Ухвала суду № 78917533, 29.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/16545/18

Справа № 760/32840/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., за участю прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Касяна А.О., захисника-адвоката Левицького В.А., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коцюби О.П., погоджене прокурором шостого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касяном А.О., на підставі матеріалів досудового розслідування № 52017000000000282, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2017, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Пирятина Полтавської області, громадянина України, який має вищу освіту, не працює, одружений, має на утриманні дітей (малолітня донька ОСОБА_5, 2016 р.н., неповнолітня - ОСОБА_1, 2001 р.н.), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

старший детектив Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коцюба О.П. звернувся до слідчого судді за погодженням із прокурором шостого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касяном А.О. з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи клопотання, зазначив, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 52017000000000282 від 21.04.2017 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

Як вбачається із матеріалів клопотання, ОСОБА_3, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №529-р «Про призначення ОСОБА_3 Головою Державної екологічної інспекції України», призначений на посаду Голови Державної екологічної інспекції України. До виконання обов'язків приступив із 29.05.2015. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №765-р ОСОБА_3 присвоєно третій ранг державного службовця.

Також, в обґрунтування поданого клопотання, детектив зазначав, що ОСОБА_3 в 1993 році закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Журналістика» та здобув кваліфікацію журналіста, про що 26.06.1993 йому видано відповідний диплом. Крім того, ОСОБА_3 у 2007 році здобув другу вищу освіту в Київському університеті ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація магістр права, про що 13.06.2007 йому видано відповідний диплом.

Крім того, детектив у своєму клопотанні вказував, що ОСОБА_3 29.05.2015 прийняв присягу державного службовця відповідно до ст.17 Закону України «Про державну службу» про те, що він, повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, буде вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, змінювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Крім того, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_3 попереджений про обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», а також ознайомився із Загальними правилами поведінки державного службовця, які затверджені наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 № 214, та зобов'язався їх дотримуватись. Тексти відповідних документів підписано ОСОБА_3 18.05.2015.

Так, відповідно до п. 2.1 розд. II Загальних правил поведінки державного службовця, які затверджені наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 № 214, державний службовець при виконанні службових обов'язків повинен діяти на підставі, в межах та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України, а також чинними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з п. 4.1 розд. IV Загальних правил державний службовець зобов'язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених Законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про державну службу» та «Про правила етичної поведінки», уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. За п. 4.2 цього розділу, державний службовець має дотримуватися спеціальних обмежень, передбачених ст. 12 Закону України «Про державну службу» та Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Таким чином, як зазначав детектив, в силу освітнього рівня, зважуючи на займану посаду та здобутий досвід роботи в Державній екологічній інспекції України, ОСОБА_3 достовірно відомо про його обов'язок, як громадянина України та службової особи, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 6 п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада Голови Державної екологічної інспекції України відноситься до категорії «А» посад державної служби (вищий корпус державної служби).

Будучи Головою Державної екологічної інспекції України, згідно з п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 був особою уповноваженою на виконання функцій держави, тобто суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону та який відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону зобов'язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Голова Державної екологічної інспекції України належить до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції».

В абз. З розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що у 2016 році службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі ст. 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов'язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.

Абзацами 2, 3 п. 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України декларацій приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Детектив вказав, що підпунктом 1 п. 1 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, визначено, що для щорічних декларацій за 2015 рік службових осіб, які станом на 1 вересня 2016 року займають згідно зі ст. 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу з 00 годин 00 хвилин 1 вересня 2016 року. Зазначені декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці.

Крім того, детектив вказав, що ОСОБА_3 був зобов'язаний у період з 01.09.2016 по 30.10.2016 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2015 рік.

29.10.2016, о 20 годині 6 хвилин 11 секунд, із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні за адресою: вул. Володимирська, 5-6, м. Київ, з персонального комп'ютера з ІР-адресою НОМЕР_5 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/), розташованому за адресою: місто Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 28, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2015 рік.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта громадянина України, якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган центрального органу виконавчої влади, відповідальний за формування державної податкової політики, і має про це відмітку у паспорті громадянина України) суб'єкта декларування та членів його сім'ї.

