Рішення № 78923232, 20.12.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/488/18

2/621/654/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 грудня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Іванова О. В.

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - Територіальна громада Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області,

представник відповідача - ОСОБА_3

третя особа - ОСОБА_4,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, третя особа ОСОБА_4,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області з наступними вимогами: встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем матір'ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, день її смерті 03.12.2016 року, за адресою: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Перемоги, буд. 17; визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Шкільна, буд. 41 в порядку спадкування за заповітом після померлої 03.12.2016 року матері ОСОБА_5.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 09.01.2004 помер її батько - ОСОБА_6, а 03.12.2016 померла її мати - ОСОБА_5 в с. Красна Поляна Зміївського району Харківської області. Її батьки перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.04.1956.

За своє життя батько ОСОБА_6 залишив на її ім'я заповіт від 21.01.1997, посвідчений Борівською сільською радою Зміївського району Харківської області, який на день його смерті не скасовувався та не змінювався, але вона заяву про прийняття спадщини за заповітом чи за законом до нотаріуса за місцем відкриття спадщини не подавала.

Її сестра ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті батька та матері не подавала, на спадщину не претендує. Права та обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту, сестра ОСОБА_4 не мала.

Спадковим майном є: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Шкільна, буд. №41, що згідно запису погосподарської книги числиться за ОСОБА_6. Будинок збудовано в 1960 році.

З 1960 і по день смерті 09.01.2004 її батько ОСОБА_6 був зареєстрований в буд. №41, який розташований по вул. Шкільній с. Красна Поляна Зміївського району Харківської області. Крім нього в цьому будинку була з 1960 року зареєстрована тільки його дружина ОСОБА_5

Отже, спадщину в порядку спадкування за законом після померлого 09.01.2004 батька ОСОБА_6, прийняла його дружина ОСОБА_5, оскільки вона була зареєстрована та проживала на день стерті в цьому будинку разом зі спадкодавцем.

За свого життя її мати ОСОБА_5 також залишила на неї заповіт від 02.08.2011, посвідчений секретарем Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області, запис в реєстрі за №101, яким заповідала їй все своє майно, де б воно не знаходилося та чого б воно не складалося. За її життя заповіт не змінювався та не скасовувався.

Фактично, в серпні 2016 року її мати ОСОБА_5 змінила місце свого проживання та стала постійно проживати разом з нею, однією сім'єю, до самої її смерті 03.12.2016 за адресою її (позивачки) постійного місця реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважала, що спадщину вона прийняла відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Приватний нотаріус Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, до якої вона звернулася із заявою про прийняття спадщини, роз'яснила їй порядок оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, та з'ясувавши, що вона з матір'ю були зареєстровані на день її смерті за різними адресами, відмовила їй в оформленні спадщини, вказавши, що нею пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а також, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно (житловий будинок).

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 21.03.2018 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 15.05.2018.

15.05.2018 за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено.

22.06.2018 підготовче засідання відкладено в зв'язку з відрядженням судді.

09.07.2018 за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено.

06.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2018.

23.10.2018 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено.

06.12.2018 в судовому засіданні оголошено перерву.

14.12.2018 від представника відповідача - сільського голови Борівської сільської ради ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу без представника територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій підтвердила обставини, викладені позивачем у позовній заяві, просила розглянути справу за її відсутності.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позовну заяву задовольнити.

Вислухавши пояснення позивача та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірними є факт спільного проживання позивачки разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та право власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Шкільна, №41, який належав ОСОБА_6, а після його смерті успадкований його дружиною (матір'ю позивачки) ОСОБА_5

ОСОБА_8 довідок КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації" №1321 від 06.03.2018, Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області №02-28/1845 від 05.12.2017, технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок вбачається, що ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та згідно запису в погосподарській книзі за ним числиться домоволодіння та господарські будівлі, будинок було збудовано у 1960 році, згідно архівних матеріалів КП "Зміївське БТІ" рішенням виконкому Готвальдівської районної ради народних депутатів від 21.03.1989 №144 було оформлено право власності на власників житлових будинків в селі Красна Поляна Зміївського району Харківської області, в тому числі і на житловий будинок №41 по вул. Шкільній на ім'я ОСОБА_6, але свідоцтво не видавалося, оскільки ОСОБА_6 станом на 31.12.2012 не звертався із заявою про видачу свідоцтва на право власності на будинок. Первинна інвентаризація нерухомого майна проведена в 2017 році. Зі слів замовника житловий будинок збудований в 1960 році. Дійсна інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями станом на 06.03.2018 становить 71827 грн. 00 к. (а. с. 34, 36-42).

Даними свідоцтв про одруження, про народження, про розірвання шлюбу, Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, копії яких надані позивачем ОСОБА_1, підтверджується, що вона та ОСОБА_4 є дочками ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 20-24, 27-29).

