Рішення № 78921769, 22.05.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство Міністерство оборони України «Укроборонресурси», про (предмет спору): визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2 від 10 липня 2017 р. № 180-ДК/0092По/08/01/-17 про адміністративне правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

підстава позову (позиція позивача): позивач на підставі ст. 120 ЗК України правомірно володіє земельною ділянкою про яку зазначено в оскаржуваній постанові. Оскільки є власником приміщень, що розташовуються на такій земельній ділянці.

Позиція відповідача: на відповідача дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не застосовується. Мораторій на проведення перевірок у сфері господарської діяльності є недоцільним. Окрім того, відповідач зазначає, що перевірка проведена уповноваженою особою Головного управління Держгеокадастру в Львівській області і здійснена не суб’єкта господарювання чи фізичної особи, а об’єкта – земельної ділянки. Тому, дії відповідача щодо складення оскаржуваної постанови є правомірними. Перевірка проведена без порушення вимог закону.

Позиція третьої особи: явку уповноваженого представника не забезпечили.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

02.10. 2017 року ухвалою суду відкрито провадження у справі. 05.03. 2018 року відзив на позовну заяву. 05.03.2018 року ухвала суду про залучення третьої особи; 12.04. 2018 року відповідь на відзив. 22.05.2018 року в інтересах позивача про розгляд справи без його участі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

06.07.2017 року державним інспектором – головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням вимог земельного законодавства та оперативного реагування Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держегеокадастру у Львівській обл. ОСОБА_3 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. Сколівська, 14., про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Під час перевірки, інспектором ГУ Держгеокадастру у Львівській обл., було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, земельної ділянки за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 14, яким встановлено, що ТОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» нібито самовільно зайняло 0,6067 га, шляхом встановлення паркану на землях, які належать ДП «Укроборонресурс» на підставі державного акту на право постійного користування № 184897 від 25.10.2007 року. Відповідач в постанові та приписі вказує , що порушенно вимоги ст. 125, 126,211 ЗК України, а також стверджує, що земельна ділянка позивачем є самовільно зайнята. На даного акта державним інспектором – головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням вимог земельного законодавства та оперативного реагування Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держегеокадастру у Львівській обл. ОСОБА_3 було надано припис №180- ДК/0104/Пр/03/01/-17 від 10.07.2017 р., яким позивача зобов’язано усунути порушення вимог земельного законодавства, згідно ст. 96, 125, 211 ЗК України, шляхом забезпечення вільного доступу користувачеві земельної ділянки ДП Міністерства оборони України «Укроборонресурси».

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» - самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. На земельній ділянці розташовано капітальні будівлі : вартове приміщення з майданчиком- 128,3 кв.м.; сховище (склад) – 340,2 кв.м.; відділ завантаження-розвантаження - 29 кв.м.; пожежно-інвентарний пункт-4,9 кв.м.; а також: огорожа, ворота, кабельні лінії, автодороги, мережа холодного водопостачання, якими користується позивач на підставі договору позички між ТОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» та ОСОБА_4 від 1 грудня 2016 р.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про плату за землю», ст.157 ЗКУ, ст.287.6 ПКУ, 1 листопада 2016 року між ДП «Укроборонресурси» та ТОВ « ПЕРФЕКТ ПАК» (сторона 1), ОСОБА_4 (сторона 2) було укладено договір № 01/11-24 про відшкодування (компенсацію) витрат земельного податку. ТОВ Виробничо-комерційнй центр Кошт лімітед» щомісячно компенсовує суму податку за користуванням земельною ділянкою площею 8020 кв.м., що знаходиться за адресою м. Стрий, вул.Сколівська 14, яку надано ДП «Укроборонресурси» у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель.

Договір про відшкодування земельного податку №01/11-25 від 1 листопада 2016 року є скріплений печатками та підписами обох сторін. Зідно п.1. ст. 179 ГКУ майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Згідно ст 180 ГКУ Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Згідно ст. 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 96 ЗКУ, землекористувачі зобов’язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

ТОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» , як власник будівель та споруд, за адресою - м. Стрий вул. Сколівська 14, використовує землю згідно цільового призначення; п.б.) - жодних порушень законодавства щодо охорони довкілля ТОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» не допускало; п.в.) - земельний податок ТОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» вчасно сплачує згідно договору компенсації земельного податку від 1 листопада 2016 р. № 01/11-25; п.г) - ТОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» не порушує прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; і т.д. Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Із наведеного слідує висновок, що позивач правомірно використовує земельну ділянку, про самовільне якої вказує відповідач в оскаржуваній постанові. Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 2 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість відповідач в судове засідання не з'явився, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надав. Дані обставини не були спростовані відповідачем письмовими запереченнями, тобто суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів відповідачем на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до відповідальності не надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 79, 91, 246, 250, 286 КАС України,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1, - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Дгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2 від 10 липня 2017 р. № 180-ДК/0092По/08/01/-17 про адміністративне правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адмінправопорушення, передбаченого ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 22.05. 2018 року.