У розділі 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» ОСОБА_3 вказав членами сім'ї дружину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, матір ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Також, як зазначав детектив у своєму клопотанні, у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» ОСОБА_3 не відображено ряд об'єктів, що підлягають декларуванню.

Так, 15.06.2009 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку (серії НОМЕР_2, НОМЕР_3) ОСОБА_3 та ОСОБА_6 набули право власності на земельні ділянки, що розташовані в межах Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області. Так, ОСОБА_3 став власником земельної ділянки площею 0,1000 га (ринкова вартість на момент набуття 16 013,62 грн.), ОСОБА_6 - 0,2000 га (ринкова вартість на момент набуття 32 027,25 грн.). Таким чином, зазначені об'єкти нерухомого майна перебувають у власності ОСОБА_3 та члена його сім'ї і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про ці земельні ділянки підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Також 14.03.2014 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,1413 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4. Ціна договору - 346 830 грн. Згаданий об'єкт нерухомого майна, починаючи з 14.03.2014, перебуває у власності ОСОБА_3, і за п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», відомості про цю земельну ділянку підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Крім того, відповідно до п. З ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», зазначаються, зокрема, відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;

б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

У поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» ОСОБА_3 відобразив відомості лише про наявність у нього та членів його сім'ї у власності автомобіля ЬЕХиЗ 11X300, 2003 року випуску. Проте, ним у цьому розділі зазначено не всі об'єкти, що підлягають декларуванню.

Так, ОСОБА_3 достеменно відомо, що станом на 31.12.2015 у власності його дружини ОСОБА_6 перебував транспортний засіб, яким він особисто користувався, який відповідно до п. З ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» підлягав зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», а саме легковий автомобіль НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_4, рік випуску - 2008. Набутий у власність ОСОБА_6 21.12.2011. ринкова вартість на момент набуття - 148 тис. 215 грн. 03. коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», зазначаються, зокрема, цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї, із відображенням відомостей стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів.

У поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік у розділі 7 «Цінні папери» ОСОБА_3 відобразив відомості лише про наявність у нього акцій ПАТ «Фірма «Хозімпекс».

Проте у цьому розділі ним вказано не всі акції, якими він володіє.

Так, починаючи з 23.04.2009, ОСОБА_3 володіє акціями ЗАТ «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана» в кількості 149 317 штук номінальною вартістю 1 209 467,7 грн. Разом з тим, у вказаній декларації як зазначив детектив відомості про володіння цими акціями ОСОБА_3 не зазначено.

Крім того, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються доходи суб'єкта декларування та членів його сім'ї, які були отримані або нараховані упродовж звітного періоду. При цьому доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти, бонуси, нараховані у грошовій формі; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійну допомогу; пенсію; спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав; подарунки; інші доходи. Доходи декларуються незалежно від їх розміру.

Проте, як зазначив у клопотанні детектив, ОСОБА_3 не відобразив інформації про дохід у розмірі 449 923,83 грн., отриманий ОСОБА_6 від зайняття підприємницькою діяльністю.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про фінансові зобов'язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов'язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов'язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти. Відомості щодо фінансових зобов'язань включають дані про вид зобов'язання, його розмір, валюту зобов'язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов'язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов'язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов'язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов'язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов'язання.

У поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» ОСОБА_3 не відобразив відомостей про свої фінансові зобов'язання, які виникли у нього перед ЗАТ «Банк НРБ» за кредитним договором на іпотеку від 27.06.2007 № 10- 06-07/ФО. Так, станом на 31.12.2015 залишок фінансових зобов'язань (сума несплачених коштів) ОСОБА_3 за вказаним договором становив 746 135,8 грн., у тому числі проценти - 9 702,04 грн.

