Ухвала суду № 78927341, 28.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.12.2018 р. Справа №914/851/16

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т.Я., розглянувши без виклику представників сторін заяву Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про відвід судді Запотічняк О.Д. у справі

за позовом:

- Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу,

- Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу,

до відповідача 1:

Львівської міської ради,

до відповідача 2:

товариства з обмеженою відповідальністю "БК Львівська мрія",

третя особа 1:

Міністерство культури України,

третя особа 2:

Львівська обласна державна адміністрація,

третя особа 3:

Відділ Держгеокадастру у м. Львові,

третя особа 4:

відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація",

про:

визнання недійним ухвал Львівської міської ради від 01.10.2015 р. №5302 та від 21.05.2015 №4671 в частині п. 2; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/851/16 за позовом Об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об’єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до відповідача №1: Львівської міської ради до відповідача №2: Товариства з обмеженою відповідальністю “БК Львівська мрія”, за участю третьої особи 1: Міністерства культури України, третьої особи 2: Львівська обласна державна адміністрація, третьої особи 3: Відділу Держгеокадастру у м. Львові, третьої особи 4: Відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" про визнання недійним ухвал ЛМР №5302 від 01.10.2015 та №4671 від 21.05.2015 в частині п. 2 та визнання недійним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 4610137500:02:005:0024.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено суддю Запотічняк О.Д. (том 4, а.с. 1). Представником позивачів 20.12.2018 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Запотічняк О.Д. від участі у справі №914/851/16 (том 5, а.с.130-131).

Здійснивши розгляд зазначеної заяви, суд (у складі головуючого судді Запотічняк О.Д.) зробив висновок про її необґрунтованість (том 5, а.с. 168-172). Зважаючи на це, ухвалою суду від 20.12.2018 провадження у справі №914/851/16 було зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

За допомогою автоматизованої системи документообігу суду заяву про відвід розподілено судді Березяк Н.Є. (том 5, а.с. 173). Ухвалою від 26.12.2018 у справі №914/851/16 суддя Березяк Н.Є. задовольнила заяву про самовідвід (том 5, а.с. 174-176).

Внаслідок задоволення самовідводу судді було призначено автоматизований розподіл судової справи між суддями для розгляду питання про відвід судді Запотічняк О.Д. у справі №914/851/16, за результатами якого вирішення заяви про відвід покладено на суддю Рима Т.Я.

За загальним правилом, встановленим пунктом 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Проте за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. При цьому суд відзначає, що заяву відповідача про відвід викладено письмово, вона містить чіткі та зрозумілі аргументи на підтримку своїх доводів. З огляду на це суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення відводу.

Правове обґрунтування підстав заявленого відводу

Заява про відвід обґрунтована такими обставинами:

1. Судом не розглянуто заяви про забезпечення позову у цій справі, яку подано 05.09.2017. Як на правову підставу посилається на частину 1 статті 140 ГПК України, згідно з якою така заява розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

2. Судом порушено право на змагальність і рівність сторін у зв'язку із таким:

2.1. Дата засідання з розгляду заяви про відвід експерту призначена судом без урахування строку на підготовку до судового засідання сторонами судового процесу, включаючи позивача. Ухвала суду про призначення судового засідання на 02.07.2018 отримана позивачем-2 27.06.2018, тобто за 4 дні до призначеного судового засідання, з яких всі дні були святковими та вихідними. Усна заява позивача-2 про неможливість захисту своїх прав через недостатність наданого судом строку на підготовку та відсутність адвокатів у місті не була взята судом до уваги.

2.2. Суд не забезпечив передбаченого ГПК України права позивача на завчасне отримання письмового відзиву на заяву про відвід експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. У зв'язку з цим суд не забезпечив отримання відзиву на заяву про відвід, можливість надати відповідь на відзив з урахуванням строків їх надання, передбачених відповідними статтями ГПК України.

2.3. Суд змусив відмовитись від участі у судовому засіданні і залишити його у зв'язку з тим, що не взяв до уваги зауваження позивача-2 про порушення його прав, почав проводити засідання, практично ігноруючи непідготовленість до судового засідання та вагомість присутності всіх сторін у справі.

Зважаючи на викладені обставини, у заявника виник сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Запотічняк О.Д. при розгляді заяви про забезпечення позову та клопотання про відкладення розгляду заяви про відвід експерта, які подавались позивачами.

При постановленні ухвали суд керувався таким.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об'єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій. Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Подана позивачами заява про відвід за своєю суттю зводиться до їх незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі (невирішення питання про відвід, відмова в задоволенні клопотання про відкладення розгляду питання про відвід судовому експерту). Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З урахуванням наведених обставин суд відмовляє в задоволенні заяви про відвід судді Запотічняк О.Д.

В доповнення до наведеного суд звертає увагу на необхідність дотримання частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Так, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Натомість позивачі заявили відвід зі значним пропуском наведених у цій статті строків.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви про відвід судді Запотічняк О.Д. у справі 914/851/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Рим Т.Я.