Рішення № 78925625, 13.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2018Справа № 910/10440/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/10440/18

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»;

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8;

про стягнення 291 303,85 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кирищук В.П., довіреність № 18022809 від 28.03.2018р.;

від відповідача: Кіщук Т.В., довіреність № 218-73 від 08.10.2018р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №8 про стягнення 291 303,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем умов Договору № 690084 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.1999р. щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем у період з 01.07.2016р. по 01.03.2018р. послуг з постачання теплової енергії утворилась заборгованість у загальній сумі 223 154,22 грн., за прострочення сплати якої позивачем додатково нараховані інфляційні втрати в розмірі 54 393,37 грн. та 3% річних - 13 756,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018р. відкрито провадження у справі № 910/10440/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.10.2018р.

17.09.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги частково визнав обґрунтованими.

27.09.2018р. через канцелярію суду від відповідача надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу та клопотання про залучення до участі у справі Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Присутній у судовому засіданні 11.10.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, заперечив щодо залучення третьої особи та просив перенести підготовче засідання у справі для перевірки фактів, наведених у відзиві на позовну заяву, та складання акту звірки взаєморозрахунків.

Представник відповідача визнав наявність заборгованості перед позивачем тільки в сумі 72589,29 грн. та просив задовольнити клопотання про залучення до участі у справі Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки вказана юридична особа відповідає за перерахування позивачу коштів за призначеними субсидіями та пільгами.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд ухвалив: відмовити у задоволенні клопотання відповідача щодо залучення третьої особи; продовжити строк підготовчого провадження на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України на 30 днів та оголосити перерву в підготовчому засіданні до 01.11.2018р.

23.10.2018р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

01.11.2018р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні 01.11.2018р. представник відповідача просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача та наполягав на наявності у відповідача заборгованості в розмірі 223154,22 грн.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та оголосив у підготовчому засіданні перерву до 15.11.2018р.

12.11.2018р. через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та пояснення по справі.

15.11.2018р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу.

В підготовчому засіданні 15.11.2018р. оголошено перерву до 29.11.2018р., у зв'язку з необхідністю подання сторонами додаткових розрахунків позовних вимог.

29.11.2018р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

Присутній у підготовчому засіданні 29.11.2018р. представник позивача подав уточнені розрахунки позовних вимог та зазначив, що платежі, які надходили після 01.03.2018р. від Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва були зараховані в поточний період, оскільки з проведених УДК м. Києва платежів неможливо встановити призначення платежу, у зв'язку з чим існує різниця в розрахунках позивача та відповідача. Водночас, позивач підтверджує факт отримання коштів у розмірі, який зазначено у відповідних листах Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва.

Представник відповідача зазначив про наявність заборгованості перед позивачем відповідно тільки в сумі 72589,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 910/10440/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2018р.

Присутній у судовому засіданні 13.12.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача заперечили проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.12.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.1999 року між акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго" (за договором - енергопостачальна організація), правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач), та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 8 (за договором - абонент, далі - відповідач) було укладено договір №690084 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, при виконанні умов цього договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, абонент зобов'язався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку - центральне опалення.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни, передбачені у додатку №1 до договору.

Згідно з пунктом 4 додатку №2 до договору, дата зняття споживачем (абонентом) показників будинкових приладів обліку - 25 число звітного місяця,

Відповідно до п.5 додатку № 2 до договору, споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової приналежності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ-6 не пізніше 28 числа.

Порядок розрахунків за теплову енергію сторони погодили в додатку №4 до договору, відповідно до пункту 9 якого споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ-6 за адресою: Закревського, 14, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукція; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку №4 до договору визначено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.

Даний спір виник в зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідачем в порушення умов договору не було в повному обсязі сплачено вартість використаної теплової енергії, в зв'язку з чим у відповідача у період з 01.07.2016р. по 01.03.2018р. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 223 154,22 грн. та за неналежне виконання зобов'язань позивачем також нараховані 3% річних в розмірі 13 756,26 грн. та інфляційні втрати в розмірі 54 393,37 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості перед позивачем тільки в сумі 72589,29 грн., обґрунтовуючи тим, що позивач, заявляючи даний позов, не прийняв до уваги факт отримання від Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м. Києва на свій банківських рахунок компенсації за надані окремим категоріям громадян пільги та субсидії за житлово-комунальні послуги в сумі 555 518,18 грн.

У підготовчому засіданні 29.11.2018р. представник позивача зазначив, що платежі, які надходили після 01.03.2018р. від Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва були зараховані в поточний період, оскільки з проведених УДК м. Києва платежів неможливо встановити призначення платежу, у зв'язку з чим існує різниця в розрахунках позивача та відповідача. Водночас, позивач підтверджує факт отримання коштів у розмірі, який зазначено у відповідних листах Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Укладений між позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Наявними в матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) та відомостями обліку споживання теплової енергії підтверджується надання послуг позивачем на загальну суму 1 590 627,96 за період з 01.07.2016 року по 01.03.2018 року

Однак, розрахунки за спожиту теплову енергію відповідачем здійснювалися несвоєчасно, що відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що за оспорюваний період з 01.07.2016р. по 01.03.2018р. відповідачем сплачено кошти в розмірі 1 517 570,14 грн., з яких: 962 051,96 грн. - сплачено безпосередньо відповідачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, 555 518,18 грн. компенсація субсидій та пільг, що підтверджується відповідними листами Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва, наявними в матеріалах справи.

Проте, при зверненні до суду з даним позовом позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості у розмірі 223 154,22 грн., без урахування сплачених на його користь сум субсидій та пільг у розмірі 555 518,18 грн.

Суд вважає необґрунтованим зарахування позивачем платежів, які надходили після 01.03.2018р. від Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва, в поточний період, з огляду на листи Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, які були залучені відповідачем до матеріалів справи на підтвердження його заперечень, зокрема, лист від 12.11.2018р. за вих. № 3107.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, приймаючи до уваги всі наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача з оплати за спожиту теплову енергію за спірним договором за період з 01.07.2016р. по 01.03.2018р. становить 72 589,29 грн.

Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу лише в сумі 72 589,29 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 13 756,26 грн. 3% річних та 54 393,37 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, здійснених відповідачем оплат та отриманої позивачем компенсації субсидій та пільг, від Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району міста Києва, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 10 877,27 грн. та позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 33 068,34 грн., з огляду на безпідставність нарахування позивачем вказаних вимог за прострочення оплати компенсації субсидій та пільг, яка по суті є обов'язком держави, а не відповідача.

В свою чергу, норми чинного законодавства не передбачають відповідальність відповідача за зобов'язаннями держави перед позивачем, як виконавцем житлово-комунальних послуг, згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та який відповідно до п. 6 ст. 21 цього ж Закону отримує компенсацію за надані окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8 (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 20; ідентифікаційний код 22893197) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 00131305) основний борг за теплову енергію в розмірі 72 589 грн. 29 коп.

3. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8 (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 20; ідентифікаційний код 22893197) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 00131305, п/р №2600318724 в ПАТ «ПУМБ», м. Київ, МФО 334851, одержувач - ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00131305) 33 068 грн. 34 коп. - інфляційних втрат, 10 877 грн. 27 коп. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1748 грн. 02 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.12.2018р.

Суддя А.І. Привалов