Рішення № 78925877, 13.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2018Справа № 925/1679/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши справу № 925/1679/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро»;

до Черкаської обласної державної адміністрації;

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління агропромислового розвитку Черкаської обласної

державної адміністрації;

про визнання договору оренди поновленим.

За участю представників сторін:

від позивача: Білий М.М., довіреність б/н від 20.01.2018р.;

від відповідача: Попов В.А., довіреність № 421/01/01-55 від 19.03.2018р.;

від третьої особи: Агекян К.І., довіреність № 02.01-08/500 від 14.03.2018р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк-Агро" 26.12.2017р. звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення Черкаською обласною державною адміністрацією приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку із не прийняттям останньою рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Крім того, позивач вказує, що після закінчення терміну дії Договору оренди землі від 25.04.2007р., останній (як орендар) продовжував користуватись обумовленою ним земельною ділянкою та сплачувати плату за користування землею, що також є підставою для поновлення строку дії договору оренди землі.

Отже, позивач з метою відновлення порушених прав просить суд: 1) визнати поновленим на тих самих умовах договору оренди землі від 25.04.2007р., зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.04.2007 № 040779900013, на земельні ділянки загальною площею 38,5995 га, у тому числі: земельні ділянки під ставками - 30, 5368 га та прибережні захисні смуги - 8,0627 га; 2) визнати протиправним рішення про відмову у поновленні договору оренди; 3) зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію укласти додаткову угоду до договору оренди від 25.04.2007 за № 040779900013 на земельні ділянки загальною площею 38,5995 га.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.12.2017р. у справі №925/1679/17 на підставі ч. 5 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу, в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIIІ, яка набрала чинності з 15.12.2017р., справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Агро" до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання договору поновленим, передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Супровідним листом від 11.01.2018р. за № 925/1679/17/269/2018 Господарським судом Черкаської області направлено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Агро" до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання договору поновленим разом з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.12.2017р. у справі №925/1679/17.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/1679/17 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 925/1679/18 від 17.01.2018р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Агро" до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання договору оренди поновленим залишено без руху.

30.01.2018р. від товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Агро" на адресу суду надішли документи на виконання вимог ухвали суду від 17.01.2018р.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1679/17, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2018р.

19.02.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить провести розгляд справи без участі представника Черкаської обласної державної адміністрації та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернувся до Черкаської обласної державної адміністрації з клопотанням про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку дії договору, а відтак позивачу правомірно було відмовлено у поновленні строку дії договору оренди земельної ділянки від 25.04.2007р. Окрім цього, позивачем ставиться питання про заміну орендодавця за спірним договором, що виходить за межі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а регулюється положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України, відтак вимоги позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки є безпідставними.

22.02.2018р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі, оскільки представник позивача 01 березня 2018 року буде приймати участь в іншому судовому засіданні по кримінальній справі, яке буде відбуватись поза межами міста Києва.

В судове засідання 01.03.2018р. представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018р. підготовче засідання у справі № 925/1679/17 відкладено на 22.03.2018р.

14.03.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва від Управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Дане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 24.07.2015р. № 359 Управлінню агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, як структурному підрозділу адміністрації, делеговані повноваження готувати документи, необхідні для передачі в користування на умовах оренди водних об'єктів, розташованих на території області, а відтак рішення у даній справі безпосередньо впливає на обов'язки Управління.

22.03.2018р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив Черкаської обласної державної адміністрації.

Присутній у судовому засіданні 22.03.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав та не заперечував щодо задоволення клопотання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018р. продовжено підготовче провадження у справі № 925/1679/17 на тридцять днів; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, та відкладено підготовче засідання у справі № 925/1679/17 в режимі відеоконференції на 05.04.2018р.

В судове засідання 05.04.2018р. з'явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

05.04.2018р. на адресу господарського суду від позивача надійшли докази направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви з доданими до неї документами, які датовані 03.04.2018р.

Від представника третьої особи через канцелярію суду 05.04.2018р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви. При цьому, в своєму клопотанні третя особа просить зобов'язати позивача надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017р. відкладено підготовче засідання у справі № 925/1679/17 в режимі відеоконференції на 25.04.2017р.

До початку судового засідання через канцелярію суду 25.04.2018р. від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти задоволення позовних вимог заперечує.

Присутній у судовому засіданні 25.04.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав, заяв та клопотань не заявляв і не подавав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, заяв та клопотань також не заявляв і не подавав.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив та вручив іншим учасникам судового процесу в залі суду відзив на позовну заяву, інших заяв та клопотань не заявляв і не подавав.

Оскільки у підготовчому засіданні 25.04.2018 р. були вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.05.2018р.

Заслухавши в судовому засіданні 24.05.2018р. пояснення учасників судового процесу та дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що вирішення спору у даній справі перш за все полягає у застосуванні положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до спірних правовідносин в частині встановлення обставин можливості поновлення спірного договору оренди на підставі приписів частини шостої вказаної норми.

