Рішення № 78925850, 26.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2018Справа № 910/3041/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

про стягнення 14 799,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - "ПрАТ "СК "АХА Страхування") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (надалі - "ТДВ "СТ "Домінанта") про стягнення 14 799,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "СК "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №57080а7к від 21.02.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Honda", державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована ТДВ "СТ "Домінанта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0368091, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 14 799,89 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/3041/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, пояснень, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

16.04.2018 через відділ діловодства суду представником відповідача подано відзив на позов, за змістом якого проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що ПрАТ "СК "АХА Страхування" звернулось до суду передчасно, так як його права не були порушені відповідачем, оскільки позивач не звертався до ТДВ "СТ "Домінанта" із заявою про виплату страхового відшкодування.

02.05.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказував на те, що ПрАТ "СК "АХА Страхування" не зобов'язане було звертатись до ТДВ "СТ "Домінанта" із заявою про виплату страхового відшкодування, а мав право звернутись безпосередньо до суду із позовом про його стягнення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2018 зупинено провадження у справі №910/3041/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/7449/17 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у зв'язку із отриманням інформації про те, що Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу №910/7449/17 та винесено постанову від 05.06.2018 (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.06.2018), якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 в справі №910/7449/17 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2017 в справі №910/7449/17 залишено в силі, поновлено провадження у справі №910/4348/18 та запропоновано учасникам справи протягом п'яти днів з дати одержання такої ухвали надати суду додаткові пояснення з приводу обставин справи з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2018 у справі №910/7449/17.

Учасники справи своїм правом на подання додаткових пояснень у визначений строк не скористалися, а тому справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №57080а7к від 21.02.2017, укладеного між ПрАТ "СК "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник), (надалі - "Договір") позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме: автомобілем марки "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Строк дії Договору: з 24.02.2017 по 23.02.2018.

29.09.2017 о 21:39 год. по вул. Центральна, в с. Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, та автомобіля "Honda", державний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Honda", рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та вчинив зіткнення з автомобілем "Jaguar", в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2017 у справі №369/10792/17, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяви на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу №1.003.17.0016345 від 29.09.2017, акту огляду транспортного засобу від 03.10.2017, рахунку №1040950 від 06.10.2017, виставленого ТОВ "Віннер Автомотів", розрахунку страхового відшкодування та страхового акту №АХА2235991 від 18.10.2017 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої страхувальнику внаслідок спірної ДТП шкоди у розмірі 14 799,89 грн. шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок ТОВ "Віннер Автомотів" (особі, визначеній страхувальником в заяві виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу №1.003.17.0016345 від 29.09.2017), що підтверджується платіжним дорученням №381425 від 19.10.2017.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2017 у справі №369/10792/17 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "Honda", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено спірну ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Honda", державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_3, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи (наданого відповідачем полісу №АМ/0368091) цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Honda", державний номер НОМЕР_2, станом на дату настання спірної ДТП була застрахована ТДВ "СТ "Домінанта" на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1616669, яким було передбачено, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майна, становить 100 000,00 грн., а франшиза - нуль.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду акту огляду транспортного засобу від 03.10.2017, рахунок №1040950 від 06.10.2017, виставлений ТОВ "Віннер Автомотів", розрахунок страхового відшкодування та страховий акт №АХА2235991 від 18.10.2017, відповідно до яких вбачається, що вартість відновлювального ремонту становила 62 330,77 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за системним аналізом положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру такої шкоди іншими доказами по справі.

Пунктом 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 про державну реєстрацію транспортного засобу роком випуску автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, є 2016, тобто, на момент спірної ДТП строк його експлуатації не перевищував 7-ми років, а тому коефіцієнт фізичного зносу такого автомобіля, який підлягає застосуванню при визначенні вартості його відновлювального ремонту за наслідками пошкодження при спірній ДТП, дорівнює нулю.

Будь-яких інших доказів на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру відшкодування завданої власнику автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, шкоди матеріали справи не містять, а жодним учасником не вказується на їх існування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджено вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 62 330,77 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В даному випадку, положеннями договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0368091 було встановлено нульову франшизу.

З огляду на викладене вбачається існування підстав для покладення на відповідача обов'язку із виплати страхового відшкодування на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0368091 за наслідками пошкодження автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, в дорожньо-транспортній пригоді, настання якої зумовлено порушенням водієм забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу, а саме: автомобілем "Honda", державний номер НОМЕР_2, Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим останнього було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах вартості відновлювального ремонту такого автомобіля згідно рахунку СТО (рахунку №1040950 від 06.10.2017, виставленого ТОВ "Віннер Автомотів").

