Ухвала суду № 78922602, 31.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

"31" грудня 2018 р. Справа № 0940/2503/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат”, інша особа, яка може отримати статус учасника справи - заступник начальника Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” 28.12.2018 звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, інша особа, яка може отримати статус учасника справи - заступник начальника Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, шляхом зупинення дії постанови про арешт коштів боржника від 26.12.2018 (на поточних рахунках, відкритих підприємством у Івано-Франківській філії ПАТ КБ «Приватбанк» - №26009052530252 і АТ «ОТП Банк» - №26001455035502, електронному рахунку, відкритому у Казначействі України для сплати ПДВ - №37511000006391) у зведеному виконавчому провадженні №43824756, винесеному заступником начальника Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, в частині, необхідній для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб, а також щодо сплати ПДВ в системі електронного адміністрування.

Необхідність забезпечення позову мотивована тим, що невжиття таких заходів унеможливить своєчасну виплату заробітної плати працівникам та призведе до порушення конституційних прав особи на оплату праці, а також не дозволить здійснювати підприємством сплату обов’язкових платежів до бюджету. Тому просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов’язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Твердження Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” про те, що невжиття таких заходів унеможливить своєчасну виплату заробітної плати працівникам та призведе до порушення конституційних прав особи на оплату праці, а також не дозволить здійснювати підприємством сплату обов’язкових платежів до бюджету носять загальний характер і не підтверджуються належними доказами про те, що саме ці рахунки, використовуються для оплати праці працівників та сплати обов’язкових платежів до бюджету.

Що стосується наданої Державним підприємством “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 28.12.2018 №21745657/13487407, то згідно змісту останної з рахунку №26009052530252 здійснюються платежі для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, в тому числі проводиться виплата заробітної плати, однак не вбачається, що саме цей рахунок використовувався для виплати заробітної плати.

Також суд не може погодитись з доводами заявника про очевидні ознаки протиправності оскаржуваної постанови відповідача від 26.12.2018, оскільки встановлення такої протиправності буде предметом розгляду адміністративної справи.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави, з якими процесуальний закон пов‘язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про арешт коштів боржника від 26.12.2018 (на поточних рахунках відкритих підприємством у Івано-Франківській філії ПАТ КБ «Приватбанк» - №26009052530252 і АТ «ОТП Банк» - №26001455035502, електронному рахунку, відкритому у Казначействі України для сплати ПДВ - №37511000006391) у зведеному виконавчому провадженні №43824756, винесеному заступником начальника Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, в частині, необхідній для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб, а також щодо сплати ПДВ в системі електронного адміністрування.

Таким чином, в задоволенні заяви Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” про забезпечення адміністративного позову належить відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії постанови про арешт коштів боржника від 26.12.2018 (на поточних рахунках відкритих підприємством у Івано-Франківській філії ПАТ КБ «Приватбанк» - №26009052530252 і АТ «ОТП Банк» - №26001455035502, електронному рахунку, відкритому у Казначействі України для сплати ПДВ - №37511000006391) у зведеному виконавчому провадженні №43824756, винесеному заступником начальника Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, в частині, необхідній для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб, а також щодо сплати ПДВ в системі електронного адміністрування - відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.