Ухвала суду № 78922118, 29.12.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/9613/18

Провадження № 2/635/3851/2018

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

29 грудня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Шинкарчука Я.А.

секретар судового засідання – Желізової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №635/9613/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -

встановив:

28 грудня 2018 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просить:

визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Южанська, 25 ;

визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на 1 / 2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Южанська, 25.

Разом з позовом, 28 грудня 2018 року до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, в якій позивач просить забезпечити позов у вигляді накладення арешту на майно, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Южанська, 25 і заборонити вчиняти будь – які дії по розпорядженню майном, а саме, житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Южанська, 25.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що у зв’язку з тим, що не бажання з боку відповідача здійснити поділ спільно нажитого майна шляхом оформлення відповідного нотаріального договору, порушує право на його володіння, користування і розпорядження майном. Вимогами позовної заяви це визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Южанська, 25 та визнання за позивачем право власності на 1 / 2 частину вказаного житлового будинку, а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, і поновлення його права власника, за захистом якого він звернувся до суду, оскільки відповідач може безперешкодно розпоряджатися спірним житловим будинком, у зв’язку із зареєстрованим правом власності за нею.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення.

У відповідності до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суду доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відчуження відповідачем належного йому майна, може зробити не можливим, або значно утруднить виконання рішення суду, що приведе до порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що існує загроза можливості невиконання рішення суду за відсутності вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, обраний заявником захід забезпечення позову, суд вважає співмірним із заявленими вимогами. При обранні способів забезпечення позову суд враховує їх відповідність предмету позовних вимог.

Згідно пунктів 1 та 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України в Постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, яка є чинною, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб

Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5 зазначається про можливість вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом як, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК України (судовий секвестр).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п. 4 цієї ж Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, суд, дослідивши та перевіривши зміст заявлених позовних вимог, процесуальні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а саме, наявність спору, належність майна відповідачу, дотримання вимог співмірності, відповідність способів забезпечення позову заявленим вимогам, вважає, що застосування заходів забезпечення позову - до набрання рішенням суду у справі № 635/9613/18 законної сили накладення арешту, шляхом встановлення заборони відчуження, на майно, яке належить ОСОБА_2, а сама, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Южанська, 25 – доцільним.

Відповідно до частин першої та другої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

У відповідності до частини четвертої статті 154 ЦПК України зазначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову (частина п’ята статті 154 ЦПК України).

Оцінивши надані докази, суд не знаходить необхідності у застосуванні наразі зустрічного забезпечення, з огляду на застосований судом спосіб арешту майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Так само, згідно з частиною третьою статті 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №635/9613/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна- задовольнити.

До набрання рішенням суду у справі №635/9313/18 законної сили накласти арешт, шляхом встановлення заборони відчуження, на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Южанська, 25.

У відповідності до п. п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржника:

-СТЯГУВАЧ – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МН № 074330, виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01.08.2001 р. реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, (Артема), 36-Б, кв.10, , фактичне місце проживання за адресою: 62416, смт Пісочин Харківського району Харківської області вул. Южанська, № 25;.

-БОРЖНИК – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МН № 074331, виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01.08.2001 р. реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, місце проживання за адресою: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, (Артема), 36-Б, кв.10.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред’явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя – Я.А. Шинкарчук