В той же час, при дослідженні опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень судових рішень Верховного Суду на предмет встановлення практики вищої інстанції вирішення даного питання у подібних правовідносинах судом було встановлено, що наразі в провадження Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду перебуває справа №920/739/17 за позовом приватного підприємства "Карла Маркса-2" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Вказана справа передана на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду згідно ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018р. у справі №920/739/17.

При цьому, визначаючи підстави необхідності передачі відповідної справи на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності судом касаційної інстанції було визначено, що наразі існує різна судова практика щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині вирішення питань поновлення договорів оренди землі, а тому з метою формування єдиної правозастосовної практики суд і дійшов висновку щодо необхідності передачі відповідної справи на розгляд такої палати.

Отже, за наслідками розгляду Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №920/739/17 будуть надані правові висновки щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ними питання поновлення договорів оренди землі.

Відтак, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №920/739/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р., на підставі п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, зупинено провадження у справі №925/1679/17 до розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати по розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №920/739/17.

22.112018р. на адресу Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 925/1679/17, оскільки 12.11.2018р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена постанова Верховного Суду у справі № 920/739/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2018р., на підставі ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі №925/1679/17 та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.12.2018р. в режимі відеоконференції.

Присутній у судовому засіданні 13.12.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві та зібрані під час підготовчого провадження.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи підтримав позицію відповідача та просив в позові відмовити.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.12.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2007р. між Шполдянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та сількогосподарським приватно-орендним підприємством «Маяк-Агро» (після зміни організаційно-правової форми - товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро») (орендар) було укладено Договір оренди землі, зареєстрований 25.04.2007р. у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779900013 (надалі - Договір).

За умовами п. 1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки водного фонду, які знаходяться на території Шполянської міської ради Шполянського району Черкаської області.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 38,5995 га, у тому числі земельні ділянки під ставками - 30,5368 га, прибережні захисні смуги - 8,0627 га.

Згідно з п.п. 15, 16 договору, цільове призначення земельних ділянок - зелі водного фонду. Землі передаються в оренду для вирощування товарної

Договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Таким чином, відповідно до п. 8 договору, строк його дії закінчився 25.04.2017р.

Як вбачається з доданих до справи доказів, 28.04.2017р., у відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та у зв'язку з відсутністю письмового заперечення позивач звернувся до Черкаської обласної державної адміністрації з клопотанням за вих. № 76 від 28.04.2017р. про продовження терміну користування земельними ділянками строком на 10 років шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі. При цьому, до клопотання позивач додав проект додаткової угоди та довідку районної держадміністрації щодо дотримання істотних умов договору оренди.

За резолюцією Голови Черкаської облдержадміністрації розгляд клопотання позивача №76 від 28.04.2017р. було доручено начальнику управління агропромислового розвитку облдержадміністрації.

Листами від 12.07.2017р. за № 09-24/1219 та від 05.09.2017р. за № 09-24/1567 Управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації повідомило позивача про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 38,595 га, що розташована в адміністративних межах Шполянської міської ради Шполянського району Черкаської області, в зв'язку із порушенням терміну подачі звернення на поновлення договору оренди.

Заперечуючи проти позову, відповідач та третя особа також посилались на пропуск позивачем місячного строку на подачу звернення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 38,595 га, що розташована в адміністративних межах Шполянської міської ради Шполянського району Черкаської області.

Позивач вважає рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 38,595 га, що розташована в адміністративних межах Шполянської міської ради Шполянського району Черкаської області, про яке було повідомлено Управлінням агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації в листах від 12.07.2017р. за № 09-24/1219 та від 05.09.2017р. за № 09-24/1567 незаконним, оскільки будь-яких заперечень від відповідача у встановлений законом місячний строк щодо користування спірною земельною ділянкою водного фонду не надходило, а також позивач належним чином виконував та продовжує виконувати умови договору оренди землі від 25.04.2007р. і сплачувати орендні платежі, що підтверджено відповідною довідкою, виданою Шполянським відділенням Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, доданої до матеріалів справи.

Таким чином, оскільки Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі, укладеного 25.04.2007р., на той самий строк та на тих самих умовах відповідачами підписано не було, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України), зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Частиною 1 статті 2 Закону України №161-XIV від 06.10.1998 р. «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки, згідно із ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі договору оренди землі, зареєстрованого 25.04.2007р. у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779900013, позивач набув у строкове платне користування земельні ділянки водного фонду, які знаходяться на території Шполянської міської ради Шполянського району Черкаської області загальною площею 38,5995 га, у тому числі земельні ділянки під ставками - 30,5368 га, прибережні захисні смуги - 8,0627 га.

Орендодавцем за договором оренди землі від 25.04.2007р. станом на дату його укладення була Шполянська районна державна адміністрація, що узгоджувалось з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.

