Ухвала суду № 78922292, 15.11.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11064/17

Провадження №2/369/996/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С. ,

за участю секретаря Головатюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу та витребування землі з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу та витребування землі з чужого незаконного володіння.

14.11.2018 року було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить накласти арешт на земельну ділянку, площею 1, 9402 га. з кадастровим номером 3222457400:03:002:5032, яка знаходиться в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, та належить на праві власності ОСОБА_1 (вул. Оболонська, 7а, с. Вишеньки, Бориспільський район, Київська обл., 08341, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серії СТ № 108824, виданий 10.02.2009 Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області).

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Подана заява відповідає вимогам щодо забезпечення доказів, які містяться уГлаві 10 ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи, має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із положеннями ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

П. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову визначені положеннямистатті 150 ЦПК Українита до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із п.п. 4, 5, 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, щостаттею 124 Конституції Українивизначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст.2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову є витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме спірної земельної ділянки та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, є взаємопов'язаним з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе накласти арешт на земельну ділянку, площею 1, 9402 га. з кадастровим номером 3222457400:03:002:5032, яка знаходиться в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, та належить на праві власності ОСОБА_1 (вул. Оболонська, 7а, с. Вишеньки, Бориспільський район, Київська обл., 08341, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серії СТ № 108824, виданий 10.02.2009 Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, земельна ділянка площею площею 1, 9402 га. з кадастровим номером 3222457400:03:002:5032, яка знаходиться в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, належить на праві власності ОСОБА_1.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннямист. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у звязку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є вирішення питання про право власності саме на те нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт, унеможлививши тим самим його відчуження до вирішення справи.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст. 154 ЦПК Українивипадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-154,259,260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу та витребування землі з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, площею 1, 9402 га. з кадастровим номером 3222457400:03:002:5032, яка знаходиться в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, та належить на праві власності ОСОБА_1 (вул. Оболонська, 7а, с. Вишеньки, Бориспільський район, Київська обл., 08341, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серії СТ № 108824, виданий 10.02.2009 Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області).

Стягувач: Прокуратура Київської області, адреса: 01601, м. Київ, бул. ОСОБА_5, 27/2, код ЄДРПОУ: 02909996.

Боржник: ОСОБА_1, адреса: вул. Оболонська, 7а, с. Вишеньки, Бориспільський район, Київська область, 08341, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт серії СТ № 108824, виданий 10.02.2009 Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області.

Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.

Строк предявлення ухвали до виконання згідноЗакону України «Про виконавче провадження».

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2ст. 261 ЦПК України.

Суддя Н.С. Пінкевич