Ухвала суду № 78917526, 27.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/16503/18

Справа 760/32760/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., розглянувши клопотання сторони кримінального провадження - заступника начальника 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Середа Т.Б., за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Марголіс Д.О., про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018110200000013 від 14.05.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Середи Т.Б., в якому просить накласти арешт та заборонити відчужувати майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), а саме: земельна ділянка, по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_6); земельна ділянка АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_7); земельна ділянка АДРЕСА_4 (кадастровий номер НОМЕР_9); земельна ділянка АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_8); земельна ділянка АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_10); земельна ділянка АДРЕСА_6 (кадастровий номер НОМЕР_11); об'єкт незавершеного будівництва - земельна ділянка АДРЕСА_11 (кадастровий номер НОМЕР_6); житловий будинок, АДРЕСА_7; житловий будинок, АДРЕСА_8; нежитлові приміщення №№ 100, 109, 115, 116,118, які розташовані в Київській області, АДРЕСА_9; нежитлове приміщення АДРЕСА_10.

З матеріалів клопотання вбачається, що СУ ФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018110200000013 від 14.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2014-2016 років службові особи ТОВ «Ліневич Груп» (код ЄДРПОУ 35431883) та пов'язані з ними фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, шляхом систематичного продажу нерухомого майна вчинили умисні дії, направленні на мінімізацію сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значному розмірі, а саме 807 567 грн.

Також, в обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, що вказані порушення податкового законодавства підтверджуються службовою запискою ГУ ДФС у Київській області №365/10-36-13-09 від 13.02.2018 року, складеною управлінням податків і зборів з фізичних осіб, в рамках відпрацювання наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.11.2017 року №2186 «Про проведення операції «Будівельник».

Як вказує у клопотанні слідчий, вивченням вказаної службової записки встановлено, що до ГУ ДФС у Київській області надійшли листи Виконавчого комітету Ірпіньської міської ради Київської області від 22.05.2017 №01-18/1341/3, щодо не виконання умов договорів про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь громадянином ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2), а також пов'язаними з ним особами громадянином ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3), громадянином ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4), ОСОБА_7 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5), звернення громадянки ОСОБА_9 від 02.06.2017 року щодо можливого порушення вимог податкового та іншого законодавства громадянкою ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) під час продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, а також депутатське звернення №5073-17/208 від 20.06.2017 щодо можливого порушення вимог податкового та іншого законодавства ОСОБА_8 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4).

Разом з цим, слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4), здійснює фінансово-господарську діяльність з будівництва та реалізацією житлових будинків, навіть не зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності та не звітується до органів податкової служби. Такими діями ОСОБА_4 приховує об'єкт оподаткування, що призводить до фактичного ненадходження коштів до бюджету у вигляді податків.

Крім того, слідчий у клопотанні вказує, що під час здійснення фактичної перевірки службовими особами ГУ ДФС у Київській області у відповідності до ст.72 та ст.74 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у період 2014-2016 років отримували доходи від провадження господарської діяльності, які згідно з ПКУ підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, а саме: здійснення будівництва багатоповерхових житлових будинків та отримування доходу від продажу квартир фізичним особам. Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ «господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами»

Згідно п. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ): «Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями...».

Статтею 42 ГКУ передбачено, що: «Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку» та згідно п. 5 ст. 128 ГКУ «Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у статті 44 цього Кодексу».

У зв'язку з чим, як зазначає у клопотанні слідчий, платник податків - фізична особа ОСОБА_4, який виступає замовником будівництва, а також пов'язані з ним особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у період 2014-2016 років здійснювали господарську діяльність без державної реєстрації фізичною особою - підприємцем за КВЕД 41.10 - організація будівництва будівель, що згідно національного класифікатора включає розроблення проектів з будівництва житлових і нежитлових будівель.

Згідно актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у власності ОСОБА_3 перебуває нерухоме майно, яке ще не реалізоване, а саме: земельна ділянка, по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_6); земельна ділянка АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_7); земельна ділянка АДРЕСА_4 (кадастровий номер НОМЕР_9); земельна ділянка АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_8); земельна ділянка АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_10); земельна ділянка АДРЕСА_6 (кадастровий номер НОМЕР_11); об'єкт незавершеного будівництва - земельна ділянка АДРЕСА_11 (кадастровий номер НОМЕР_6); житловий будинок, АДРЕСА_7; житловий будинок, АДРЕСА_8; нежитлові приміщення №№ 100, 109, 115, 116,118, які розташовані в Київській області, АДРЕСА_9; нежитлове приміщення АДРЕСА_10.

Разом з тим, слідчий вказує у клопотанні, що постановою заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області Середою Т.Б. від 06.12.2018 нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_3, визнано речовим доказом.

Враховуючи викладене, слідчий вважає, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, у тому числі з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення можливої конфіскації майна та забезпечення цивільного позову.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судове засідання слідчий не з'явився, натомість через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримував з наведених у ньому підстав.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що СУ ФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018110200000013 від 14.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 України.

Постановою заступника начальника 1-ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Середи Т.Б. від 06 грудня 2018 року майно, на яке просить слідчий накласти арешт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, майно на яке просить слідчий накласти арешт, належить на праві власності ОСОБА_3.

Таким чином майно, на яке просить прокурор накласти арешт відповідає критеріям визначеним в статті 98 КПК України, а саме те, що майно є речовим доказом, та майном, щодо якого існує сукупність розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, що в сукупності слугує підставою для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення приховування, перетворення чи знищення майна.

Тому, з урахуванням вказаних обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.

Враховуючи викладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що існує необхідність у накладенні арешту на майно, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Керуючись ст.ст. 131, 170-173, 175, 235, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), а саме:

земельна ділянка, по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_6);

земельна ділянка АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_7);

земельна ділянка АДРЕСА_4 (кадастровий номер НОМЕР_9);

земельна ділянка АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_8);

земельна ділянка АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_10);

земельна ділянка АДРЕСА_6 (кадастровий номер НОМЕР_11);

об'єкт незавершеного будівництва - земельна ділянка АДРЕСА_11 (кадастровий номер НОМЕР_6);

житловий будинок, АДРЕСА_7;

житловий будинок, АДРЕСА_12;

нежитлові приміщення №№ 100, 109, 115, 116,118, які розташовані в Київській області, АДРЕСА_9;

нежитлове приміщення АДРЕСА_10, із забороною відчужувати дане майно.

Ухвала про арешт майна підлягає виконанню негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя В.Ю.Сенін