Згідно із Законом України №5245-VI від 06.09.2012 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з 1 січня 2013 року розмежовано землі державної та комунальної власності.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, повноваження щодо передачі у власність або в користування земельної ділянки, що визначена у Договорі оренди землі від 25.04.2007р., на даний час віднесено до повноважень Черкаської обласної державної адміністрації. Даний факт учасниками судового провадження під час розгляду справи не оспорювався.

За приписами ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та пункту 37 Договору оренди землі від 25.04.2007р., договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди землі від 25.04.2007р. укладено сторонами строком на десять років.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції від 24.11.2015 чинній на час закінчення дії Договору і відповідно виникнення спірних правовідносин, визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.10).

Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1 - 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015р. у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 594/376/17-ц.

Так, для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Разом з цим, частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря або ж може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

Слід зазначити, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Разом з цим, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною в розумінні статті 3 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач упродовж місяця після отримання листа-повідомлення (клопотання №76 від 28.04.2017р.) позивача про намір продовжити дію Договору не розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не вчинив дії щодо узгодження з орендарем істотних умов договору при його поновленні на новий строк.

Відповідач лист-відмову у поновленні строку дії договору оренди розглянув тільки 12.07.2017р., тобто більше, ніж через два місяці.

За вказаних обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Водночас, зміна особи орендодавця не є істотною зміною умов договору оренди землі, яке, в свою чергу, відбулось, у зв'язку зі змінами, внесеними до земельного законодавства.

Таким чином, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому, відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано; з вимогою про звільнення земельної ділянки відповідач не звертався.

Таким чином, у зв'язку з встановленням обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За приписами ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, з огляду на вище зазначене, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним рішення про відмову у поновленні договору оренди та зобов'язання Черкаську обласну державну адміністрацію укласти додаткову угоду до договору оренди від 25.04.2007 за № 040779900013 на земельні ділянки загальною площею 38,5995 га згідно з проектом, доданим до клопотання ТОВ «Маяк-Агро» № 76 від 28.04.2018р.

Щодо вимоги про визнання поновленим на тих самих умовах договору оренди землі від 25.04.2007р., зареєстрованого у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.04.2007 №040779900013, на земельні ділянки загальною площею 38,5995 га, у тому числі: земельні ділянки під ставками - 30, 5368 га та прибережні захисні смуги - 8,0627 га, суд зазначає, що заявлений в цій частині позов по суті є позовом про встановлення юридичного факту.

Так, відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх юрисдикції.

До юрисдикції господарських судів віднесені справи, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач просить визнати поновленим договір оренди землі від 25.04.2007р., тобто фактично встановити юридичний факт, що з огляду на приписи ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не потребує судового захисту, а підлягає встановленню під час вирішення спору по суті щодо зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди землі відносно продовження строку його дії.

Також, додатково суд зазначає, що відповідно до положень частини дев'ятої статті 238 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на зазначене та з метою ефективного відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Черкаську обласну державну адміністрацію укласти додаткову угоду до договору оренди від 25.04.2007 за №040779900013 на земельні ділянки загальною площею 38,5995 га згідно з проектом, який було додано до клопотання ТОВ «Маяк-Агро» № 76 від 28.04.2018р. та одержано відповідачем із викладенням умов цієї додаткової угоди в рішенні суду.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Черкаської обласної державної адміністрації про відмову в поновленні Договору оренди землі від 25.04.2007р. за № 040779900013 на земельні ділянки загальною площею 38,5995 га.

3. Зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185; код ЄДРПОУ 00022668) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Нахімова, 63А; код ЄДРПОУ 32447157) додаткову угоду до договору оренди землі від 25.04.2007 за № 040779900013 на земельні ділянки загальною площею 38,5995 га згідно з проектом, доданим до клопотання ТОВ «Маяк-Агро» № 76 від 28.04.2018р. в наступній редакції:

« Затверджено

постановою Кабінету Міністрів України

від 29 травня 2013 р. № 420

ДОДАТКОВА УГОДА № 1

до договору оренди землі від 25.04.2007 року

м. Черкаси

Орендодавець: Черкаська обласна державна адміністрація в особі______

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» в особі директора Богача Михайла Петровича, який діє на підставі статуту з іншого боку уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 25.04.2007 року про наступне:

В пункт 8 внести наступні зміни:

8. «Договір діє до 25.04.2027 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Інші умови вищевказаного Договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

Дану угоду складено в трьох оригінальних примірниках. Один видається орендодавцеві, другий - орендареві, третій - органові, який провів державну реєстрацію ___.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Маяк-Агро» в особі директора Богача Михайла Петровича ,який діє на підставі Статуту.

20603,м. Шпола Черкаська обл.

Код ЄДРПОУ 32447157

Ініціали та прізвище керівника органу

виконавчої влади або органу місцевого самоврядування

Підписи сторін

Орендодавець ______ Орендар ___».

4. В іншій частині вимог відмовити.

5. Стягнути з Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185; код ЄДРПОУ 00022668) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Нахімова, 63А; код ЄДРПОУ 32447157) 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.12.2018р.

Суддя А.І. Привалов