Ухвала суду № 78927503, 22.12.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 грудня 2018 року Справа № 915/1022/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 – дов.№691/02.02.01-22/02.06/14/18 від 11.04.2018,

представник 1-го відповідача в підготовче засідання не з’явився,

за участю представника 2-го відповідача – ОСОБА_2 – дов.№б/н від 08.11.2018

за участю представника 3-ї особи – ОСОБА_1 – дов.№692/02.02.01-22/02.06/14/18 від 11.04.2018,

в засіданні приймає участь прокурор – Бескровна І.І. – посвідч. №035058 від 13.08.2015

в ході підготовчого засідання,

за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська,73) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

до 1-го відповідача: Управління комунального майна Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтершоу”, 54003, м.Миколаїв, вул.3-я Воєнна, 5Б

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

про: - визнання незаконним та скасування наказу;

- визнання недійсним договору про внесення змін;

- повернення майна вартістю 1 230 000,00 грн.

19.09.2018 Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-31)12108вих-18 від 19.09.2018 в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунального майна Миколаївської міської ради №72/03 від 27.03.2017 “Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності”;

- визнати недійсним укладений 28.04.2017 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтершоу” договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу (парк “Народний сад”), що належить до комунальної власності №5525 від 26.08.2003;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтершоу” повернути на користь Миколаївської міської ради цілісний майновий комплекс по вул.3-я Воєнна, 5А у м.Миколаєві у складі: огорожі – 885 п.м; зелених насаджень – дерева (1384 од.), кущі та інші зелені насадження площею 1148 кв.м.; бетонного постаменту демонтованого пам’ятника ОСОБА_3 загальною вартістю 1 230 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ Начальника Управління комунального майна Миколаївської міської ради №72/03 від 27.03.2017 про скасування наказу Управління комунального майна Миколаївської міської ради №206/03 від 26.09.2016 не відповідає вимогам законодавства України, у зв’язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Вказує, що Договір про внесення змін до договору оренди №5525 від 26.08.2003 укладено 28.04.2017 на підставі незаконного оспорюваного наказу Управління комунального майна, тому відповідно до ст.ст.16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Відповідач -1 в підготовче засідання 22.12.2018 не з’явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви не надав.

09.11.2018 відповідач-2 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому просить суд закрити провадження у справі.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 19 КАС України такі справи віднесені до адміністративною юрисдикції оскільки має місце спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.

20.11.2018 від прокуратури Миколаївської області надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі в якому зазначено, що справи у спорах за участю органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких органи місцевого самоврядування здійснюють представництво територіальних громад, які є власниками комунального майна, підвідомчі господарським судам. Спір у справі, що розглядається стосується права оренди ТОВ ”Інтершоу” цілісним майновим комплексом, що належить до комунальної власності, тобто цивільного права.

Представник 2-го відповідача в підготовчому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити, а провадження у справі закрити.

Прокурор та представника позивача в підготовчому засіданні проти клопотання про закриття провадження у справі заперечили, зазначивши, що справа підлягає розгляду в господарському суді.

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.

У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред'явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наказ органу місцевого самоврядування у сфері оренди комунального майна, який має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання наказу незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Така позиція висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 та у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 916/1979/13.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд враховує висновки викладені у вищевказаних постановах та додатково зазначає таке.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Таким чином предмет спору та суб'єктний склад вказують на те, що справа № 915/1022/18 має розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки стосується речового права на майно (право оренди).

Зазначені висновки суду відповідають вимогам ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що клопотання представника 2-го відповідача не підлягає задоволенню.

З урахуванням строку проведення підготовчого провадження визначеного ст.177 ГПК України, судом вчинені всі дії передбачені ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, судом з’ясовано предмет спору та характер спірних правовідносин, склад учасників судового процесу, з’ясовані заперечення проти позову, прокурором та позивачем зазначено, що ними повідомлено суду всі обставини справи, які їм відомі та надані всі докази на які посилаються в позові, відповідачем-2 зазначено, що ним повідомлено суду всі обставини справи, які йому відомі та надані всі докази на які посилається у відзиві. Представником 3-ї особи в підготовчому засіданні надані усні пояснення по суті спору. Судом встановлено порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставку своїх вимог та заперечень, порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, судом з’ясовано розмір заявлених судових витрат, тому у відповідності до ч.2 ст.185 ГПК України підготовче провадження у справі слід закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 177, ч.2 ст.182, ст. 183, ч.2 ст. 185, 235 ГПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. Закрити підготовче провадження у справі.

2. Призначити справу №915/1022/18 до судового розгляду по суті на “21” січня 2019 року о 14 год. 00 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, ОСОБА_4, вул. Адміральська, 22, поверх 8, зал засідань №805.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Семенчук