Ухвала суду № 78923145, 14.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14573/18

Номер провадження 2/638/4836/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Грищенко І. О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом департаменту патрульної поліції до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

установив:

Позивач департамент патрульної поліції, від імені якого діє ОСОБА_2 на підставі довіреності № 95/41/3/01 18 від 04.01.2018 р., звернувся 04.10.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь департаменту патрульної поліції суму страхового відшкодування в розмірі 6980,85 грн. (шість тисяч девятсот вісімдесят грн. 85 коп.). Стягнути з відповідача суму судового збору.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І. О. від 09.10.2018 р. позов був залишений без руху, позивачу наданий строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, а саме: ухвали суду про залишення позову без руху, яке 03.12.2018 р. отримано представником позивача за довіреністю.

Через канцелярію Дзержинського районного суду м. Харкова 13.12.2018 року надійшло клопотання разом із доповненою позовною заявою.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь який юридичний спір та будь яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 04 листопада 1950 року, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є субєктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Проте поряд із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також субєктний критерій.

За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у звязку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: інші справи у спорах між субєктами господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками субєктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно господарські повноваження на основі відносин власності.

За змістом ч. 1 ст. 20 ЦПК України не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що позивач департамент патрульної поліції має ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646, є органом державної влади, який наділений господарською компетенцією, а відповідачем по справі є товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», має ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35265086, тобто є субєктом господарювання, а тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у звязку з чим суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.

Одночасно суддя розяснює, що даний спір віднесено до господарської юрисдикції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 186, 258, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

У відкритті провадження у справі за позовом департаменту патрульної поліції до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: