Судовий наказ № 78924921, 26.12.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

СУДОВИЙ НАКАЗ

26.12.2018 Справа № 908/2773/18

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу від 18.12.18

від заявника (стягувача): товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ», 49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 16а

до боржника: приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», 69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2

про стягнення заборгованості за договором поставки від 23.05.18 № 180075 у розмірі 134 075,30 грн. та 176,20 грн. судового збору.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» з заявою від 13.12.18 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (ОСОБА_1 «ЗЕРЗ») грошової заборгованості за договором поставки від 23.05.18 № 180075 у розмірі 134 075,30 грн. (з якої: 131270,10 грн. - борг за товар, 2589,42 грн. - пеня, 215,78 грн. - 3 % річних) та 176,20 грн. судового збору за видачу судового наказу.

Заяву обґрунтовано положеннями ч. 1 ст. 193, ст.ст. 232, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 625, ч. 1, ч. 2 ст. 692, ст. 712 ЦК України, а також неналежним виконанням боржником своїх зобов’язань за договором поставки від 23.05.18 № 180075 та наявністю простроченої заборгованості у сумі 131270,10 грн. за товар, який поставлено заявником ОСОБА_1 «ЗЕРЗ» за видатковими накладними № РН-013128 від 29.10.18, № РН-013094 від 29.10.18.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.18 вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ст.ст. 524, 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Отже, як вимогу, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 154 ГПК України закріплено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Розглянувши заяву від 18.12.18 про видачу судового наказу, судом не виявлено підстав передбачених ст. 152 ГПК України для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу У країни (ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму..

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ст. 610 та ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 154, 155 ГПК України, суд

НАКАЗУЄ:

Стягнути з боржника – приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 21858879) на користь стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 16а, код ЄДРПОУ 21858879, п/р № 26002001302752 в ПАТ «ОТП БАНК», МФО 300528) – 131 270 (сто тридцять одна тисяча двісті сімдесят) грн. 10 коп. основного боргу за договором поставки від 23.05.18 № 180075, 2 589 (дві тисячі п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 42 коп. пені, 215 (двісті п’ятнадцять) грн. 78 коп. 3 % річних та 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп. судового збору.

2. Копію судового наказу та копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.

3. Судовий наказ після набрання ним законної сили надіслати стягувачу.

Боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Дата набрання судовим наказом законної сили: “___”____201__.

Строк пред’явлення судового наказу до виконання: “___”____201__.

Дата видачі судового наказу стягувачу: “___”____201__.

Суддя В.Л. Корсун