Рішення № 78925930, 21.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018Справа № 910/12871/18Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Військової частини К 1410 (04107, м. Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, БУДИНОК 24/1) до проПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 77) стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 30 483 грн 11 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Військова частина К 1410 (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (надалі також - «Відповідач») про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 30 483 грн. 11 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення суми страхового відшкодування, у зв'язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 24.09.2016 року за участю застрахованого транспортного засобу марки, моделі "ЗАЗ- Daewoo Sens", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та транспортного засобу марки, моделі Hyundai H1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Військовій частині К 1410. Позивач зазначає, що обов'язок з відшкодування збитків внаслідок ДТП покладається на відповідача через те, що ДТП сталась внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу "ЗАЗ- Daewoo Sens", цивільно -правова відповідальність якого застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» на підставі полісу обов'язкового страхування № АЕ5494656. Також позивач зазначає, що на час подання позову до суду відповідач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій стороні шляхом перерахування коштів у сумі 36 997, 89 грн на рахунок СТО ФОП Кошевець М.С., однак, така сума не покриває вартість проведеного ремонту пошкодженого транспортного засобу в загальній сумі 64 981,00 грн. У зв'язку з наведеним позивач просить зобов'язати відповідача перерахувати на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 27 983, 11 грн, стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 2 500, 00 грн, суму оплаченого судового збору у розмірі 1 762, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/12871/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив, встановлено відповідачу строк для подання до суду заперечення.

05.11.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ з відомостями щодо полісу обов'язкового страхування № АЕ5494656.

09.11.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що наданий позивачем звіт про визначення вартості матеріального збитку визначає вартість відновлювального ремонту автомобіля із врахуванням пошкоджень, що не мають відношення до ДТП, та визначає вартість відновлювального ремонту автомобіля із врахуванням податку на додану вартість незважаючи на те, що виконавець ремонту не є платником ПДВ. Також відповідач вказує, що згідно з законодавством страховик не відшкодовує втрати товарної вартості автомобіля, а застосування коефіцієнту фізичного зносу при визначення страхового відшкодування є обов'язковим, але наданий позивачем звіт такого коефіцієнту не містить. Відповідач додав до відзиву звіт № 30/01/17 від 18.01.17, виконаний ФОП СОД Семенченко П. О., згідно з яким вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ та без врахування ПДВ на замінні складові й матеріали становить 37 497, 89 грн.

27.11.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій навів правові підстави проведення ним експертизи та відшкодування витрат, понесених у зв'язку із проведенням експертної оцінки пошкодженого транспортного засобу, надав пояснення щодо розрахунку страхового відшкодування та застосування коефіцієнту фізичного зносу

06.12.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якій в якому він надав додаткові пояснення щодо порядку визначення вартості матеріального збитку, вартості відновлювального ремонту автомобіля, розрахунку страхового відшкодування.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.10.2018 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 01.11.2018 року, 26.10.2018 року уповноваженим особам підприємств Сторін.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2016 року близько 02 години 03 хвилини в м. Києві по вул. Межигірській, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ - Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, що привело до зіткнення транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить Позивачу.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2016 року у справі 758/12169/16-п ОСОБА_3, водія транспортного засобу «ЗАЗ - Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с. 23)

Позивач звернувся до відповідача із повідомленням потерпілого щодо події (ОСЦПВ) (а.с. 18-19), яка відбулась 24 вересня 2016 року близько 02 години 03 хвилини в м. Києві по вул. Межигірскій, за участі автомобіля марки «ЗАЗ - Daewoo Sens», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля марки «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2.

26 вересня 2016 року Відповідач склав акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) №418-1616 - автомобілю марки «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2. (а.с.85-91)

Фізичною особою - підприємцем Кошевець Михайлом Анатолійовичем виставлено рахунок - фактуру №50 від 10.11.2016 року на ремонт транспортного засобу «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, в якому вартість робіт та запасних частин на інші ТМЦ визначена в сумі 64 981 грн 00 коп. (без ПДВ).(а.с.24)

11 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив погодити розмір страхового відшкодування, завданий внаслідок пошкодження у ДТП транспортного засобу (а.с. 22).

