
Справа № 703/4370/18
2/703/2324/18 .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання батьківства та внесення змін до свідоцтва про народження, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання батьківства та внесення змін до свідоцтва про народження.
В обґрунтування позову зазначив, що він проживав з ОСОБА_2 Незадовго до смерті ОСОБА_2 повідомила його, що він є батьком її сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якого у свідоцтві про народження дитини записаний зі слів матері ОСОБА_4.
ОСОБА_2 померла 19 серпня 2018 року.
Просив визнати його батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, виключити відомості з актового запису про народження дитини відомості про батька ОСОБА_4 та внести дані до нього, зазначивши його батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина ОСОБА_5.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з’явилися в наданій суду заяві позов підтримали та просили справу розглядати без їх участі.
Представник відповідача ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, в подальшому в судове засідання не з’явилася в наданій суду заяві позов визнала та просила справу розглядати без її участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з’явився, в наданій суду заяві від21 грудня 2018 року не заперечував проти розгляду заяви про визнання батьківства та внесення змін до свідоцтва про народження , просила справу розглядати без його участі.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Згідно свідоцтва про народження серії І-СР № 254676 від 12 вересня 2017 року батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначені ОСОБА_4, ОСОБА_2 (а.с. 6).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00020848623 від 25 серпня 2018 року вбачається, що відомості про батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 4).
Із свідоцтва про смерть серії І-СР № 333265 виданого 28 серпня 2018 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, померла 19 серпня 2018 року (а.с. 5).
Відповідно до ст.7 СК України, суд при розгляді справ про регулювання сімейних відносин повинен забезпечити можливість здійснення прав дитини, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні та максимально можливо враховувати інтереси дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26 квітня 2001 року дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами. Вказана стаття закріплює право на спілкування в широкому розумінні, яке включає в себе не тільки особисті зустрічі, але й спілкування по телефону, поштою, електронною поштою та іншими засобами зв'язку.
Відповідно до ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
3) за рішенням суду.
Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1ст.135 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по - батькові дитини записано за вказівкою матері (ч.1 ст.135 СК України).
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Пленум Верховного Суду України в п.9 постанови №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що відповідно до ст.ст.213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та побатькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 , при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4. Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач визнає батьківство відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відтак суд дійшов беззаперечного висновку, що позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як передбачено ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На стягненні судових витрат з відповідача позивач не наполягає.
На підставі наведенного та керуючись ст. ст. 7, 82, 121, 125, 128, 134, 135, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 16, 76, 81, 82, 89, 206, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про визнання батьківства та внесення змін до свідоцтва про народження - задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зобов'язати Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області виключити відомості про батька ОСОБА_4, складеного 12 вересня 2017 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Внести зміни до актового запису №244 від 12 вересня 207 року, складеного Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про народження дитини ОСОБА_3:
В графі батько записати: ОСОБА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5.
Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та житель ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НЕ 622006 виданий Драбівським РВ УМВС України в Черкаській області 15 грудня 2010 року.
Представник позивача ОСОБА_8, діє згідно договору про надання правничої допомоги від 28 серпня 2018 року.
Відповідач: Служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, місцезнаходження вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська область
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, місцезнаходження: 20701, вул. Вячеслава Чорновола, 24 м. Сміла Черкаська область.
Головуючий О.П.Опалинська
Судове рішення № 78912633, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 22.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 703/4370/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: