Рішення № 78927234, 17.12.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 925/54/18

Господарський суд Київської області у складі судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Національного банку України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» с.Мліїв Городищенського району Черкаської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива», м.Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

У судовому засіданні беруть участь:

представник позивача: ОСОБА_1 (довіреність №18-0014/19783 від 06.04.2018);

представник відповідача: ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги б/н від 06.04.2018, ордер серії КС№358181 від 16.04.2018);

представник третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність №10-13 від 15.02.2018)

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 23.01.2018 Національний банк України (далі – позивач, НБУ) звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиціна компанія «Агросоюз-РП» (далі – відповідач, ТОВ «ІК «Агросоюз-РП») у якій просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, т. 2 а.с. 188) у рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (далі – ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива») за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (із відповідними змінами та доповненнями до нього) у загальній сумі станом на 16.05.2017 2 135 863 013,70грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.06.2014 укладений між НБУ та ТОВ «ІК «Агросоюз-РП», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі №862 на наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі – пташники за літерами Б, В, Г, Д, Ж, З, К, Л, М, Н, О, П, загальною площею 15 778,4кв.м. (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об’єкт нерухомого майна: комплекс Б-1725,1; В-1725,1; Г-1254,7; Д-1254,7; Ж-1463,5; З-1429,5; К-1443,5; Л-1446,5; М-827,3; Н-866,5; О-862,8; П-1479,2), які розташовані за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, с.Телешівка, вул. Малинова, буд 1. Просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 8 220 500,00грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 123 307,50грн.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 526, 589, 590, 629, 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) ст.ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку» та вказує, що у зв’язку, із неналежним виконанням ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» зобов’язань за зазначеним кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та оплати відсотків за користування кредитом, у останнього виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між позивачем та відповідачем.

02.11.2018 позивачем подано письмові відповідь на відзив та заперечення, у яких останній зазначає про те, що відповідачем було подано відзив із порушенням строку встановленого ухвалою суду від 14.03.2018, а відтак ані відзив, ані додані до нього докази не можуть прийматись судом до уваги. Крім того, позивач також просить суд не брати до уваги висновок комісійного експертного оціночно-будівельного дослідження №11922/14733-14739 від 27.06.2018, оскільки останній складений всупереч Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003.

1.2. 29.10.2018 ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» до суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки тісно супроводжується визначенням початкової ціни майна. Вказує, що звіт про оцінку відповідного майна, складений ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» має недоліки, а відтак останній не може бути використаний як доказ. Даний звіт складений станом на 01.12.2017, а тому згідно законодавства втратив своє юридичне значення. Вказує, що на замовлення відповідача, здійснено оціночну діяльність щодо спірного іпотечного майна та виготовлено звіт про оцінку майна у якому зазначено його оціночну вартість – 181 946 848,00грн. Вважає, що позов не підлягає задоволенню оскільки НБУ не доведено розміру позовних вимог.

1.3. ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», яке ухвалою суду від 14.03.2018 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, скориставшись правом передбаченим ст.168 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), 30.03.2018 подала письмові пояснення у яких зазначила, що ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» віднесений до категорії неплатоспроможних. Зазначає, що на між ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та НБУ було укладено відповідний кредитний договір, у забезпечення виконання якого між позивачем та відповідачем 16.04.2014 було укладено іпотечний договір. За змістом іпотечного договору, сторони дійшли згоди, що ринкова вартість предмету іпотеки становить 191 838 994,00грн, тоді як у позовній заяві зазначена ринкова вартість 8 220 500,00грн. Зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вартістю нижчою від дійсної ринкової ціни призведе до мінімізації погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов’язаних з виведенням банку з ринку та збільшення безнадійного кредитного портфеля НБУ.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

2.1. 16.04.2018 від відповідача надійшло клопотання про витребування від ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та НБУ належним чином засвідчену копію постанови Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 №826/11415/16, яке судом протокольною ухвалою від 16.04.208 було задоволено (протокол судового засідання від 16.04.2018).

2.2. 16.04.2018 від відповідача надійшло клопотання про витребування від НБУ: відповідний звіт про оцінку нежитлових будівель; договір про надання послуг №К6603 від 21.06.2016; письмове звернення НБУ до відповідача з вимогою забезпечення доступу оцінювача ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» до спірного іпотечного майна; письмове звернення ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» до відповідача із вимогою забезпечення доступу оцінювача до спірного іпотечного майна. Протокольною ухвалою суду зазначене клопотання було задоволено частково та витребувано відповідний звіт про оцінку та договір про надання послуг №К6603 від 21.06.2016 (протокол судового засідання від 16.04.2018).

07.05.2018 від позивачем, на виконання вимог протокольної ухвали суду від 16.04.2018, надано суду копію звіту про оцінку майна, який був залучений судом до матеріалів справи.

2.3. 07.05.2018 від ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, яке ухвалою суду від 21.05.2018, зокрема, задоволено частково та призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; обов’язок щодо оплати експертизи покладено на відповідача.

2.4. 21.06.2018 до суду звернувся Київський науково-дослідний інститут судових експертиз із клопотанням №12126/1842 щодо погодження строку проведення експертизи та витребування доказів, необхідних для проведення відповідної експертизи.

Ухвалою суду від 16.07.2018, зокрема, погоджено строк виконання судової експертизи; зобов’язано ТОВ «Інвестиціна компанія «Агросоюз-РП» протягом 45 календарних днів (з дня визначеного п.1.13 Інструкції) здійснити попередню оплату експертизи відповідно до рахунку від 15.06.2018 №14236; зобов’язано учасників справи вжити усіх необхідних заходів (надання інформації щодо організаційних питань, доступу для огляду майна тощо) для можливості проведення даної експертизи в установленому законом порядку.

2.5. 29.10.2018 від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи №906/219/18, що розглядається у Господарському суді Житомирської області до набрання законної сили рішення у справі №910/11236/18, що розглядається у Господарському суді м.Києва, у задоволенні якого ухвалою суду від 19.11.2018 було відмовлено.

2.6. 02.11.2018 від позивача надійшло клопотання про витребування оригіналу експертного висновку №11922/14733-14739 від 27.06.2018 та постановлення відповідної окремої ухвали щодо повідомлення керівника Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_5 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов порушень, які допущені ОСОБА_6 – старшого наукового співробітника лабораторії будівельно-технічних досліджень та ОСОБА_7 – старшого науково співробітника лабораторії будівельно-технічних досліджень, у задоволенні якого ухвалою суду від 19.11.2018 було відмовлено.

2.7. 02.11.2018 від позивача надійшло клопотання про застосування наслідків зловживання процесуальними правами відповідачем, у задоволенні якого ухвалою суду від 19.11.2018 було відмовлено.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.01.2018 на підставі ст.ст. 30-31 ГПК України, вказана позовна заява була направлена за підсудністю до Господарського суду Київської області (далі – суд).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 відповідний позов передано до розгляду судді Янюк О.С.

Ухвалою суду від 14.03.2018, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.04.2018; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива»; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у порядку ст. 178 ГПК України у строк до 12.04.2018; запропоновано третій особі надати письмові пояснення щодо позову або відзиву з урахуванням ст. 168 ГПК України у строк до 12.04.2018.

На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 07.05.2018.

07.05.2018 судом, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого засідання на 30 календарних днів та оголошено перерву до 21.05.2018, про що було постановлено протокольну ухвалу (протокол судового засідання від 07.05.2018).

Ухвалою суду від 21.05.2018, зокрема, призначено судову оціночно-будівельну експертизу та зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 22.06.2018 призначено до розгляду клопотання Київського науково-дослідний інститут судових експертиз №12126/1842 від 21.06.2018 у судовому засіданні на 16.07.2018 та ухвалою суду від 16.07.2018 поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 16.07.2018, зокрема, зупинено провадження у справі та направлено останню до Київського науково-дослідний інститут судових експертиз для подальшого виконання судової оціночно-будівельної експертизи, проведення якої призначено ухвалою суду від 21.05.2018.