У відповідь відповідач направив лист вих. № 2560-у від 20.11.2016 (а.с. 41), у якому просив надати документи, які підтверджують повноваження підписанта заяв від імені Військової частини К 1410, а, також, надати заповнену заяву про отримання страхового відшкодування від уповноваженої особи. 06 грудня 2016 року позивач отримав лист відповідача вих. № 2560-у, що підтверджується штампом Військової частини К 1410 з вхідним номером 2545 на листі.

14 грудня 2016 року Фізичною особою - підприємцем Горобець Ю.М. на замовлення позивача складений звіт №5490 про визначення вартості матеріального збитку (а.с. 25 -40). В звіті вказано, що вартість відновлювального ремонту КТЗ «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, визначена витратним підходом, становить 60 661, 30 грн, коефіцієнт фізичного зносу становить 0,0000 грн., втрата товарної вартості становить 6 933,54 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та ВТВ становить 67 594, 84 грн. На підставі виконаних досліджень, ФОП "Горобець Ю.М." зроблений висновок, що вартість матеріального збитку завданого позивачу становить 67 594,84 грн. В звіті міститься свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (а.с. 39).

26.12.2016 року позивач направив на адресу відповідача лист про виплату страхового відшкодування у розмірі 67597 грн. 84 коп. (а.с. 43), до якого додав заяву від 21 грудня 2016 року про отримання страхового відшкодування (а.с. 44), копію довіреності на підтвердження повноважень представника (а.с. 45), звіт ФОП "Горобець Ю.М." № 5490 від 14.12.2016.

Відповідач направив позивачу лист № 396 -у від 15.03.2017, в якому повідомив, що граничний термін для прийняття рішення страховиком та проведення регламентної виплати може бути продовжено до 148 днів загалом з дати отримання останнього документа, а саме до 20.05.2017. (а.с.47)

Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування Позивачу у загальному розмірі 36 997 грн. 89 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №338 від 23.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), страхове відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 123); №346 від 24.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 124); №349 від 25.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 125); №352 від 26.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 126); №357 від 29.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 127); №359 від 30.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 128); №364 від 31.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 129); № 372 від 01.06.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 130); № 394 від 08.06.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 131); № 1900 від 09.06.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 132); № 12146 від 10.07.2017 року на суму 8 500,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 133); № 2885 від 17.07.2017 року на суму 8 497,89 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 134).

Відповідач листом № 1030 -у від 13.07.2017 повідомив позивача, що сума страхового відшкодування визначена на підставі звіту ФОП Семенченко П.О. № 30/01/17 від 18.01.2017 про оцінку вартості відновленого ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого КТЗ, фізичного зносу складників КТЗ та без урахування ПДВ на заміну складові та матеріали. Також відповідач у листі вказав, що наданий позивачем звіт № 5490 не може бути прийнятий страховою компанією до розгляду, у зв'язку з тим, що в сумі матеріального збитку включена втрата товарної вартості та не враховано коефіцієнт зносу. (а.с.52)

21 липня 2017 року між Військовою частиною К1410 та ФОП Кошевцем М. А. був підписаний наряд - замовлення № 18 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (акт виконаних робіт) автомобіля "Hyundai H1", державний номерний знак НОМЕР_2 на суму 64 981, 00 грн (без ПДВ) (а.с. 146).

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ЗАЗ - Daewoo Sens», державний номер НОМЕР_1, на момент настання страхової події була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № 5494656, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 500 грн., ліміт по майну 50 000,00 грн. (а.с.77-78)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 36 997, 89 грн, однак, така сума не покриває вартість проведеного СТО ремонту пошкодженого транспортного засобу в сумі 64 981,00 грн. За таких підстав, просить суд зобов'язати відповідача перерахувати на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 27 983, 11 грн, стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 2 500, 00 грн, суму оплаченого судового збору у розмірі 1 762, 00 грн.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначає, що при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля не повинен враховуватись податок на додану вартість, адже виконавець ремонту не є платником ПДВ. Також відповідач вказує, що згідно з законодавством страховик не відшкодовує втрати товарної вартості автомобіля, а застосування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні страхового відшкодування є обов'язковим, у зв'язку з тим, що автомобіль є спеціального призначення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Військової частини К 1410 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2016 року близько 02 години 03 хвилини в м. Києві по вул. Межигірській, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ - Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, що привело до зіткнення транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить Позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст.1192 ЦК має відшкодувати завдані збитки в повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ЗАЗ - Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку Постановою Подільського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2016 року у справі 758/12169/16-п, якою ОСОБА_3, водія транспортного засобу «ЗАЗ - Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с. 23)

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст.999 ЦК законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").