Крім цього, у вказаному розділі ОСОБА_3 не зазначив відомостей про фінансові зобов'язання дружини ОСОБА_6, які виникли у неї перед ЗАТ «Банк НРБ» за кредитним договором на іпотеку від 27.06.2007 № 11-06-07/ФО. Так, станом на 31.12.2015 залишок фінансових зобов'язань (сума несплачених коштів) ОСОБА_6 за вказаним договором становив 746 135,8 грн., у тому числі проценти - 9 702,04 грн.

Відомості про вказані фінансові зобов'язання підлягали внесенню до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2015 рік.

Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що дані про право власності його і членів сім'ї на земельні ділянки, транспортний засіб та цінні папери, а також інформація про доходи та фінансові зобов'язання мали б бути зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», діючи з прямим умислом, у порушення положень п.п. 2, 3, 4, 7 та 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у поданій ним 29.10.2016 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2015 рік не зазначив відомостей стосовно майна на загальну суму 3 694 749,03 грн.

Відповідно до абз. 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року становив 1218 грн. Таким чином, дані, подані ОСОБА_3 в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2015 рік відрізняються від достовірних на суму понад 3 033 мінімальних заробітних плат.

Отже, ОСОБА_3, будучи суб'єктом декларування, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2015 рік.

Крім того, ОСОБА_3, діючи умисно, будучи суб'єктом декларування, повторно подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за таких обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, пп.пп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. З цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно п.п. 2, п. 5 розд. II Рішення Національного агентства «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 №3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29088, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. За ч. 2 п. 5 вказаного Рішення, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж семи днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.2017 № 117-р ОСОБА_3 звільнений із займаної посади.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи звільненим 22.02.2017, був зобов'язаний не пізніше 22.02.2017 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік.

23.02.2017, о 21 годині 42 хвилини 54 секунди із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні за адресою: вул. Володимирська, 5-6, м. Київ, з персонального комп'ютера з ІР-адресою НОМЕР_5 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/), розташованому за адресою: місто Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 28, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік.

Також, в обґрунтування клопотання детектив зазначив, що 27 лютого 2017 року о 18 годині 51 хвилин 42 секунд, із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні за адресою: вул. Володимирська, 5-6, м. Київ, з персонального комп'ютера з ІР-адресою НОМЕР_5 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/), розташованому за адресою: місто Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 28, подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік.

При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості, зокрема прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта громадянина України, якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган центрального органу виконавчої влади, відповідальний за формування державної податкової політики, і має про це відмітку у паспорті громадянина України) суб'єкта декларування та членів його сім'ї.

У розділі 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» ОСОБА_3 вказав членами сім'ї дружину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, матір ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, дочку ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_10.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Детектив зазначав, що у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» ОСОБА_3 не відображено ряд об'єктів, що підлягають декларуванню.

Так, 15.06.2009 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га (ринкова вартість на момент набуття 16 013,62 грн.), що розташована в межах Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області. Таким чином, зазначений об'єкт нерухомого майна перебуває у власності ОСОБА_3 і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про цю земельну ділянку підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Крім цього, 14.03.2014 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,1413 га, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 78. Ціна договору - 346 830 грн. Згаданий об'єкт нерухомого майна, починаючи з 14.03.2014, перебуває у власності ОСОБА_3, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про цю земельну ділянку підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Також, станом на 31.12.2016 на підставі договору оренди в користуванні ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_9 перебувала квартира № 217, що розташована за адресою: АДРЕСА_5. Вартість цієї квартири складає 27 026 100 грн. Сума орендної плати, сплаченої родиною ОСОБА_3 у звітному періоді, становить близько 54 000 доларів США. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про неї підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Крім того, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються доходи суб'єкта декларування та членів його сім'ї, які були отримані або нараховані упродовж звітного періоду. При цьому доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти, бонуси, нараховані у грошовій формі; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійну допомогу; пенсію; спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав; подарунки; інші доходи. Доходи декларуються незалежно від їх розміру.

