Рішення № 78924592, 20.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/33/18-5/80/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2018 Справа № 908/763/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Боєва О.С.,

Корсун В.Л.

при секретарі Осоцькому Д.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Авто" (69000, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40) в особі Запорізького обласного управління (69095, м. Запоріжжя, вул. гоголя, буд. 149, корп. 1, оф. 2)

про стягнення виплати за страховим відшкодуванням

За участю представників сторін:

Від позивача: Хорошко С.В., ордер на надання правової допомоги ЗП № 63266 від 06.07.2018;

Від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/763/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Авто" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення виплати за страховим відшкодуванням.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 10.09.2018 №П-542/18 керуючись п.2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/763/18.

10.09.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли заперечення від 06.09.2018. в яких відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ "Альянс-Авто" відмовити повністю.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018 враховуючи перебування у відрядженні головуючого судді (судді-доповідача) у справі Мірошниченка М.В. з 10.09.2018 по 12.09.2018, за поданням щодо підстав відсутності суддів господарського суду Запорізької області на робочому місці для автоматизованого розподілу справ та з метою не допущення порушення процесуального строку розгляду справи, справу № 908/763/18 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 13.09.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Корсун В.Л. прийнято справу № 908/763/18 до провадження у порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 33/33/18-5/80/18, повторне підготовче засідання в загальному позовному провадженні призначено на 01.10.2018 об 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

24.09.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від позивача надійшла відповідь на заперечення № б/н від 19.09.2018 (вх. № 08-08/16997/18) в якій позивач зазначив, що вважає доводи відповідача безпідставними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

01.10.2018 на електронну адресу господарського суду Запорізької області від представника позивача надійшла заява від 01.10.2018 без електронного цифрового підпису про перенесення судового засідання по справі № 908/763/18 в зв'язку із занятістю представника позивача у іншому судовому процесі по справі № 336/1357/16.

Ухвалою від 01.10.2018 підготовче засідання відкладено на 01.11.2018 о/об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 01.11.2018 № 908/763/18 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 12.12.2018 включно. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.11.2018 о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 20.11.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 11.12.2018 о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Оприлюднено текст вказаної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Ухвалою суду від 11.12.2018 № 908/763/18 в судовому засіданні оголошено перерву на 20.12.2018 о 15-30.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 20.12.2018 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".

У судовому засіданні 20.12.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 26.03.2014 року за участю автомобіля марки Volkswagen LТ 35, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Альянс-Авто», та автомобіля марки InfinitiFХ 35, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, сталася ДТП, внаслідок якої обидва транспортні засоби зазнали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Альянс-Авто» була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Країна». Страховиком водія ОСОБА_5 на момент ДТП було ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2016 по справі № 336/8194/14-ц позов ОСОБА_5 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Альянс-Авто» на користь ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 98 043,00 грн. та 2 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позову відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Альянс-Авто» та ОСОБА_6 задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ТОВ «Альянс-Авто» майнову шкоду у розмірі 40 032,00 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04.08.2016 вказане рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення зустрічного позову скасовано та в цій частині постановлено ухвалу про закриття провадження. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.07.2017 ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04.08.2016 залишено без змін. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір, який виник між ТОВ «Альянс-Авто» та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», не є цивільно-правовим та не належить до загальної юрисдикції, оскільки виник між двома юридичними особами - ТОВ «Альянс-Авто» та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а отже відповідно до вимог ст. 12 ГПК України має розглядатися в порядку господарського судочинства. Зазначене стало підставою для звернення до господарського суду Запорізької області з вказаним позовом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на ст. ст. 21.1, 36.1, 36.2, 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 610, 625, 992 ЦК України та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виплату страхового відшкодування у розмірі 49 500,00 грн., інфляційних втрат на суму 2 277,00 грн. та 630,62 грн. за порушеннея грошового зобов 'язання.