ОСОБА_8 свідоцтву про смерть, виданому 10.01.2004 Борівською сільською радою Зміївського району Харківської області, ОСОБА_6 помер 09.01.2004 у віці 70 років (а. с. 25).

21.02.1997 року секретарем Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_9 було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_6 заповідав все своє майно ОСОБА_1 (а. с. 30).

ОСОБА_8 свідоцтву про смерть, виданому 12.12.2016 Борівською сільською радою Зміївського району Харківської області, ОСОБА_5 померла 03.12.2016 у віці 81 років (а. с. 26).

02.08.2011 секретарем Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_3 було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_5 заповідала все своє майно ОСОБА_1 (а. с. 31).

З довідки Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області №02-28/1844 від 05.12.2017 вбачається, що ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1960 по 09.01.2004 (день смерті), на момент його смерті крім нього була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 (а. с. 33).

З довідки Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області №02-28/1509 від 02.10.2017 вбачається, що ОСОБА_5, 02.01.1935 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1960 по 03.12.2016 (день смерті). Крім неї в будинку ніхто не зареєстрований, на момент смерті та по теперішній час, в тому числі малолітні та неповнолітні діти (а. с. 32).

Даними акта обстеження від 05.12.2017, складеного депутатом Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_10, в присутності свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, підтверджується, що ОСОБА_5 С ., ІНФОРМАЦІЯ_4, яка була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкала за адресою с. Красна Поляна вул. Перемоги, 17, по день смерті 03.12.2016. Дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, здійснювала постійний догляд, вони разом жили та вели сумісне господарство (а. с. 35).

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_11 в судовому засіданні надали показання, якими підтвердили обставини, зазначені в акті обстеження від 05.12.2017.

ОСОБА_8 Витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину та зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), вбачається, що після смерті ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався (а. с. 85, 86).

ОСОБА_8 про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що до Спадкового реєстру внесено заповіт ОСОБА_5 за №51532836, посвідчений 02.08.2011 Борівською сільською радою Зміївського району Харківської області (а. с. 87).

З листа приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 №609/02-17 від 13.12.2017 вбачається, що ОСОБА_1 необхідно надати документи, що підтверджують факт прийняття нею спадщини після ОСОБА_5, яка померла 03.12.2016, та документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на будинок №41 по вул. Шкільній с. Красна Поляна Зміївського району Харківської області, а у разі їх відсутності звернутися до суду для вирішення цього питання (а. с. 43).

Постановою приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 №401/02-31 від 09.07.2018 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Шкільна, буд. 41, в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття спадщини після померлого 09.01.2004 ОСОБА_6, та відсутністю документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок (а. с. 84).

Постановою приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 №616/02-31 від 20.12.2017 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Шкільна, буд. 41, в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття спадщини після померлої 03.12.2016 ОСОБА_5, та відсутністю документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок (а. с. 44).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

ОСОБА_8 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У відповідністю з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Оскільки встановлення факт спільного проживання позивачки зі спадкодавцем пов'язане з вирішенням спору про право на спадщину, позивачка мала підстави звертатися до суду у порядку позовного провадження.

ОСОБА_8 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, дають взаємні права та обов'язки.

На підставі зазначених вище наданих позивачем ОСОБА_1 письмових доказів судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала у своєму будинку разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 на час її смерті 03 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

ОСОБА_8 ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

ОСОБА_8 з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 надала докази, якими підтверджується, що вона є спадкоємцем за заповітом після померлої 03 грудня 2016 року та прийняла спадщину в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а також звернулася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено через необхідність встановлення в судовому порядку факту проживання зі спадкодавцем, а також, через відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно, що входить до складу спадщини.

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, що прийняли спадщину після померлої ОСОБА_5 - немає.

До складу спадщини входить нерухоме майно, що належало померлій ОСОБА_5, але отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями, що належав спадкодавцю на праві власності.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України, враховуючи характер спірних правовідносин та відсутність вимог про відшкодування судових витрат, витрати по сплаті судового збору з відповідача на кориться позивача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем матір'ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, день її смерті 03.12.2016, за адресою: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Перемоги, буд. 17.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Шкільна, буд. 41, в порядку спадкування за заповітом після померлої 03.12.2016 матері ОСОБА_5.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, вул. Перемоги, буд. 17, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач - Територіальна громада Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області, місце знаходження: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Борова, вул. Центральна, буд. 124, код ЄДРПОУ: 04397520.

Третя особа - ОСОБА_4, зареєстроване місце проживання: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Красна Поляна, провулок Терещенко, буд. 8, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Повне рішення складене 31.12.2018.

Головуючий: В. В. Овдієнко