Ухвала суду № 78927204, 26.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.12.2018 р. Справа№ 914/851/16

Суддя Березяк Н.Є., розглянувши матеріали заяви

у справі за позовом:Об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу,та:Представництво Американського Об’єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу,до відповідача 1:Львівської міська рада,до відповідача 2:товариства з обмеженою відповідальністю «БК Львівська мрія»,за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Міністерства культури України, за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Львівської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Відділу Держгеокадастру у м. Львові,за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління «Львівгазифікація»,про: визнання недійним ухвал ЛМР №5302 від 01.10.2015 та №4671 від 21.05.2015 в частині п. 2 та визнання недійним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер №4610137500:02:005:0024.

Встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/851/16 за позовом Об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об’єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до відповідача 1: Львівської міської ради, до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Львівська мрія», за участю третьої особи 1: Міністерства культури України, третьої особи 2: Львівської обласної державної адміністрації, третьої особи 3: Відділу Держгеокадастру у м.Львові, третьої особи 4: відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління «Львівгазифікація» про визнання недійним ухвал ЛМР №5302 від 01.10.2015 та №4671 від 21.05.2015 в частині п. 2 та визнання недійним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер №4610137500:02:005:0024.

06 червня 2016 року Господарським судом Львівської області було прийнято рішення (суддя Березяк Н.Є.) у справі №914/851/16, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 26.10.2016 рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 у справі №914/851/16 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 27.06.2017 касаційну скаргу Об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництво Американського Об’єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі №914/851/16 скасовано, а справу №914/851/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду даної справи було визначено суддю Запотічняк О.Д.

22 грудня 2018 року позивачем подано заяву про відвід судді Запотічняк О.Д. Ухвалою суду від 20.12.2018 заяву визнано необґрунтованою та передано для розгляду в порядку статті 32 ГПК України.

За допомогою автоматизованої системи документообігу суду згідно з Витягом із системи від 22.12.2018 заяву про відвід розподілено судді Березяк Н.Є.

Зважаючи на зазначене, а зокрема, те що суддею Березяк Н.Є. ухвалювалось рішення у даній справі, яке в подальшому було скасоване та з метою усунення сумнівів у неупередженості при новому розгляді цієї справи, суддя Березяк Н.Є. вважає за необхідне заявити самовідвід в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010 (заява №16695/04) визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, пункт 38).

Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_1 ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Незважаючи на відсутність у процесуальному законодавстві обмежень для розгляду відповідної заяви про відвід суддею Березяк Н.Є., суддя констатує, що є безстороннім, об'єктивним та неупередженим. Однак, суддя бере до уваги можливі сумніви інших сторін справи, зокрема, позивача, у його неупередженості.

За наведених обставин суд приходить висновку, що розгляд будь-яких заяв суддею Березяк Н.Є, якій скасовано рішення у даній справі, є неможливим при новому розгляді цієї ж справи, адже таке слугуватиме зовнішньою ознакою, яка викликатиме сумнів у безсторонності судді Березяк Н.Є. та матиме наслідком порушення об’єктивного критерію такої безсторонності. Таким чином, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості або об'єктивності судді, щодо розгляду відповідної заяви, а також з метою захисту репутації та підтримання авторитету органів правосуддя, заява судді Березяк Н.Є. про самовідвід у розгляді заяви поданої у справі №914/851/16 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Березяк Н.Є. при розгляді заяви про відвід (вх.№48881/18) у справі №914/851/16 задовольнити.

2. Відвести суддю Березяк Н.Є. від розгляду заяви про відвід (вх.№48881/18) у справі №914/851/16.

Ухвала набирає законної сили 26.12.2018.

Суддя Березяк Н.Є.