Представник відповідача у судове засідання 20.12.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду, а також оприлюдненням ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В матеріалах справи міститься відзив ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" № б/н від 21.06.2018 на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позову з підстав, що ТОВ "Альянс-Авто" не подано заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відсутністю права у позивача на отримання страхового відшкодування згідно з умовами договору найму (оренди) транспортних засобів, а також те, що кошторис ремонтних робіт, який залучений до позовної заяви виконаний не суб'єктом оціночної діяльності, а суб'єктом господарської діяльності - ФОП ОСОБА_6 На підставі викладеного просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача зазначив про відсутність додаткових доказів та їх обґрунтувань.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді у Комунарському районному суді м. Запоріжжя перебувала справа №336/8194/14-ц за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Авто», ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення майнової та моральної шкоди; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Авто», ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», треті особи: ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2016 по справі № 336/8194/14-ц позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Альянс-Авто» на користь ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 98 043,00 грн. та 2 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Частково задоволено зустрічний позов ТОВ «Альянс-Авто» та ОСОБА_6 Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ТОВ «Альянс-Авто» майнову шкоду у розмірі 40 032,00 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04.08.2016 вищевказане рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення зустрічного позову скасовано та в цій частині постановлено ухвалу про закриття провадження. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.07.2017 ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04.08.2016 залишено без змін.

Розглядаючи справу № 336/8194/14-ц судами встановлено, що 26.03.2014 за участю автомобіля марки Volkswagen LТ 35, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Альянс-Авто», та автомобіля марки InfinitiFХ 35, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, сталася ДТП, внаслідок якої обидва транспортні засоби зазнали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Альянс-Авто» була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Країна». Страховиком водія ОСОБА_5 на момент ДТП було ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

На момент ДТП орендарем автомобіля марки Volkswagen LТ 35 було ТОВ «Альянс-Авто», яке здійснювало експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі договору оренди транспортного засобу, укладеного з ОСОБА_6

Водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Альянс-Авто» і під час ДТП здійснював перевезення пасажирів на міському маршрутному таксі.

Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 03.06.2014 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, яка залишена в силі постановою Апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2014.

Між власником автомобіля «Volkswagen LТ 35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9312834 зі строком дії з 09.01.2014 по 08.07.2014, ліміт страхової відповідальності 50 000 грн., розмір франшизи 1000 грн.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи від 17.02.2016 в дорожній ситуації, що сталася, водій автомобіля Infiniti FХ 35 ОСОБА_7 мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем марки Volkswagen LТ 35, який виїхав на перехрестя проїзних частин просп. Леніна та вул. Панфіловців на червоний сигнал світлофора, екстреним гальмуванням із зупинкою автомобіля до місця зіткнення транспортних засобів. В діях водія автомобіля InfinitiFХ 35 є невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія автобуса марки Volkswagen LТ 35 та невідповідність дій водія автомобіля Infiniti FХ 35знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП.

Установивши вину водія ОСОБА_5 у скоєнні ДТП, а також те, що її цивільно-правова відповідальність була застрахована ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд першої інстанції дійшов висновку про покладання на страховика обов'язку відшкодування завданих ТОВ «Альянс-Авто» збитків пропорційно вини страхувальника.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір, який виник між ТОВ «Альянс-Авто» та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», не є цивільно-правовим та не належить до загальної юрисдикції, оскільки виник між двома юридичними особами - ТОВ «Альянс-Авто» та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а отже відповідно до вимог ст. 12 ГПК України має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи № 908/763/18 з урахуванням вищевказаних судових рішень, колегією суддів встановлено, що 05.07.2013 між громадянином ОСОБА_8 (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс - Авто» (далі - орендар) укладено договір найму (оренди) транспортних засобів (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати у тимчасове користування, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування автобус пасажирський-В марки Volkswagen LТ 35 ПЕ, випуску 2003 року, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належний орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого та зареєстрованого Запорізьким ВРЕВ № 2 УДМ УМВС України в Запорізькій області 04.07.2013.

Відповідно до п. 2.2. договору орендар зобов'язаний представляти інтереси орендодавця в страховій компанії у разі настання страхового випадку.

31.10.2013 між ПрАТ «УПСК» та громадянкою ОСОБА_5 укладено поліс № АС/7042801 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого транспортний засіб InfinitiFХ 35, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 забезпечений.

Як зазначено вище, 26.03.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю орендованого транспортного засобу - Volkswagen LТ 35 ПЕ, випуску 2003 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Між власником автомобіля Volkswagen LТ 35 ПЕ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9312834 зі строком дії з 09.01.2014 по 08.07.2014, ліміт страхової відповідальності 50 000,00 грн., розмір франшизи 1000,00 грн.

Між власником автомобіля Volkswagen LТ 35 ПЕ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та ТОВ «Альянс - Авто» (виконавець, орендар) складено та підписано Акт № 25 з додатком здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого виконавцем були проведені роботи (надані послуги) з ремонту автотранспортного засобу Volkswagen LТ 35 ПЕ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на загальну суму 61 910,00 грн.

26.08.2017 ТОВ «Альянс - Авто» звернулось до ПАТ «СК «Країна» в особі Запорізької регіональної дирекції з завою про здійснення страхового відшкодування від 17.08.2017 у розмірі 49 500,00 грн.

06.11.2017 ТОВ «Альянс - Авто» звернулось до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою про здійснення страхового відшкодування від 06.11.2017 у розмірі 49 500,00 грн.

У листі - відповіді від 17.11.2017 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» зазначило, з посиланням на ст.ст. 33, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки заявник у заяві не зазначив місця знаходження транспортного засобу Volkswagen LТ 35 ПЕ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого при ДТП, неможливо визначити розмір збитків. ТОВ «Альянс - Авто» було запропоновано повідомити про місце знаходження вказаного транспортного засобу, надати можливість представнику компанії здійснити його огляд для визначення причин страхового випадку та розміру збитків.

ТОВ «Альянс - Авто» у листі від 30.11.2017 повідомило ПрАТ «УПСК» що транспортний засіб Volkswagen LТ 35 ПЕ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 30.11.2017 вже відремонтований, у зв'язку з чим просив здійснити страхове відшкодування. Відповіді на вказаний лист позивачем не отримано.

У відзиві на позовну заяву, ПрАТ «УПСК» заперечує проти позовних вимог у зв'язку з пропуском ТОВ «Альянс - Авто» визначеного п.п. 3.1.7 п. 3.1. ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строку для звернення з заявою про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме - 26.03.2014.

В матеріалах справи міститься заява ТОВ «Альянс - Авто» № б/н від 25.04.2018, згідно з якою позивач просить суд визнати причини пропуску строку для отримання страхового відшкодування поважними та відновити їх, оскільки до цього позивач звертався із зустрічним позовом у справі №336/8184/14-ц до Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Остаточне рішення у справі, яка розглядалась Комунарським районним судом м. Запоріжжя, було ухвалено 05.07.2017.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/763/18 та всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, заслухавши представника позивача, колегія суддів при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Згідно з п.п. 37.1.4 п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

Тобто, право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.

Враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини у цій справі та судовій справі № 336/8194/14-ц, звернення позивачем лише 17.08.2017 із заявою на виплату страхового відшкодування, тобто через три роки з моменту ДТП (26.03.2014), та після спливу одного року з моменту винесення постанови Апеляційним судом Запорізької області по справі № 336/8194/14-ц - 04.08.2016, суд вважає, що вказане є підставою як для відмови у здійсненні страхового відшкодування, так і відмови у задоволенні позовних вимог.

Посилання заявника на винесення Вищим спеціалізований судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали по справі № 336/8194/14-ц - 05.07.2017, а отже початок перебігу строку для звернення з відповідною заявою саме з вказаної дати колегією суддів до уваги не приймаються в силу приписів ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України, якою визначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, в даному випадку - 04.08.2016, а також з тих підстав, що визначений п.п. 37.1.4 п. 37.1 статті 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річний строк має обчислюватись від дати ДТП, є пресічним та не підлягає відновленню, оскільки є непроцесуальним строком.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено: 27.12.2018.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя О.С. Боєва

Суддя В.Л. Корсун

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.