Рішення № 78926345, 18.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2018

Справа № 910/13035/18

За позовом Приватного підприємства “Транс-Атлас”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер Технологій”

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

1 жовтня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства “Транс-Атлас” (позивач) надійшла позовна заява б/н від 20.09.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер Технологій” (відповідач) про стягнення заборгованості за договором – заявкою № 1 від 29.05.2018 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом в сумі 7600,00 грн. (сім тисяч шістсот гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договором – заявкою № 1 від 29.05.2018 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом, зокрема, у визначені відповідним договором – заявкою строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем, як виконавцем, послуг з перевезенням вантажу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 року у справі № 910/13035/18 позовну заяву б/н від 20.09.2018 року Приватного підприємства “Транс-Атлас” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер Технологій” про стягнення заборгованості залишено без руху, надано Приватному підприємству “Транс-Атлас” строк до 25.10.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

19 жовтня 2018 року через відділ діловодства суду від Приватного підприємства “Транс-Атлас” надійшли пояснення №1 від 16.10.2018 року на виконання ухвали суду від 05.10.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/13035/18 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 20.11.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 року розгляд справи відкладено на 18.12.2018 року та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю “Майстер Технологій” строк для подачі відзиву на позов.

14.12.2018 року через канцелярію суд від позивача надійшло клопотання б/н від 12.12.2018 року «Про розгляд справи без участі позивача».

Представники сторін в судове засідання 18.12.2018 року не з’явилися.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103048282478.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання 18.12.2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 року між Приватним підприємством “Транс-Атлас” (надалі – позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Майстер Технологій” (надалі – відповідач, замовник) укладено договір-заявку №1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

За умовами даного договору позивач зобов’язувався здійснити перевезення вантажу - ТНП, вагою до 5 т, за маршрутом: м. Київ, вул. Кирилівська, 62 (адреса завантаження) - м. Львів, вул. Соловіїна-Величковського, 70 (адреса розвантаження), вартість перевезення якого становить 7600,00 грн., за умовами оплати – б/н 10 днів по оригіналам документів.

Позивач зазначає, що на виконання договору – заявки № 1 від 29.05.2018 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом надав транспортний засіб: номерний знак АС 9491ВХ та здійснив перевезення вантажу з місця завантаження до місця розвантаження, на підтвердження чого надав товарно-транспортну накладну № 168 від 29.05.2018 року, яка підписана та скріплена штампом вантажоодержувача. При цьому, вказує, що жодних претензій зі сторони відповідача чи вантажоодержувача не виставлялось.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів направлення відповідачу рахунку-фактури № 1472 від 30.05.2018 року, акту надання послуг № 1472 від 30.05.2018 року та товарно-транспортної накладної № 168 від 29.05.2018 року позивач надав накладну Express Mail № 7306310, відповідно до якої вказані документи відповідачем були отримані 14.06.2018 року.

Як вказує позивач, внаслідок неоплати виконаних за договором - заявкою № 1 від 29.05.2018 року послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом ним було направлено відповідачу претензію б/н від 15.08.2018 року, в якій просив здійснити погашення заборгованості в сумі 7600,00 грн. протягом 3 календарних днів з дня отримання претензії. На підтвердження факту направлення вказаної претензії відповідачу позивач надав копію фіскального чеку від 05.09.2018 року та списку № 654 згрупованих поштових відправлень за номером відправлення 4302000636631.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем оплата за надані позивачем послуги з перевезення вантажу за договором – заявкою № 1 від 29.05.2018 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом здійснена не була, у зв’язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 7600,00 грн., що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Так, на підтвердження направлення відповідачу рахунку-фактури № 1472 від 30.05.2018 року на оплату наданих за договором - заявкою № 1 від 29.05.2018 року послуг з перевезення вантажу, акту надання послуг № 1472 від 30.05.2018 року та товарно-транспортної накладної № 168 від 29.05.2018 року на підтвердження виконання зобов’язань за вказаним договором - заявкою позивач надав накладну Express Mail № 7306310, а на підтвердження отримання вказаних документів відповідачем надав відомості з інтернет-сервісу служби поштових відправлень Express Mail за накладною № 7306310.

Втім, дослідивши надану позивачем накладну Express Mail № 7306310 суд не вбачає за можливе встановити факт направлення відповідачу саме вказаних вище документів і, як наслідок, отримання таких документів відповідачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент вирішення спору належних та допустимих доказів направлення відповідачу рахунку-фактури № 1472 від 30.05.2018 року, акту надання послуг № 1472 від 30.05.2018 року та товарно-транспортної накладної № 168 від 29.05.2018 року за договором - заявкою № 1 від 29.05.2018 року послуг з перевезення вантажу суду надано не було.

Отже, не надання позивачем належних доказів направлення відповідачу вищезазначених документів, як і доказів їх отримання останнім позбавляє суд можливості встановити, що строк виконання зобов’язань з оплати послуг за договором - заявкою № 1 від 29.05.2018 року є таким, що настав, оскільки умовами оплати за договором-заявкою сторони визначили - 10 днів по оригіналам документів.

Також, з наданого позивачем списку № 654 згрупованих поштових відправлень за номером відправлення 4302000636631 не слідує направлення відповідачу саме претензії б/н від 15.08.2018 року на погашення заборгованості в сумі 7600,00 грн. за договором - заявкою № 1 від 29.05.2018 року.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.12.2018р.

Суддя О.В. Котков