Відповідно до статі 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

В силу положень пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

В статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" міститься визначення страхового полісу - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, наведені положення законодавства передбачають, що страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов'язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобом збитки з відновлювального ремонту транспортного засобу з обов'язковим урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно, страховик (Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія») за полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування Позивачу у загальному розмірі 36 997 грн. 89 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №338 від 23.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), страхове відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 123); №346 від 24.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 124); №349 від 25.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 125); №352 від 26.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 126); №357 від 29.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 127); №359 від 30.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 128); №364 від 31.05.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 129); № 372 від 01.06.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 130); № 394 від 08.06.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 131); № 1900 від 09.06.2017 року на суму 2 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 132); № 12146 від 10.07.2017 року на суму 8 500,00 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 133); № 2885 від 17.07.2017 року на суму 8 497,89 грн із зазначенням призначення платежу: «Кошевець М.А. ФОП (НОМЕР_3), Страх. відшкодування зг. Акту № 418-16к від 22.05.17 р., потерпілий - Військова частина к1410 (33240845) без ПДВ» (а.с. 134).

Відповідно до статті 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

За змістом пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Статтею 6 вказаного Закону визначається, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до п.1.2, п.1.3, методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) ( z0724-09 ), ця методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Пунктом 4.3 Методики передбачено, що за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.

На підтвердження заявлених позовних вимог Позивачем надано звіт №5490 про визначення вартості матеріального збитку, складений 14 грудня 2016 року Фізичною особою - підприємцем Горобець Ю.М., за яким вартість відновлювального ремонту КТЗ «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, визначена витратним підходом, становить 60 661, 30 грн, коефіцієнт фізичного зносу становить 0,0000 грн., втрата товарної вартості становить 6 933,54 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та ВТВ становить 67 594, 84 грн. На підставі виконаних досліджень, ФОП "Горобець Ю.М." зроблений висновок, що вартість матеріального збитку завданого позивачу становить 67 594,84 грн.

Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.

В п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ, 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Hyundai H1», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2011, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (24.09.2016 року) строк експлуатації означеного автомобіля не перевищував сім років.

В той же час, згідно з пунктом 7.39. Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 (автомобіль легковий, експлуатувався в режимі таксі, що передбачає надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку; автомобілі легкові та автобуси спеціалізованого призначення; КТЗ застосовувався поза дорогами загального користування (не менше 30 % пробігу).

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 19.03.2012 (а.с. 37, а.с 119), транспортний засіб марки «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2, має призначення та тип - спеціалізований універсал В.

Заперечуючи проти позову Відповідачем надано звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого колісного транспортного засобу №30/01/17, складений Фізичною особою - підприємцем Семенченко Павлом Олексійовичем 18.01.2017 року, за яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Hyundai H1», державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 37 497 грн.89 коп.

У Положенні про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 вказано, що транспортні засоби категорії В - це автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції на час реєстрації транспортного засобу позивача) транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Аналогічне визначення містить методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а саме: колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції на час реєстрації транспортного засобу позивача), транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення. При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх належності до транспортного засобу загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого призначення. При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо). При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Враховуючи вищевикладене, та у зв'язку з тим, що транспортний засіб Позивача має спеціалізоване призначення, коефіцієнт фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту підлягає обов'язковому застосуванню та не може прийматися таким, що дорівнює нулю.

За таких підстав, доводи Військової частини К1410 щодо необхідності виплати Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» (страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є необґрунтованими.

Як вбачається зі звіту №5490 про визначення вартості матеріального збитку, складеного 14 грудня 2016 року Фізичною особою - підприємцем Горобець Ю.М., вартість відновлюваного ремонту була розрахована без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).

