Ухвала суду № 78925952, 20.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.12.2018Справа № 910/12340/18За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України"

про визнання недійсним пункту договору

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Литвин В.С.

від відповідача Бернацька О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання частково недійсним п. 6.1 договору № 16-443-Н купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, п. 6.1 договору в редакції підписаній сторонами не веде до настання реальних наслідків, які ним передбачені, оскільки, строк кінцевого розрахунку не залежить від волі або дій контрагентів, а тому не може бути реально реалізований.

Ухвалою суду від 24.09.2018 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.10.2018.

16.10.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує.

25.10.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 29.11.2018.

08.11.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує доводи відповідача та просить позов задовольнити.

26.11.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Заперечення обґрунтовані тим, що шляхом зупинення провадження у справі, позивач намагається затягти її розгляд.

29.11.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 20.12.2018.

03.12.2018 позивачем надано заяву, в якій міститься пояснення, що ним на адресу суду 06.11.2018 було направлено клопотання про зупинення провадження у справі. Докази направлення долучені до заяви.

Клопотання про зупинення провадження у справі міститься в матеріалах справи та було прикріплено до відповіді на відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 20.12.2018 представник позивача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував, оскільки договір виконаних сторонами та у справі достатньо матеріалів для ухвалення рішення.

Клопотання про зупинення обґрунтовано тим, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядається справа № 826/9959/18 про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.16. № 853 "Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій".

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення зазначеної статті повністю узгоджуються з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30 від 27 вересня 2001 року).

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання частково недійсним пункту 6.1. договору № 16-443-Н купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016, укладеного з відповідачем, положення якого повністю відображають зміст порядку розрахунків, що визначений Примірним договором купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.16. № 444, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.16. № 853.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2018. відкрито провадження у справі № 826/9959/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №853 "Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що дана справа є пов'язаною зі справою № 826/9959/18, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва, оскільки при розгляді справи № 826/9959/18 буде вирішено питання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016. № 853, що має суттєве значення для розгляду даної справи, оскільки напряму впливає на обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

При цьому, з огляду на те, що спір про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016. № 853 відноситься до спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, суд не може розглянути дану справу до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/9959/18 через обмеженість своєї юрисдикції.

Стосовно посилання відповідача на рішення в аналогічних справах № 910/5425/18, 910/9373/18, 910/5906/18, 910/7070/18, 910/9094/18, 910/10721/18, що на його думку підтверджує можливість розгляду даного спору без зупинення провадження у справі, суд відзначає, що натомість у аналогічних справах № 910/6542/18, 910/9314/18, 910/5633/18, 910/6092/18, 910/6470/18, 910/5364/18, 910/8514/18 провадження у справах було зупинено і необхідність зупинення була підтримана судом апеляційної інстанції.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Враховуючи все вищевикладене, у відповідності до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 та п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України суд задовольняє клопотання позивача та зупиняє провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/9959/18 Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1 Зупинити провадження у справі № 910/12340/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання частково недійсним п. 6.1 договору № 16-443-Н купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9959/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування постанови № 853 від 26.10.2016.

2. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/12340/18, надавши до матеріалів справи належним чином засвідчену копію судового рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили.

3. Ухвала набрала законної негайно після її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Усатенко