Рішення № 78920109, 27.12.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6228/18

Провадження № 2/265/1529/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 грудня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря Хайтулової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Ісалі Шахіри Ільянс кизи про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2018 року позивач акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі АТ КБ «Приватбанк») в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до Ісалі Шахіри Ільянс кизи про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 12 квітня2011 року Ісалі Шахіра Ільянс кизи отримала кредит у розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту. Відповідачка Ісалі Шахіра Ільянс кизи надала свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов»язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у встановленому договором розмірі.

Відповідачка Ісалі Шахіра Ільянс кизи не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином, зобов»язання за вказаним договором не виконала, у зв»язку з чим, станом на 31 травня 2018 року має заборгованість у сумі 85652,19 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 4945,06 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 72815,10 гривень, заборгованості за пенею та комісією в сумі 3337,16 гривень, а також штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 гривень, та штрафу (процентна складова) у сумі 4054,87 гривень.

На підставі викладеного, посилаючись на норми законодавства, просить стягнути зі Ісалі Шахіри Ільянс кизи на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 85652,19 гривень за кредитним договором без номеру від 12 квітня 2011 року та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762 гривні 00 копійок.

У відкрите судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, зазначивши в позові клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідачка Ісалі Шахіра Ільянс кизи у відкрите судове засідання не з'явилася за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом надіслання судових повісток за місцем реєстрації та публікацією судових викликів на офіційному веб-сайті "Судова влада", тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

12 квітня 2011 року Ісалі Шахіра Ільянс кизи, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», підписала Анкету позичальника, на підставі якої отримала кредит в розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Отже, відповідачка Ісалі Шахіра Ільянс кизи надала свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 1ст. 509 ЦК Українивстановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями525,526 ЦК Українивизначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

В сенсі п.1 ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 цього кодексупередбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьомуст. 599 ЦК Українивстановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Ст. 612 ЦК Українипередбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно достатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Умови погашення кредиту відповідачкою Ісалі Шахіра Ільянс кизи належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 31 травня 2018 року становить 85652,19 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 4945,06 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 72815,10 гривень, заборгованості за пенею та комісією в сумі 3337,16 гривень, а також штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 гривень, та штрафу (процентна складова) у сумі 4054,87 гривень.

Відповідно дост. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

14 жовтня 2014 року набрав чинностіЗакон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цьогоЗаконузобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно зіст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Маріуполь Маріупольської міської ради.

Згідно данихЛівобережного відділуреєстрації місцяпроживання фізичнихосіб Департаментуадміністративних послугМаріупольської міськоїради останнє місце реєстрації Ісалі Шахіри Ільянс кизи АДРЕСА_1, інші дані щодо реєстрації відповідачки відсутні. Тому суд при вирішення питання про стягнення пені та штрафів приймає до уваги останнє місце реєстрації Ісалі Шахіри Ільянс кизи.

Відповідно достатті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, то визначеніЗаконом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідачку Ісалі Шахіру Ільянс кизи і звільняє її від обов'язку по оплаті пені та штрафів на користь АТ «Приват Банк», з урахуванням положеньст.5 ЦК Українитаст. 58 Конституції України.

Відповідно дост.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.11 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що термін діїЗакону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Даний Закон набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, опублікований 14 жовтня 2014 року в газеті «Голос України» № 197.

Аналізуючи вказаний Закон, суд приходить до висновку, що позивач не мав права нараховувати відповідачу пеню та штраф на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором б/н від 12 квітня 2011 року, починаючи з 14 квітня 2014 року, тому суд відмовляє позивачу в цій частині. А саме, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки Ісалі Шахіра Ільянс кизи штрафів в сумах 500,00 гривень та 4054,87 гривеньта пені в сумі 3337,16 гривень.

Таким чином, оскільки відповідачка Ісалі Шахіра Ільянс кизи умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останньої на користь позивача сума заборгованості в розмірі 77760,16 гривень, яка складається з наступного: 4945,06 гривень - заборгованість за кредитом; 72815,10гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.2ст.141 ЦПК України, суд також стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 1762,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,280,285 ЦПК Українисуд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Ісалі Шахіри Ільянс кизи про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі Ісалі Шахіри Ільянс кизи, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 12 квітня 2011 року станом на 31 травня 2018 року у розмірі 77760 (сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 16 копійок.

Стягнути зі Ісалі Шахіри Ільянс кизи, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» суму судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст заочного рішення суду складено27 грудня 2018 року.

Суддя Гноєвой С.С.