При цьому, звертаючись з відповідним позовом до суду позивачем заявляється про стягнення суми страхового відшкодування лише в розмірі 14 799,89 грн. (в межах підтвердженої ним суми виплати на підставі Договору страхового відшкодування власнику автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови виконання встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вимог, в т.ч. щодо подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання відповідної заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто, підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №910/7449/17 (саме до формування відповідної правової позиції судом і було зупинено провадження у даній справі з метою отримання узагальнюючого висновку щодо застосування зазначених положень законодавства у спірних правовідносинах, а саме, встановлення чи є здійснення виплати за договором добровільного майнового страхування виникненням нового зобов'язання або ж за наслідками такої виплати лише відбувається заміна кредитора у вже існуючому зобов'язанні із набуттям останнім всіх прав і обов'язків попереднього кредитора (в т.ч. передбачених ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів")).

Відтак, із сплатою позивачем на користь страхувальника за Договором страхового відшкодування у розмірі 14 799,89 грн., що не перевищує розміру вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Jaguar", державний номер НОМЕР_1, до ПрАТ "СК "АХА Страхування" перейшли права кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання відповідачем за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ №АМ/0368091 узятих на себе зобов'язань.

Однак, в силу встановленої судом правової природи спірних правовідносин сторін право на отримання такого страхового відшкодування, як і виконання обов'язку із його виплати не є безумовними, а пов'язуються, зокрема, з поданням заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) в порядку, визначеному ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

Із матеріалів справи вбачається, що до звернення з даним позовом до суду позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №ЕЛ_4885 від 23.02.2018 (направлення підтверджується описом вкладення у цінний лист №0305609036791 від 27.02.2018), відповідно до якої просив здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 14 799,89 грн. на рахунок ПрАТ "СК "АХА Страхування" за вказаними реквізитами.

Суд відзначає, що чинні положення ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлюють обов'язкових вимог щодо визначення форми звернення до страховика за отриманням страхового відшкодування (у формі листа, заяви, чи претензії), однак визначають перелік документів, що мають бути надані страховику для встановлення обставин і причин настання відповідного страховику випадку та визначення розміру страхового відшкодування.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії вказаної претензії до неї позивачем було додано визначені п. 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" документи, а відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву не заперечується факт звернення з такою претензією та надання визначених законом документів.

Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується здійснення позивачем звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у визначеному ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку, а відповідачем дані обставини не заперечуються.

У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вказується відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідне звернення позивача (претензія №ЕЛ_4885 від 23.02.2018) було отримано ним 01.03.2018, а відтак, визначений наведеною нормою строк на прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування за полісом №АМ/0368091 за спірним страховим випадком сплив 01.06.2018.

В той же час, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано будь-яких доказів про прийняття ним у відповідності до положень ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення щодо здійснення страхового відшкодування чи відмови у його виплаті, що не нівелю взятого ним на себе згідно договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0368091 обов'язку із відшкодування завданої внаслідок експлуатації автомобіля "Honda", державний номер НОМЕР_2, шкоди за встановлених судом обставин.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (14 799,89 грн.), що не перевищує визначену вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, визначені полісом №АМ/0368091 розміри лімітів відповідальності (100 000,00 грн.) та франшизи (0 грн.), звернення позивача до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування у визначеному ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку, в межах річного строку з моменту настання спірної ДТП (29.09.2017) та те, що на момент вирішення даного спору визначений ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк на прийняття рішення щодо здійснення спірного страхового відшкодування сплив, а відповідачем будь-яких доказів на підтвердження існування обставин для відмови у здійсненні такої виплати не надано, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 14 799,89 грн. є правомірними та обґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що звернення з даним позовом до суду до закінчення встановлено ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строку на прийняття відповідачем рішення щодо спірного страхового відшкодування не нівелює його спливу на момент фактичного вирішення спору, а тому, за відсутності доказів здійснення ним відповідної виплати чи існування обставин, з якими положення ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачають можливість звільнення відповідача від виплати страхового відшкодування за спірним страховим випадком, в силу приписів ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України відповідні права та інтереси ПрАТ "СК "АХА Страхування" підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "СК "АХА Страхування" до ТДВ "СТ "Домінанта" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 14 799,89 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (03056, м. Київ, пров. Індустріальний, буд. 23; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 14 799 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яності дев'ять) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 26.12.2018.

Суддя Р.В. Бойко