За приписами Методики збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту фізичного зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля про встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.

Відповідно до вимог підпункту б п.8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс х (1 - ЕЗ), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а їх вартість з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі 910/5001/17.

В той же час, у звіті про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого колісного транспортного засобу №30/01/17, складеного Фізичною особою - підприємцем Семенченко Павлом Олексійовичем 18.01.2017 року, наданого Відповідачем, коефіцієнт фізичного зносу на деталі визначений згідно з нормами Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та становить 0,5534.

В матеріалах звіту № 30/01/17 від 18.01.2017 наявний сертифікат Фонду державного майна України від 08 грудня 2014 року (а.с. 118), який виданий Семенченку П.О. із зазначенням спеціалізації - оцінка транспортних засобів.

У вказаному звіті № 30/01/17 від 18.01.2017 вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 75 969, 37 грн, значення коефіцієнт фізичного зносу становить 0,5534, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та без урахування ПДВ 20% на замінні складові та матеріали становить 37 497,89 грн, а в звіті ФОП "Горобець Ю.М." № 5490 від 14.12.2016 вартість відновлювального ремонту КТЗ визначена витратним підходом становить 60 661, 30 грн, коефіцієнт фізичного зносу становить 0,0000 грн., втрата товарної вартості становить 6 933,54 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та ВТВ становить 67 594, 84 грн.

За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Норми пункту 32.7. статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює, що страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Крім того, згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Однак, в матеріалах справи відсутні, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення оплати проведеного ремонту із урахуванням податку на додану вартість.

Таким чином, при перевірці правильності здійснення відповідачем страхового відшкодування Суд приймає до уваги розмір вартості відновлювального ремонту, визначений у звіті про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого колісного транспортного засобу №30/01/17, складений Фізичною особою - підприємцем Семенченко Павлом Олексійовичем 18.01.2017 року, наданого Відповідачем, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, без урахування ПДВ 20% на замінні складові і матеріали, та без урахуванням втрати товарної вартості.

В той же час, надані Позивачем звіт ФОП "Горобець Ю.М." № 5490 від 14.12.2016 року, наряд - замовлення № 18 від 21 липня 2017 року на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (акт виконаних робіт), підписаний між Військовою частиною К1410 та ФОП Кошевцем М. А., не приймаються Судом до уваги при визначенні вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, оскільки вони не враховують положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в частині порядку відшкодування шкоди страховиком.

Із звіту ФОП Семенченка П.О. № 30/01/17 від 18.01.2017 вбачається, що висновок про оцінку вартості відновленого ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого КТЗ, без урахування ПДВ 20% на замінні складові і матеріали, та без урахуванням втрати товарної вартості є обґрунтованим, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставлених питань, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи позивачем не наведено, а судом не встановлено. Також позивачем контррозрахунку суми страхового відшкодування, яка підлягає сплаті відповідачем з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, суду не надано.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положеннями полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №5494656 передбачено франшизу у розмірі 500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат (тобто, не більше суми фактичних затрат), виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, за мінусом франшизи (500,00 грн.).

Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 5494656 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 36 997 грн. 89 коп. (37497 грн. 89 коп. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 500 грн. франшизи)

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування Позивачу у загальному розмірі 36 997 грн. 89 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а тому позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 27 983, 11 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, Суд вважає за необхідно зазначити, що за ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, Суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основного зобов'язання, в задоволенні якого Судом відмовлено, а також з урахуванням того, що Судом не прийнято до уваги звіт №5490 про визначення вартості матеріального збитку, складений 14 грудня 2016 року Фізичною особою - підприємцем Горобець Ю.М., на підтвердження розрахунку заявленого до стягнення страхового відшкодування. Крім того, Суд зазначає, що Позивачем не додано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження понесення витрат у заявленому розмірі 2500 грн. 00 коп., оскільки Акт здачі - прийняття наданих послуг №5490 не є таким доказом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Військової частини К 1410 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 30 483 грн. 11 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Військової частини К 1410 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 30 483 грн. 11 коп.- відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин