Ухвала суду № 78925016, 21.12.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.12.2018 Справа № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі Колєсніковій Н.О. розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та матеріали справи

за позовом: ПАТ “Запоріжжяобленерго” (69035, вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 00130926),

до відповідача: ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69600, код ЄДРПОУ 00194731),

про стягнення 105120777,85грн.

орган, дії якого оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, на підставі довіреності № 8 від 01.01.2018.

Від відповідача : ОСОБА_2, на підставі довіреності № 17 від 23.01.2018.

Від відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 до господарського суду Запорізької області від ПАТ “Запоріжжяобленерго” надійшла скарга від 23.11.2018 № 008-32/17585 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, в якій просить суд:

1) постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП № 33 149921 визнати недійсною.

2) зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 та вжити передбачених Законом заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 скаргу ПАТ “Запоріжжяобленерго”, враховуючи звільнення судді-доповідача у цій справі ОСОБА_3, передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 27.11.2018 скаргу ПАТ “Запоріжжяобленерго” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вих. № 008-32/17585 від 23.11.18 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11- залишено без руху, надано заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою суду від 11.12.2018, у зв’язку з усуненням недоліків скаргу ПАТ “Запоріжжяобленерго” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 21.12.2018.

В судовому засіданні 21.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В обґрунтування скарги ПАТ “Запоріжжяобленерго” зазначало про факт поновлення останнього в статусі стягувача за виконавчим провадженням ВП № 33149921, щодо виконання рішення суду у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11. У зв’язку з чим вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015, прийнята на підставі заяви ПрАТ «ХК «Енергомережа», яка не являється стороною виконавчого провадження, є недійсною. Державним виконавцем не здійснено дій щодо відновлення виконавчого провадження, не вжито заходів спрямованих на примусове виконання рішення суду, чим порушено права та законні інтереси ПАТ “Запоріжжяобленерго”.

В судовому засіданні 21.12.2018 представник скаржника підтримав скаргу.

У своїх запереченнях на скаргу, що надійшли на адресу суду 18.12.2018, відповідачем зазначено, що під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець діяв у межах чинного на момент винесення постанови законодавства України, відтак відсутні підстави для визнання постанови від 21.05.2015 недійсною. Оплата заборгованості боржником здійснена частково позивачу та в повному обсязі ПрАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» (з урахуванням Договору № 43 про порядок проведення розрахунків по Договору № 651214/42 від 22.12.2014).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, зазначені у запереченнях на скаргу, та просить відмовити в задоволенні скарги.

Представник органу примусового виконання в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на скаргу не надав.

Відповідно до частини першої ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, наведеними приписами ГПК України встановлено десятиденний строк розгляду відповідної скарги і не передбачено права суду на його продовження та відкладення розгляду скарги.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників процесу про розгляд скарги, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті.

В судовому засіданні 21.12.2018 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи “Оберіг”.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи та документів, наданих скаржником вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2012, позов задоволено частково. Стягнуто з ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (правонаступником якого є ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат”) на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” (в подальшому назву змінено на ПАТ “Запоріжжяобленерго”) 97265749,72 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію (з них: 25068348,46 грн. - заборгованість за квітень 2011, 27793576,85 грн. - заборгованість за травень 2011, 26848187,53 грн. - заборгованість за червень 2011 р., 17555636,88 грн. - заборгованість за липень 2011 р.). Стягнуто ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” 6256052,06 грн. пені, 197539,15 грн. інфляційних втрат, 1241754,98 грн. - 3 % річних, 25500,00 грн. витрат по держмиту, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Розстрочено виконання рішення в частині погашення боргу за спожиту активну електричну енергію в липні 2011 в розмірі 17555636,88 грн., 6256052,06 грн. пені, 197539,15 грн. інфляційних нарахувань, 1241754,98 грн. 3% річних, всього на суму 25250983,07 грн. на 24 місяці відповідно до графіку (з січня 2012 по грудень 2013).

11.01.2012 на виконання зазначеного рішення господарським судом видані відповідні накази, окремо про стягнення суми 25500,00 грн. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та окремо про стягнення суми 97265749 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 6256052 грн. 06 коп. пені, 197539 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 1241754 грн. 98 коп. – 3% річних.

Постановою державного виконавця ВП 33149921 від 20.06.2012 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11.

26.11.2012 Відповідач сплатив платіжним дорученням № 21807 на користь Позивача 25 726,00грн. (з них 25500,00грн. держмито, 236,00грн. ІТЗ).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області від 27.12.2012 (ВП № 32495025) виконавче провадження з примусового виконання наказу № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, виданого 11.01.2012, про стягнення з ДП “ЗТМК” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” 25736 грн. (з них 25500,00грн. держмито, 236,00грн. ІТЗ) закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” у зв’язку зі сплатою суми боргу за виконавчим документом в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 заяву ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” про надання розстрочки виконання рішення суду задоволено частково, розстрочено виконання рішення від 27.12.2011 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 у сумі 104945595,91 грн., із яких: 97265749,72 грн. основного боргу, 7695346,19 грн. штрафних санкцій (в т.ч. 6256052,06 грн. пені, 197539, 15 грн. інфляційних втрат, 1241754,98 грн. 3% річних) на 85 місяців шляхом погашення: сплати до 30 (31) числа кожного місяця, починаючи з грудня 2013 року по грудень 2020 року включно, згідно з графіком.

22.12.2014 між ВАТ “Запоріжжяобленерго” (далі Первісний кредитор), ПрАТ “Холдингова компанія “Енергомережа” (далі Новий кредитор) і ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (далі по тексту - Боржник) укладено договір № 651214/42 про відступлення права вимоги, згідно умов якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги до Боржника - Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” по оплаті заборгованості за Договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000, яка розстрочена на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 на загальну суму 97 249 149,72 грн. (залишок заборгованості у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 станом на дату укладення договору).

Право вимоги заборгованості Первісного кредитора до Боржника виникло в результаті невиконання останнім зобов'язань по договору від 01.07.2000 № 76/199, що підтверджено рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11.

23.12.2014 між ТОВ «ЗТМК» та ПрАТ «ХК «Енергомережа» укладено Договір № 43 про порядок проведення розрахунків по Договору № 651214/42 від 22.12.2014

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 заяву позивача про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 задоволено та замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2015 задоволено заяву Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” про визнання наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, в частині стягнення 64263595,75 грн. таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 в частині стягнення з Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь Приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа” суми 64263595 (шістдесят чотири мільйони двісті шістдесят три тисячі п’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 75 коп.

Постановою державного виконавця від 21.05.2015 у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду за заявою стягувача (ПрАТ “Холдингова компанія “Енергомережа”) виконавче провадження з примусового виконання наказу № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 від 11.01.2012 закінчено.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 910/2694/16 визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 № 651214/42, укладений між відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 змінено в мотивувальній частині, викладено мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 26.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 залишено без змін.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго». Скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами ухвали про заміну стягувача у виконавчому провадженні, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11. У задоволенні заяви ВАТ "Запоріжжяобленерго" про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП №33149921 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.02.2012 з ВАТ "Запоріжжяобленерго" на ПАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі № 910/7448/17 задоволено заяву ТОВ "Запорізький титаново-магнієвий комбінат" про визнання недійсним Договору №43 від 23.12.2014 року про порядок проведення розрахунків по Договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" в межах справи №910/7448/17 повністю. Визнано недійсним Договір №43 від 23.12.2014 року про порядок проведення розрахунків по Договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 50 000 000 грн. 00 коп.

Враховуючи Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, ПАТ “Запоріжжяобленерго”, вважає себе поновленим в статусі стягувача за виконавчим провадженням щодо виконання рішення суду у даній справі, у зв’язку з чим звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить:

1.) постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП 33149921 визнати недійсною.

2.) зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження у справі 13/5009/5894/11 -20/5009/5894/11 та вжити передбачених Законом заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України “Про державну виконавчу службу” (в редакції, що діяла на момент винесення постанови від 01.04.2015) державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

За приписами ч. 5 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент прийняття ухвали господарського суду Запорізької області від 11.02.2015), у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Враховуючи заяву стягувача - ПрАТ “Холдингова компанія “Енергомережа”, у зв’язку з фактичним виконанням боржником рішення суду, державним виконавцем винесено постанову від 21.05.2015 про закінчення виконавчого провадження.

На даний час зазначена постанова судом не визнана незаконною та не скасована у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла на момент винесення постанови від 01.04.2015) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Виникнення обставин пов’язаних з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги у 2017 році з подальшою відмовою Центральним апеляційним господарським судом у задоволенні заяви ВАТ «Запоріжжяобленерго» про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № 33149921 у 2018 році не свідчить про те, що приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 були порушені права ПАТ “Запоріжжяобленерго”.

Таким чином, державний виконавець під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження діяв відповідно до вимог чинного на момент вчинення оскаржуваних дій законодавства України та з урахуванням наявного стягувача, а відтак підстави для визнання постанови державного виконавця від 21.05.2015 недійсною, відсутні.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для визнання недійсною постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015, відтак відсутні підстави для зобов’язання державного виконавця відновити виконавче провадження у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 та вжити передбачених Законом заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

За приписами ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених вище норм права вказує на необхідність подання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності порушення її прав та законних інтересів.

Метою розгляду скарги є встановлення судом факту наявності бездіяльності органів виконавчої служби або прийняття рішень всупереч приписам діючого законодавства, які в свою чергу порушують права скаржника. Тобто суд повинен надати юридичну оцінку діям або бездіяльності органів виконання на підставі наданих документальних доказів скаржником.

Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, проаналізувавши приписи норм чинного законодавства України, судом не встановлено факту наявності бездіяльності органу виконавчої служби, у зв’язку з чим скарга ПАТ “Запоріжжяобленерго” не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233-235, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 13/5009/5894/11 -20/5009/5894/11 відмовити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ.

Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і підлягає оскарженню в апеляційному порядку у строки та порядку, передбаченому ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26 грудня 2018 року.

Суддя Н.А. Колодій