Проте ОСОБА_3 не відобразив інформації про дохід у розмірі 350 000 грн., отриманий ОСОБА_9 26.12.2016 від продажу бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_11», що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка належала їй на праві власності.

Вказані відомості підлягали декларуванню відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про фінансові зобов'язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов'язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов'язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти. Відомості щодо фінансових зобов'язань включають дані про вид зобов'язання, його розмір, валюту зобов'язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов'язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов'язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов'язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов'язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов'язання.

У поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» ОСОБА_3 не повідомив даних про свої фінансові зобов'язання, які виникли у нього перед ЗАТ «Банк НРБ» за кредитним договором на іпотеку від 27.06.2007 № 10-06-07/ФО. Так, станом на 31.12.2016 залишок фінансових зобов'язань (сума несплачених коштів) ОСОБА_3 за вказаним договором становив 328 565,41 грн., у тому числі проценти - 4 393,15 грн. Відомості про ці фінансові зобов'язання підлягали внесенню до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що дані про право власності на земельні ділянки, право користування майном, а також інформація про доходи та фінансові зобов'язання мають бути зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», діючи з прямим умислом, у порушення положень п.п. 2, 7 та 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у поданій ним 27.02.2017 виправленій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік не зазначив відомостей стосовно майна на загальну суму 28 067 509,03 грн.

Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2016 року становив 1 378 грн. Таким чином, дані, які подані ОСОБА_3 в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», відрізняються від достовірних на суму понад 20 368 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, ОСОБА_3, будучи суб'єктом декларування, подав завідомо недостовірні відомості у виправленій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік.

Крім того, ОСОБА_3, діючи умисно, будучи суб'єктом декларування, повторно подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за таких обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. п.п. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. З цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Згідно з пп. 2, п. 5 розділу II Рішення Національного агентства «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 №3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29088, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. За ч. 2 п. 5 вказаного Рішення, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.2017 № 117-р ОСОБА_3 звільнений із займаної посади.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи звільненим 22.02.2017, був зобов'язаний не пізніше 22.02.2017 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», за період з 01.01.2017 по 21.02.2017.

27.02.2017 о 18 годині 55 хвилин 15 секунд із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні за адресою: вул. Володимирська, 5-6, м. Київ, з персонального комп'ютера з ІР-адресою НОМЕР_5 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/), розташованому за адресою: місто Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 28, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», перед звільненням за період з 01.01.2017 по 27.02.2017.

При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості, зокрема прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта громадянина України, якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган центрального органу виконавчої влади, відповідальний за формування державної податкової політики, і має про це відмітку у паспорті громадянина України) суб'єкта декларування та членів його сім'ї.

У розділі 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» ОСОБА_3 вказав членами сім'ї дружину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, матір ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

У поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням за період з 01.01.2017 по 27.02.2017 у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» ОСОБА_3 не відображено ряд об'єктів, що підлягають декларуванню.

Так, 15.06.2009 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га (ринкова вартість на момент набуття 16 013,62 грн.), що розташована в межах Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області. Таким чином, зазначений об'єкт нерухомого майна перебуває у власності ОСОБА_3 і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про цю земельну ділянку підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Крім цього 14.03.2014 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,1413 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4. Ціна договору - 346 830 грн. Згаданий об'єкт нерухомого майна, починаючи з 14.03.2014, перебуває у власності ОСОБА_3, і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про вищезазначену земельну ділянку підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Також, станом на 21.02.2017 на підставі договору оренди в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_9 перебувала квартира № 217, що розташована за адресою: АДРЕСА_5. Вартість цієї квартири складає 27 026 100 грн. Сума орендної плати, сплаченої родиною ОСОБА_3 у звітному періоді, становить близько 10 000 доларів США. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про вищезазначену квартиру підлягали зазначенню у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що дані про право власності на земельні ділянки та право користування майном мають бути зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», діючи з прямим умислом, у порушення положень п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у поданій ним 27.02.2017 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», перед звільненням за період з 01.01.2017 по 27.02.2017 не зазначив відомостей стосовно майна на загальну суму 27 963 370,87 грн.

Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становив 1600 грн. Таким чином, відомості, які подані ОСОБА_3 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», відрізняються від достовірних на суму понад 17 477 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, ОСОБА_3, будучи суб'єктом декларування, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», перед звільненням за період з 01.01.2017 по 27.02.2017.

19.10.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

19 грудня 2018 року постановою заступника генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування до 20.01.2019.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами.

Таким чином, як зазначив детектив, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину за вчинення якого, у випадку засудження останнього, передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави обґрунтована наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також в обґрунтування клопотання детектив зазначав, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення у відповідності до примітки до ст. 45 Кримінального кодексу України віднесено до корупційних злочинів. При цьому Кримінальним кодексом України на даний час виключено можливість застосовувати до осіб, які вчинили корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням. Таким чином, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання та неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід, як застава, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, детектив просив клопотання задовольнити та визначити розмір застави в сумі 35240 грн., посилаючись на те, що саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків. У зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, детектив просив покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Окрім цього, прокурор зазначив, що 26.12.2018 начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 надано доручення на повідомлення підозрюваного та його захисників про звершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.

Захисник - адвокат Левицький В.А., думку якого підтримав підозрюваний, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили у задоволенні клопотання відмовити у повному обсязі або застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що підозра необґрунтована, ризики прокурором не доведені, а також не конкретизовано чим буде перешкоджати його підзахисний даному кримінальному провадженню, оскільки він завжди з'являється на допити, вручення підозри, отримання клопотань та до слідчого судді, а тому ризики, що останній може ухилятись від органів досудового також прокурором не доведені.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.

З наданих матеріалів вбачається, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 52017000000000282 від 21.04.2017 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-1 КК України.

19.10.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

19 грудня 2018 року постановою заступника генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування до 20.01.2019.

26.12.2018 начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 надано доручення на повідомлення підозрюваного та його захисників про звершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховую: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважатися обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.

З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

Крім того, враховую вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного: наявність сім'ї, малолітніх дітей, постійного місця проживання у м. Києві, постійного місця роботи, відсутність судимостей.

До того ж, враховую наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілих і свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів, які б вказували на те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи розмір застави в сумі 35240 грн., прокурор посилався на те, що з урахуванням наявності стійких соціальних зв'язків підозрюваного, його майнового та сімейного стану, застава у межах, визначених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 визначених вище обов'язків та є помірним для нього.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що в силу норм ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, приходжу до висновку, що розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35240 грн., достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.

Відповідно до положень частини 5 статті 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Згідно частини 6 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

В судовому засіданні сторона захисту просила не обмежувати його підзахисного у праві не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, посилаючись на належну процесуальну поведінку, та закінчення досудового розслідування.

Слідчий суддя, з огляду на конкретні обставини справи, вважає можливим не застосовувати до підозрюваного обов'язок «не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду», при цьому вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні процесуальні обв'язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Отже, слідчий суддя вважає, що покладання на підозрюваного зазначених вище процесуальний обов'язків, з урахуванням обраного запобіжного заходу у вигляді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить запобігання спробам визначених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 175 - 178, 182, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва:

- банк - Державна казначейська служба України м. Київ;

- код ЄДРПОУ - 26268059;

- МФО - 820172;

- депозитний рахунок № НОМЕР_6;

- отримувач - ТУ ДСА України в м. Києві;

- призначення платежу - «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, строком на два місяці, до 27 лютого 2019 року включно.

Роз'яснити ОСОБА_3, що відповідно до ч.6 ст.182 КПК України підозрюваний, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому (детективу), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави заставодавцем, заставодавцю роз'яснити, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

Санкція ст.366-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Заставодавець зобов'язаний забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін