поштові послуги з відправки відповідачу досудових претензій, позову та інших документів по справі, 238,50грн. витрат на копіювання судових документів, 80грн. транспортних витрат, пов'язаних з прибуттям до суду, 320 грн. відсотків за позиками на оплату судового збору не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Так як судом ухвалою від 20.12.2018р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, то у стягненні витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 881 грн. з відповідача суд також відмовляє.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Малиновського Олега Леонідовича до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» про стягнення 21 723, 22 грн. збитків.

2. Покласти на ФОП Малиновського О.Л. судові витрати у розмірі 1762грн. судового збору, 205 грн. витрат на поштові послуги з відправки відповідачу досудових претензій, позову та інших документів по справі, 238,50грн. витрат на копіювання судових документів, 80грн. транспортних витрат, пов'язаних з прибуттям до суду, 320 грн. відсотків за позиками на оплату судового збору, 881грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 грудня 2018 р., у зв'язку з перебуванням судді МалярчукІ.А. у відпустці відповідно до п.9 ч.1 ст.25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996р. №504/96-ВР (надається у разі смерті рідних).

Суддя І.А. Малярчук