Рішення № 78927221, 03.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 Справа № 914/1706/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради, м.Стрий Львівської області

про стягнення 64080,28 грн.

за участю представників

від позивача ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_3

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до відповідача ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 64080,28 грн. за договором №23 про відшкодування пільг за телекомунікаційні послуги від 05.01.2017р.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзииві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

За даними позивача, у період з січня 2017 по грудень 2017 останнім було надано телекомунікаційні послуги населенню на пільговій основі на суму 64080,28 грн., вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенцій з бюджету.

В підтвердження наданих послуг позивачем подано розрахунок боргу по ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.

За заявлений позивачем період відповідачем погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку не відбувалось.

В зв'язку з чим, на момент звернення до суду розмір невиплаченої компенсації витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям споживачів за січень - грудень 2017 становить 64080,28 грн.

Не відшкодування відповідачем сум понесених ПАТ "Укртелеком" в особі Львівської філії ПАТ "Укртелеком" витрат за надані телекомунікаційні послуги стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно приписів ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Позивач як оператор телекомунікацій надає послуги зв'язку споживачам на підставі публічного договору.

Проаналізувавши правовідносини, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між ними склались правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 "Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики).

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення, ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи);

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, тощо.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Згідно ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст.102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (державні програми соціального захисту), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, згідно п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20.

Крім того, варто зазначити, що абз.2 п.12 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету передбачено, що погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в даному випадку щодо відшкодування витрат на послуги зв'язку, які надавались споживачам на пільгових умовах, є ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконкому Стрийської міської ради Львівської області, саме на останнє покладено обов'язок щодо виконання зобов'язань з оплати наданих послуг зв'язку на пільгових умовах.

Так, матеріалами справи підтверджено, що у період з січня 2017 року по грудень 2017 року позивач поніс витрати на надання пільг на послуги зв'язку зазначеній категорії пільговиків на загальну суму 64080,28 грн., на підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунок заборгованості за вказані місяці і помісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, що вказує на належне виконання зобов'язань з боку позивача.

Матеріали справи не містять доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, ст.1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що у рішенні Європейського суду з Прав Людини у справі "Кечко проти України" (Заява N 63134/00) від 08.11.2005 зазначено про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК україни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.79 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.129 ГПК України суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, оскільки позов у даній справі слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Незалежності, 3, ідентифікаційний код 26171457) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (79000, м.Львів, вул.Дорошенка, 43, ідентифікаційний код філіє 01186030) 64080,28 грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги та 1762,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.12.2018р.

Суддя Гоменюк З.П.