Ухвала суду № 78926457, 28.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в зустрічному забезпеченні

м. Київ

28.12.2018

Справа № 910/16280/18

За заявою

Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця"

про

зустрічне забезпечення

у справі

№ 910/16280/18

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології

до

1) Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуальні Технології і системи"

про

визнання недійсним договору і рішення тендерного комітету

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуальні технології і системи" про:

- визнання недійсним оформленого протоколом № 881 рішення тендерного комітету регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" від 26.10.2018 про намір укласти договір про закупівлю інформаційної системи за кодом ДК 021:2015:48810000-9;

- визнання недійсним укладеного Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" за місцезнаходженням його відокремленої регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" договору № ПЗ/ДН-6-1841 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ" про закупівлю організації залізничного пасажирського сполучення м. Київ міжнародний аеропорт "БОРИСПІЛЬ" із спеціалізованою пасажирською інформаційною системою з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський-Бориспіль-Аеропорт, засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів), - з моменту його укладення за переговорною процедурою 26.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено публічну закупівлю з істотним порушенням галузевого законодавства, а вчинений за її результатами договір про закупівлю, як наслідок неспроможності процедури закупівлі має вади свого змісту і підлягає визнанню недійсним згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю"Універсальні інформаційні технології" подано заяву про забезпечення позову у якій позивач просить суд:

- заборонити Регіональній філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Віртуальні технології і системи" та їх службовим особам вчиняти дії, спрямовані на виконання обов’язків за договором, у тому числі щодо виконання будь-яких робіт, поставки будь-яких матеріалів, програмного забезпечення чи надання будь-яких послуг, виконання будь-яких грошових розрахунків, обумовлених договором про закупівлю № ПЗ/ДН-6-1841 від 26.11.2018, зупинивши дію договору, укладеного за переговорною процедурою закупівлі № UA-2018-10-26-001603-с до моменту розв’язання судом позову.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Ухвалою суду від 07.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/16280/18, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.12.2018 через загальний відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" надійшла заява про зустрічне забезпечення, відповідно до якої заявник просить суд постановити ухвалу про зустрічне забезпечення позову шляхом внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" грошових коштів в розмірі 7 988 160, 00 грн на депозитний рахунок суду.

Вказане клопотання в частині зустрічного забезпечення обґрунтоване тим, що внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відповідачі не мають можливості продовжувати виконання зобов’язань за договором № ПЗ/ДН-6-1841 від 26.11.2018, існує велика імовірність у відмові в роботі вже впроваджених компонентів Системи, окремих робочих станцій і мережного устаткування, що призведе до збою та руйнування даних і позначиться на працездатності системи у цілому, що у свою чергу не дасть змоги забезпечити технічну підтримку Системи, її гарантійне обслуговування, а також унеможливить оформлення квитків пасажирами та призведе до зупинення руху рейкового потягу за визначеним маршрутом.

Розглянувши клопотання про зустрічне забезпечення, дослідивши подані разом з ним докази в цілому, суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання про зустрічне забезпечення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

З аналізу положень статті 141 ГПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов’язок доведення факту наявності порушення покладено на заявника, наявність та розмір понесених можливих збитків, а також причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням і можливими збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків (упущеної вигоди). Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та можливими збитками має бути прямим та безпосереднім.

Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Однак, станом на день розгляду заяви відповідач не надав суду доказів виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 про вжиття заходів забезпечення позову.

Також, відповідачем жодним доказом не доведено можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі, та не надано доказів неможливості здійснення господарської діяльності.

Таким чином, на день розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову відсутні підстави стверджувати про можливі збитки Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", які будуть понесені у майбутньому.

За таких обставин, оскільки заявником у клопотанні про зустрічне забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів зустрічного забезпечення позову може бути завдано збитки, тоді вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" про зустрічне забезпечення не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" про зустрічне забезпечення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.О.Підченко