Рішення № 78922594, 31.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2018 р. справа № 0940/2284/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (код – НОМЕР_1, вул. І.Богуна, 19, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78405) до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код – 40386749, майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.11.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи позивача спеціального стажу працівника охорони здоров'я за період з 08.10.1991 по 30.11.2005 та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення та зобов'язання зарахувати до стажу позивача спеціальний стаж працівника охорони здоров'я за період з 08.10.1991 по 30.11.2005 на посаді лікаря-стоматолога та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 19.04.2018 звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про надання інформації про причини невиплати позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Однак листом №163/В-15 від 03.05.2018 відповідач повідомив ОСОБА_1, що період роботи з 08.09.1991 по 30.11.2005 в Міському управлінні житлово-комунального господарства не зараховано до спеціального стажу медичного працівника, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв’язку з тим, що дана установа не відноситься до лікарняних закладів охорони здоров’я. Позивач не погоджується з таким твердженням відповідача та вважає, що Міське управління житлово-комунального господарства, в якому ОСОБА_1 працював лікарем-стоматологом, входить до Переліку закладів і установ охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. За вказаних обставин позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.12.2018, відповідно до якого Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.26-28). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що 11.09.2017 позивачу призначено пенсію за віком при загальному стажі роботи 44 роки 05 місяців 16 днів, з яких 27 років 05 місяців 05 днів стаж працівника охорони здоров’я. Грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення виплачується за умови наявності 35 років страхового стажу для чоловіків на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугою років. Таким чином, в позивача недостатньо страхового стажу для отримання вищевказаної грошової допомоги, оскільки період роботи ОСОБА_1 з 08.09.1991 по 30.11.2005 в Міському управлінні житлово-комунального господарства не зараховано до спеціального стажу медичного працівника, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв’язку з тим, що дана установа не відноситься до лікарняних закладів охорони здоров’я. Представник відповідача зазначив, що Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області правомірно відмовило позивачу у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

11.09.2017 ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» призначено пенсію за віком при загальному стажі роботи 44 роки 05 місяців 16 днів, з яких 27 років 05 місяців 05 днів стаж працівника охорони здоров’я.

19.04.2018 позивач звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про надання інформації про причини невиплати позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення (а.с.17).

03.05.2018 відповідач листом №163/В-15 повідомив ОСОБА_1, що період роботи з 08.09.1991 по 30.11.2005 в Міському управлінні житлово-комунального господарства не зараховано до спеціального стажу медичного працівника, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв’язку з тим, що дана установа не відноситься до лікарняних закладів охорони здоров’я (а.с.18-19).

Вважаючи дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи позивача спеціального стажу працівника охорони здоров'я за період з 08.10.1991 по 30.11.2005 та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати до стажу позивача спеціальний стаж працівника охорони здоров'я за період з 08.10.1991 по 30.11.2005 на посаді лікаря-стоматолога та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Як встановлено пунктом 5 Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати).

Отже, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких підстав: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.

Як встановлено пунктом "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Згідно відзиву представник Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зазначив, що 11.09.2017 позивачу призначено пенсію за віком при загальному стажі роботи 44 роки 05 місяців 16 днів, з яких 27 років 05 місяців 05 днів стаж працівника охорони здоров’я. Період роботи ОСОБА_1 з 08.09.1991 по 30.11.2005 в Міському управлінні житлово-комунального господарства не зараховано до спеціального стажу медичного працівника, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв’язку з тим, що дана установа не відноситься до лікарняних закладів охорони здоров’я.

Таким чином, відмовляючи позивачу в призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідач виходив з того, що Міське управління житлово-комунального господарства не відноситься до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Щодо вищевказаних доводів відповідача, суд звертає увагу на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до розділу 2 «Охорона здоров'я» вказаного Переліку право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) таких закладів і установ: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 від 18.08.1974, позивач з 08.10.1991 був зарахований на посаду лікаря-стоматолога в Комбінат комунальних підприємств.

На підставі рішення виконавчого комітету районної ради народних депутатів «Про структуру житлово-комунального господарства району» №50 від 08.04.1992 на базі Комбінату комунальних підприємств створено Міське управління житлово-комунального господарства (а.с.14-16).

В свою чергу, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 №385 затверджено перелік закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180.

Суд звертає увагу на те, що зазначений Перелік закладів охорони здоров’я не містить вищевказаних підприємств, в яких працював позивач з 08.10.1991 по 30.11.2005.

Таким чином, ні Комбінат комунальних підприємств, ні Міське управління житлово-комунального господарства, не є лікарняними закладами та не відносяться до закладів і установ охорони здоров'я, передбачених Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років.

Окрім цього, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, комунальне підприємство Надвірнянське міське управління житлово-комунального господарства припинено 02.04.2008, однак основний вид його діяльності – прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності.

Визначення поняття «заклад охорони здоров'я» наведено в статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я, згідно якої, заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Згідно частини другої статті 16 цих Основ заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.

Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.

Відповідно до пункту 1 Порядку акредитації закладу охорони здоров'я, акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров’я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам.

Згідно з пунктом 2 наведеного Порядку акредитації підлягають всі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності, крім аптечних, акредитація яких може здійснюватися на добровільних засадах.

Таким чином, підприємство офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.

Верховний Суд України в постанові від 16.09.2015 за результатом розгляду справи №21-1633а15 дійшов висновку, що до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на відповідних посадах у закладах, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.

В даному випадку, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження факту проходження закладами в яких він працював з 08.10.1991 по 30.11.2005 акредитації, а тому, враховуючи положення наведених вище норм законодавства, вони не мають офіційного визнання статусу закладу охорони здоров'я. Таким чином, робота в цих закладах не може бути зарахована до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (код – НОМЕР_1, вул. І.Богуна, 19, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78405) до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код – 40386749, майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.