Ухвалою суду від 10.10.2018 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 29.10.2018 та ухвалою суду від 29.10.2018 поновлено провадження у даній справі.

На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 05.11.2018 та до 19.11.2018 відповідно.

За результатами підготовчого засідання 19.11.2018 судом постановлено ухвалу, якою, зокрема, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.2018.

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерву до 17.12.2018.

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

13.05.2014 між НБУ (кредитор) та ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» (позичальник) укладено кредитний договір №12/09/5 із відповідними змінами до нього (далі – Кредитний договір, т. 1 а.с. 18-26), відповідно до п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 2 000 000 000,00грн на строк з 13.05.2014 до 30.12.2016 шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 №12/09.

Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється на рівні півтори облікової ставки НБУ та становить 14,25% річних (облікова ставка НБУ станом на 28.05.2014 становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом протягом дії Кредитного договору не підлягає коригуванню.

Повернення кредиту здійснюється за наступним графіком до 30.12.2016 – 2 000 000 000,00грн (п. 1.2 Кредитного договору).

Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого-травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року (п. 1.4 Кредитного договору).

Цей Кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов’язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань за цим Кредитним договором (п. 3 Кредитного договору).

У забезпечення зобов’язань ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» за Кредитним договором, 28.05.2014 між НБУ (іпотекодержатель) та ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки (т. 1 а.с. 27-33), відповідно до п. 1 якого, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виплавають з Кредитного договору, що укладений між іпотекодержателем та ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та будь-яких додаткових правочинів (договорів, угод, до нього, додатків, змін та доповнень до нього), які можуть бути укладені після укладення цього договору (у тому числі, щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо) з: повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені Кредитним договором; сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому Кредитним договором.

Пунктами 5, 5.2 договору іпотеки передбачено, що в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі – пташники за літерами Б, В, Г, Д, Ж, З, К, Л, М, Н, О, П, загальною площею 15 778,4кв.м. (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об’єкт нерухомого майна: комплекс Б-1725,1; В-1725,1; Г-1254,7; Д-1254,7; Ж-1463,5; З-1429,5; К-1443,5; Л-1446,5; М-827,3; Н-866,5; О-862,8; П-1479,2), який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с.Телешівка, вул. Малинова, будинок 1, реєстраційний номер нерухомого майна 383673432237 (далі – предмет іпотеки).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.09.2010 №1, посвідченого приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, за реєстровим № 3012. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, кадастровий номер якої: 3223786500:03:006:0065.

Право власності на предмет іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером запису про право власності 5993981, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2014, індексний номер 22940211.

Ринкова вартість предмета іпотеки становить 191 838 994,00грн, що підтверджується висновком про вартість об’єкту оцінки станом на 02.06.2014, наданим ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності від 28.10.2011 №12589/11, виданий Фондом державного майна України).

Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у сумі 191 838 994,00грн.

Згідно п. 14.8.1 договору іпотеки, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог (п. 14.9 Договору іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст. 33 та розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно п. 23 цього договору (п. 19 Договору іпотеки).

Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п. 20 Договору іпотеки).

Згідно п. 23 Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотеко держателя може бути здійснено у позасудовому порядку відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» шляхом:

- переходу до іпотекодержавтеля права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержавтель зобов’язаний за 30 календарних днів письмово повідомити іпотекодавця;

- продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотеко держателю право укласти таких договір за ціною та на умовах визначених. За згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Цей пункт є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

Термін дії цього договору – до повного виконання позичальником зобов’язань за Кредитним договором, зазначеними у п. 1 цього договору, та всіма додатковими договорами до них (п. 24 Договору іпотеки).

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню з покладенням витрат на іпотекодержателя згідно з умовами цього договору (п. 24 Договору Іпотеки).

Так, Договір іпотеки посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про що свідчать відповідні відмітки на зазначеному договорі. Крім того відомості про вказане обтяження було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом із зазначеного реєстру станом на 26.02.2018 (т. 1 а.с. 63-66).

13.05.2014 НБУ було надано кредитні кошти ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» у розмірі 2 000 000 000,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №7000009505 від 13.05.2014 (т. 1 а.с. 67).

Проте, вказані кредитні кошти ПАТ «КБ Фінансова ініціатива» та відсотки за користування останніми повернуто НБУ не було. Доказів протилежного до прийняття рішення у даній справі ані відповідачем, ані третьою особою суду надано не було.

5. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» у добровільному порядку заборгованість зі сплати кредитних коштів у розмірі 2 000 000 000,00грн та відсотки за користування останніми у розмірі 135 863 013,73грн не оплатив, позивач скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок часткового погашення боргу та звернувся із даним позовом до суду.

6. Докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення

6.1. Наявний у матеріалах справи звіт про оцінку майна, наданий позивачем, який був складений ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» (виконавець) станом на 17.05.2017 (т. 1 а.с. 119-182), судом до уваги не приймається, оскільки як встановлено під час судового розгляду справи, зазначений звіт складався без повного обстеження предмета іпотеки, а тому не може відображати реальну ринкову ціну зазначеного майна.

6.2. Разом з цим, позивачем було надано суду висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 10.08.2018 у справі №920/50/18, який судом також не береться до уваги, оскільки останній не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 76-79 ГПК України (т.2 а.с. 135-137).

6.3. Щодо наявного у матеріалах справи відзиву ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» на позовну заяву із доданим до нього висновком комісійного експертного оціночно-будівельного дослідження №11922/14733-14739 від 27.06.2018, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Як зазначалось вище, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 14.03.2018 відповідачу встановлено строк для подання відзиву до 12.04.2018. Проте, зазначений відзив було подано відповідачем до суду 29.10.2018, що підтверджується вхідним штампом суду на першій сторінці зазначеного відзиву (т. 2 а.с. 33-101).

Отже, відповідачем подано відзив із порушенням вимог встановлених ст. 178 ГПК України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 ГПК України).

Так, відповідачем не було надано суду жодних доказів, які вказували на неможливість подання відзиву у встановлений судом строк, а відтак останній не приймається судом до уваги.

7. Норми права, які застосував суд

Із матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів, які за своєю правовою природою є кредитним договором та договором іпотеки, у зв’язку з чим застосуванню підлягають положення Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1,3 ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Типпроцентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами 1,2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до приписів ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

8. Висновки суду

8.1. Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем чи третьою особою, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» не виконало свої договірні зобов’язання за Кредитним договором в частині повернення кредитних коштів у розмірі 2 000 000 000,00грн.

Крім того, третьою особою також не було сплачено 14,25% річних за користування кредитними коштами у розмірі 135 863 013,73грн, які нараховані позивачем за період з 01.01.2015 по 23.06.2015. Доказів протилежного ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до прийняття рішення у даній справі надано не було.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків, суд вважає його арифметично правильним.

Ураховуючи зазначене, загальна сума заборгованості ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» за Кредитним договором становить 2 135 863 013,70грн.

8.2. Як зазначалось вище, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз положень ст.ст. 33, 36-39 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив три способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як зазначалось вище, умовами п.19 Договору іпотеки сторони узгодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст. 33 та розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі, зокрема, рішення суду.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що обрання певного способу правового захисту є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового способу врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не вважається обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист у порядку, передбаченому законом чи договором.

Так, звертаючись до суду з позовними вимогами, НБУ обрало судовий спосіб захисту порушених прав кредитора щодо виконання позичальником грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою, та просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною 8 220 500,00грн.

За змістом положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Із змісту п. 5.2 Договору іпотеки вбачається, що станом на 02.06.2014 вартість відповідного предмета іпотеки становить 191 838 994,00грн. Як зазначають учасники справи, ціна предмета іпотеки змінилась від установленої сторонами станом на 02.06.2014.

Так, під час розгляду справи позивач зазначав, що ціна предмета іпотеки становить 8 220 500,00грн, відповідач та третя особа – 181 946 848,00грн. Проте, ані позивач, ані відповідач та третя особа не погоджувались із запропонованою протилежною стороною ціною предмета іпотеки. Отже, сторонами не було досягнуто згоди щодо встановлення початкової вартості предмета іпотеки.

За таких обставин, судом, за клопотанням ТОВ «ІК «Агросоюз-РП», було призначено судову оціночно-будівельну експертизу, яка не була проведена у зв’язку із не здійсненням відповідачем попередньої оплати останньої.

Ураховуючи зазначене та ненадання сторонами суду допустимих доказів, суд не має можливості встановити початкову ціну предмета іпотеки.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст.ст. 38-39 Закону України «Про іпотеку» можна зробити висновок, що у розумінні норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №523/7665/14-ц).

Водночас, аналізуючи положення ст.ст. 19,57 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто, визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Таким чином, визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності.

Отже, не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не є безумовною підставою для відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена у постановах ОСОБА_9 палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц, Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №645/2915/16-ц).

Ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку, позовні вимоги НБУ є обґрунтованими, доведеними та такими що підлягають задоволенню.

9. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду, зокрема, позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Як зазначалось вище, НБУ звернувся із позовною заявою до ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, сплативши судовий збір у розмірі 123 307,50грн, що підтверджується меморіальним ордером №1539007566 від 28.12.2017 (т. 1 а.с. 17).

За змістом положень ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна. Отже, забезпечувальне зобов'язання має похідний характер, а не альтернативний основному. Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне (аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_9 Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №921/107/15-г/16).

Ураховуючи те, що НБУ були заявлені позовні вимоги саме щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а не стягнення заборгованості за Кредитним договором, то суд вважає дану позовну заяву із вимогами немайнового характеру.

За таких обставин, позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762,00грн.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Як встановлено судом, позивачем був сплачений судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 123 307,50грн, тоді як повинен був сплатити 1 762,00грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачений НБУ судовий збір у розмірі 121 545,50грн про що винести відповідну ухвалу.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Національного банку України задовольнити.

2. У рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива (03150, м.Київ, Печерський район, вул.Щорса, буд. 7/9, ідентифікаційний код 33299878) перед Національним банком України (01601, м.Київ, Печерський район, вул.Інститутська, буд. 9 ідентифікаційний код 00032106) за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (із змінами та доповненнями) у загальній сумі 2 135 863 013,70грн, з яких 2 000 000 000,00грн – заборгованість за кредитом та 135 863 013,70грн - проценти за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.06.2014, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиціна компанія «Агросоюз-РП» на нерухоме майно: нежитлові будівлі - пташники за літерами: Б -1725,1кв.м, В – 1725,1кв.м, Г – 1254,7кв.м, Д – 1254,7кв.м, Ж – 1463,5кв.м, З – 1429,5кв.м, К – 1443,5кв.м, Л – 1446,5кв.м, М – 827,3кв.м, Н – 866,5кв.м, О – 862,8кв.м, П – 1479,2кв.м, загальною площею 15 778,4кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с.Телешівка, вул. Малинова, 1, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 383673432237, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиціна компанія «Агросоюз-РП» (19511, Черкаська обл., Городищенський район, с.Мліїв, вул.Данила Кушніра, буд.245, Ідентифікаційний код 35013940) на користь Національного банку України (01601, м.Київ, Печерський район, вул.Інститутська, буд. 9 ідентифікаційний код 00032106) 1 762,00грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Позивач: Національний банк України (01601, м.Київ, Печерський район, вул.Інститутська, буд. 9 ідентифікаційний код 00032106)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиціна компанія «Агросоюз-РП» (19511, Черкаська обл., Городищенський район, с.Мліїв, вул.Данила Кушніра, буд.245, Ідентифікаційний код 35013940)

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива (03150, м.Київ, Печерський район, вул.Щорса, буд. 7/9, ідентифікаційний код 33299878)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.12.2018