Ухвала суду № 78927293, 27.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.12.2018 р. Справа № 914/1351/16

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ідеа Капітал», м. Львів,

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м. Трускавець, Львівська область,

до відповідача - 2: Товарної біржі «Компанія з продажу активів», м. Київпро: визнання недійсними договорів про проведення аукціонів

у межах справи про банкрутство № 914/1351/16

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вілік Буд”, м. Київ

про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 30439207)

Суддя Артимович В.М.,

секретар судового засідання Струк Н.Р.

За участю представників: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Ідеа Капітал», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м. Трускавець Львівська область, та до відповідача - 2 Товарної біржі «Компанія з продажу активів», м. Київ, про визнання недійсними договорів про проведення аукціонів у межах справи про банкрутство № 914/1351/16.

17.12.2018 р. ПАТ «Європейський газовий банк» подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

17.12.2018 р. ліквідатор подав пояснення щодо заяви позивача про забезпечення позову та клопотання про витребування доказів судом.

17.12.2018 р. на розгляд суду ліквідатор подав заяву про відвід судді Артимовичу В.М.

Ухвалою суду від заяву ліквідатора – арбітражного керуючого ОСОБА_1 про відвід судді Артимовича В.М. визнати необгрунтованою, заяву ліквідатора – арбітражного керуючого ОСОБА_1 про відвід судді Артимовича В.М. передано для розгляду в порядку ст. 39 ГПК України.

Ухвалою суду від 20.12.2018 р. (суддя Цікало А.І.) в задоволенні заяви ліквідатора ОСОБА_2 «Трускавецьінвест» арбітражного керуючого ОСОБА_1 про відвід судді Артимовича В. М. у справі № 914/1351/16 відмовлено, справу № 914/1351/16 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2018 р. надійшла заява позивача про забезпечення позову. Ухвалою суду від 10.12.2018 р. клопотання позивача про витребування доказів та заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні. З прохальної частини заяви вбачається, що позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_2 “Фінансова компанія «Ідеа Капітал» до ОСОБА_2 «Трускавецьінвест», Товарної біржі «Компанія з продажу активів» про визнання недійсними договору про проведення аукціону від 18.10.2018 р., договору про проведення повторного аукціону від 09.11.2018 р., договору про проведення другого повторного аукціону від 19.11.2018 р., підписаних між ліквідатором ОСОБА_2 «Трускавепьінвест» та Товарною біржею «Компанія з продажу активів»; зобов’язати ОСОБА_2 «Трускавецьінвест» (тому числі в особі ліквідатора ОСОБА_2 «Трускавецьінвест») та Товарну біржу «Компанія з продажу активів» утриматися від будь-яких дій щодо проведення та заборонити ОСОБА_2 «Трускавецьінвест» (в тому числі в особі ліквідатора ОСОБА_2 «Трускавецьінвест») та Товарній біржі «Компанія з продажу активів» проведення другого повторного аукціону з продажу майна ОСОБА_2 «Трускавецьінвест», проведення якого оголошено на 21.12.2018 р.; скасувати другий повторний аукціон з продажу майна ОСОБА_2 «Трускавецьінвест», проведення якого оголошено на 21.12.2018 р.; зобов'язати ОСОБА_2 «Трускавецьінвест» (в тому числі в особі ліквідатора ОСОБА_2 «Трускавецьінвест») та Товарну біржу «Компанія з продажу активів» вжити заходи щодо скасування другого повторного аукціону з продажу майна ОСОБА_2 «Трускавецьінвест», проведення якого оголошено на 21.12.2018 р.; зобов'язати ОСОБА_2 «Трускавецьінвест» (в тому числі в особі ліквідатора ОСОБА_2 «Трускавецьінвест») та Товарну біржу «Компанія з продажу активів» зупинити (не вчиняти) будь-які дії щодо проведення аукціонів на виконання договору про проведення аукціону від 18.10.2018 р., договору про проведення повторного аукціону від 09.11.2018 р., договору про проведення другого повторного аукціону від 19.11.2018 р., підписаних між ліквідатором ОСОБА_2 «Трускавецьінвест» та Товарною біржою «Компанія з продажу активів», до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду та вирішення спору за позовом ОСОБА_2 “Фінансова компанія «Ідеа Капітал» до ОСОБА_2 «Трускавецьінвест», Товарної біржі «Компанія з продажу активів» про визнання недійсними договору про проведення аукціону від 18.10.2018 р., договору про проведення повторного аукціону від 09.11.2018 р., договору про проведення другого повторного аукціону від 19.11.2018 р.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсним договору про проведення аукціону від 18.10.2018 р., визнання недійсним договору про проведення повторного аукціону від 09.11.2018 р., визнання недійсним договору про проведення другого повторного аукціону від 19.11.2018 р.

В обґрунтування доводів заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 “Фінансова компанія «Ідеа Капітал», зокрема, вказує, що позовні вимоги пов'язані із визнанням недійсними відповідних договорів, які є підставою для організації та проведення аукціону з продажу майна боржника, призначеного на 21.12.2018 р.; існує потенційна можливість проведення такого аукціону на підставі недійсних, на думку заявника, договорів, а вжиття заходів по забезпеченню позову є процесуальною гарантією захисту його прав та інтересів.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або взагалі унеможливить виконання судового рішення за відповідним позовом, а захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача не будуть ефективними, так як проведення аукціону на підставі недійсних договорів матиме незворотній характер і потребуватиме всупереч цілям банкрутства значного додаткового часу для відновлення попереднього становища.

Доцільність і адекватність вжиття запропонованих заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що майно боржника може бути продано на підставі договору, який на думку заявника, не відповідає вимогам закону, оскільки містить значну кількість ознак недійсності і його виконання ліквідатором та організатором аукціону спричинить негативні наслідки і на тривалий час затягне провадження у справі про банкрутство.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім цього, судом відзначається, що в п.п. 1 - 9 ч. 1 ст. 137 ГПК України наведено перелік видів заходів забезпечення позову. Позов забезпечується також і іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п.п. 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17).

Разом з тим господарський суд відзначає, що заходи до забезпечення позову, які просить вжити позивач, не можна визнати такими, що здійснені з дотриманням збалансованості інтересів сторін та такими, що знаходяться у зв'язку з предметом позовних вимог.

Оцінюючи співвідношення змісту прав (інтересу), про захист яких просить заявник – визнання недійсними договорів на організацію та проведення аукціону, та заходів до забезпечення позову - заборони ліквідаторові ОСОБА_2 «Трускавецьінвест» та організаторові торгів (ТБ «Компанія з продажу активів») проводити другий повторний аукціон з продажу майна боржника, оголошений на 21.12.2018 р.; скасування другого повторного аукціону з продажу майна боржника, оголошеного на 21.12.2018 р., суд приходить до висновку, що вказані заходи забезпечення позову не пов'язані з правовою суттю позовних вимог і їх невжиття жодним чином не впливає на виконання рішення суду у спорі за позовом, предметом якого є визнання недійсними договорів на організацію та проведення аукціону.

Також суд вважає за необхідне підкреслити, що оскільки предметом позову в даній справі є вимога немайнового характеру – визнання недійсними договорів на організацію та проведення аукціону, то їх можливе визнання недійсними не потребує видачі судового наказу, а, відтак, навіть, за умови задоволення цих вимог, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Тобто, є відсутніми обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Надаючи оцінку тій обставині чи будуть заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, здійснені з дотриманням збалансованості інтересів сторін, суд вважає, що вжиття таких заходів фактично зупинить процедуру реалізації майна боржника на весь час розгляду позову про визнання недійсними договорів на організацію та проведення аукціону і до набрання судовим рішенням за цим позовом законної сили.

При цьому, суд зауважує, що ліквідаційна процедура у даній справі введена постановою від 27.12.2017 р. строком на 1 (один) рік, а її завершення перебуває в безпосередньому зв’язку з реалізацією майна боржника та задоволенням грошових вимог кредиторів за рахунок виручених від такої реалізації коштів.

Оцінюючи дотримання збалансованості інтересів інших учасників у справі про банкрутство (зокрема, інших кредиторів) заходами забезпеченням позову, вжиття яких фактично зупиняє процедуру реалізації майна боржника, суд відзначає, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Компетенція комітету кредиторів, також, визначена положеннями наведеної статті та не є вичерпною (ст. 26 Закону про банкрутство).

З моменту утворення комітету кредиторів він вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом. Суд повинен давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Як встановлено судом, всі дії ліквідатора з продажу майна банкрута були узгоджені з комітетом кредиторів та вчинені для виконання відповідних рішень, з метою дотримання балансу інтересів як кредиторів у справі, так і боржника, зокрема щодо порядку продажу та оцінки майна.

Крім цього, судом зазначається, що рішення ліквідатора про визначення ТБ «Компанія з продажу активів» в якості організатора аукціону з продажу майна банкрута, а також умови укладеного з ним оскаржуваного договору на організацію та проведення аукціону, схвалені комітетом кредиторів ОСОБА_2 «Трускавецьінвест», що підтверджується змістом протоколу зборів комітету кредиторів від 29.10.2018 р.

Наведене вище дозволяє суду констатувати, що запропоновані заявником заходи забезпечення позову, вжиття яких фактично зупиняє процедуру реалізації майна боржника, не враховують дотримання збалансованості інтересів інших кредиторів, яких представляє комітет кредиторів боржника, утворений відповідно до Закону

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 р. у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Застосовуючи судовий розсуд під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає, що найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи необхідним є відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки така є необґрунтованою щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Надаючи оцінку покликанням заявника у своїй заяві про забезпечення позову на численні, на його думку, ознаки недійсності договору про організацію та проведення аукціону, господарський суд відзначає, що такі не приймаються ним до уваги, оскільки під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивача від 06.12.2018 р. за № 152 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 139, 140, 183, 234, 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ідеа Капітал» від 06.12.2018 р. за № 152 про забезпечення позову.

2. Підготовче засідання призначити на 23.01.2019 р. о 15 год. 30 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду (м. Львів, вул. Личаківська, 128).

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

4. Ухвала суду може бути оскаржена в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.