Рішення № 78916849, 20.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45579/18-а

Категорія 17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді Остапчук Т.В.,

при секретарі Каранда С.Г.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Патрульної поліції 3-ї роти 1-го батальйону полку № 1 старшого лейтенанта поліції Гирну Сергія Георгійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до Інспектора 3-ї роти 1-го батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Гирну Сергія Георгійовича, в якому просить скасувати постанову інспектора серії ЕАВ №525022 від 08.08.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1 в сумі 255 грн. за порушення частини 1 ст. 122 КУпАП. Представник позивача ОСОБА_4 посилався на те, що в постанові вказано про порушення ним п.34 ПДР України, порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, однак позивач ПДР не порушувала, вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є недоведеним і необґрунтованим.

Ухвалою судді від 19.09.2018 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з викликом осіб, які беруть участь у справі.

19.10.2018 року в підготовчому засіданні представником Департаменту патрульної поліції, було заявлене клопотання про залучення Департамент патрульної поліції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою судді від 19.10.2018 заяву представника Департаменту патрульної поліції Рашевського Віталія Валерійовича про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача задоволено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що постанову серії ЕАВ №525022 від 08.08.2018 року про накладення адміністративного стягнення позивачу не вручалась та поштою не направлялась.. Адвокатом було здійснено адвокатський запит до Управління патрульної поліції м. Києва 31.08.2018, з метою отримання інформації про те, чи складалась інспекторами управління патрульної поліції у м. Києві постанова про адміністративне правопорушення відносно позивача. 11.09.2018 року з Управління патрульної поліції м. Києва адвокату надійшла відповідь на адвокатський запит, до відповіді було додано другий примірник вищезазначеної постанови. Таким чином, Постанову отримано (вручено) лише 11.09.2018 року. Також, представник позивача зазначив, що інспектор Гирну С.Г. зупинив водія ОСОБА_1 08.08.2018 року о 22-45 за адресою м. Київ, вул. Кіквідзе 2/1 та звинуватив її в тому, що вона порушила вимоги розмітки проїзної частини доріг. Того ж дня о 22-47 год., то б то через 2 хвилини, за тією ж адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе 2/1, інспектор Гирну С.Г. виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що постанова серія ЕАВ №525022 від 08.08.2018 року винесена з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 278, 279, 280 КУпАП, оскільки Відповідач не навів доказів, які б підтвердили винність Позивача у скоєному правопорушенні, не надав можливість Позивачу надати письмові пояснення та клопотання, не були дослідженні докази.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Згідно ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що зміст позовної заяви та викладені в ній обставини є хибними а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та позивачем пропущений строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

08 серпня 2018 року інспектором роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції у м. Києві старшим лейтенантом Гирну Сергієм Георгійовичем було складено постанову серії ЕАВ №525022 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1. Згідно даної постанови на позивача накладеного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за те, що остання 08 серпня 2018 року о 22:45 год, в м. Києві, по вул. Кіквідзе 2/1, керуючи транспортним засобом «GRANTURISMO», номерний знак НОМЕР_1 порушила вимоги дорожньої розмітки, чим порушила п. 34. ПДР - Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.

Згідно ч. 5 Розділу ІV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

При оцінці правомірності дій відповідача, суд враховує наступне:

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України: В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 2,3 ст. 79 КАС України визначено, що: Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, судом взяті до уваги всі подані сторонами докази, підстав для прийняття додаткових доказів у понад визначені законом строки немає і відповідних клопотань з доводами про поважність причин пропуску подання суду доказів - не надходило.

Згідно ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. №1376, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.

Інспектор патрульної поліції 3-ї роти 1-го батальйону полку № 1 старшого лейтенанта поліції Гирну С.Г. - відповідач у справі в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Гирну С.Г. як суб'єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.

Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 08 серпня 2018 року. Судом не встановлено, що у діях, які відповідачем кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КУпАП вбачається склад правопорушення.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Оскаржувана постанова не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, тобто вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та винесена за відсутності будь-яких доказів вчинення особою правопорушення.

В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення Позивачем порушень вимог ПДР України, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині скасування Постанови серії ЕАВ №525022 від 08 серпня 2018 року.

Проте суд не погоджується з доводами позивача про протиправність дій інспектора поліції в частині складання ним протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, виходячи із вищевказаного, в даній категорії спорів, суд не вправі вирішувати питання щодо правомірності (протиправності) дій відповідача, оскільки це не входить до повноважень суду в силу положень ч.3 ст.286 КАС України. Крім того, дана вимога є фактично беззмістовною і дублюючою, оскільки цілком достатнім для поновлення позивача у його правах є скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень, яке і скасовується, зокрема, з підстав неправомірності дій суб'єкта владних повноважень при його ухваленні.

Суд не погоджується з доводами представника третьої особи щодо залишення позовної заяви без розгляду в зв»язку з пропуском звернення до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до статті 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08 серпня 2018 року серії ЕАВ №525022 позивачу не вручалась та 3-денний строк не була направлена по почті. Вищевказану постанову 11.09.2018 отримано адвокатом позивача разом з відповіддю на адвокатський запит.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

При таких обставинах позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 244-246, 293, 295, 371, 382 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Гирну Сергія Георгійовича третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити частково.

Постанову серії ЕАВ №525022 від 08 серпня 2018 року, винесену інспектором роти №3 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом Гирну Сергієм Георгійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень скасувати.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва.

Суддя Остапчук Т.В.