Рішення № 78912224, 26.12.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/791/15-ц

Номер провадження № 2/699/315/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Свитки С.Л.

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_6” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2015 року позивач поштою направив даний позов і просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором №К198 від 30.05.2008 року в загальній сумі 132425,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 30.05.2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір №К198, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 190000 грн з кінцевим строком погашення кредиту - 29 травня 2028 року, зі сплатою 19 % річних за користування кредитними коштами, розмір яких збільшено до 24 % річних.

30.05.2018 року в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6», ОСОБА_4, ОСОБА_7 був укладений договір поруки, згідно якого останній поручається перед кредитором боржника за виконання в повному обсязі зобов’язань, що випливають з кредитного договору.

У зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором, виникла заборгованість, позивач просить захистити його порушене право шляхом стягнення заборгованості.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 10.12.2015 року провадження у вказаній справі в частині позову до ОСОБА_7 закрите у зв‘язку з тим, що останній 26.09.2012 року помер і відсутні підстави для правонаступництва (а.с.90-91).

10.12.2015 року судом винесено заочне рішення у даній справі (а.с.94-96).

Ухвалою суду від 22.03.2018 року заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 10.12.2015 року скасовано (а.с.110-113).

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні до змісту позову та письмових пояснень, які були надані на ухвалу суду від 08.11.2018 року.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, оскільки після ліквідації ПАТ «Віейбі Банк» відділення банку були закриті і вона була позбавлена можливості погашати кредит. Її не було повідомлено про нові умови погашення кредиту та зміну рахунків.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнала. Подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що згідно постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк” позивача було позбавлено права здійснювати банківську діяльність. Згідно п.2.5.1. кредитного договору позичальник зобов’язується щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку і позивач у позовній заяві посилається на порушення відповідачем вказаного положення, що не відповідає дійсності, оскільки з 19.03.2015 року позивач втратив право на отримання виконання зобов’язання у спосіб, який встановлений договором, а відповідач – можливість належного виконання своїх зобов’язань. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації не було належним чином змінено умови кредитного договору щодо порядку виконання зобов’язань з врахуванням того, що 24.04.2015 року відділення №47 у м.Корсуні-Шевченківському закрито і всі відділення позивача в Україні та змінено платіжні реквізити. Тому прострочення сплати чергових платежів сталося з вини позивача. Крім цього, 05.08.2014 року відповідачкою було сплачено 74881,91 грн по тілу кредиту та 214883,30 грн відсотків. Останній платіж за кредитом відповідачем здійснено 02.03.2015 року. Згідно графіку погашення заборгованості по кредиту та відсотках станом на 30.07.2015 року мало бути сплачено по тілу кредиту 67291,67 грн, а відповідачем сплачено ще 05.08.2014 року 74881,91 грн, тобто відповідач мала дострокове виконання зобов’язань, відсотки сплачувалися вчасно. Тому, враховуючи вимоги ст.613, 614, 616 ЦК України просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та її представника, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити в силу наступного.

Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський ОСОБА_6” і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № К198, згідно якого їй було надано кредит у розмірі 190000,00 грн (п.1.1.)

Згідно п.1.3. кредитні кошти надаються строком по 29 травня 2028 року.

Кредитні кошти в сумі 190 000 грн були видані ОСОБА_4, що підтверджується меморіальним ордером №26951 від 30.05.2008 року (а.с.38).

Згідно п.1.4. за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 19% річних, розмір якої згідно додаткового договору №1 від 30.05.2008 року збільшено до 24,00 % річних, що зазначено в п.1 Додаткового договору №1 від 01.12.2008 року.

За обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата в розмірі 1900 грн, що становить 1% річних від суми кредиту та сплачується щомісячно в день сплати процентів та повернення частини кредиту відповідно до графіку, що передбачено п.1.4.1, 2.4.3.

Згідно п.2.4.1. проценти за кредитом розраховуються виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами із розрахунку 360 днів.

Згідно п.2.5.1. позичальник зобов’язується щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку.

Графік погашення заборгованості міститься на а.с.14-17.

П. 4.5 передбачено, що за неналежне виконання грошових зобов’язань, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту.

Згідно п. 3.3.3. вказаного договору позичальник зобов’язаний щомісячно повертати частину кредитних коштів згідно з умовами, визначеними п.2.5.1. цього договору, а саме: не пізніше визначеного п.1.3. терміну повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати кошти, передбачені п.п.1.4.1., 2.3., а також на вимогу банку сплачувати можливу неустойку.

Пунктом 7.3. кредитного договору передбачено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Згідно додаткового договору №2 від 10.12.2010 року сторони погодили, що з 01.04.2010 року по 30.11.2010 року включно позичальник сплачує одноразово штраф в розмірі 3% від суми прострочених щомісячних платежів.

Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_4 не виконує належним чином зобов’язання за договором, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 31 липня 2015 року становить 132425,23 грн, із яких: заборгованість по кредиту – 115008,66 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 13373,81 грн., заборгованості по комісії – 1140, грн, штраф – 2902,76 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-6).

На спростування відсутності заборгованості відповідачем ОСОБА_4 надано копію довідки начальника відділення ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6» №47 ОСОБА_8 про те, що станом на 05.08.2014 року за кредитним договором №К198 від 30.05.2008 року погашено 74884,91 грн. по тілу кредиту та 214483,30 грн. відсотків.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, 2 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 2.7.1., 2.7.1.1. кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором.

У застереженні 1, 2 до п.2.7. кредитного договору зазначено, що сторони домовились, що реалізація положень п.2.7. Договору не буде розглядатися сторонами як одностороння зміна умов цього договору. Реалізація п.2.7 є одним із способів виконання боргових зобов’язань, встановлених за взаємною домовленістю сторін. Вимога вважається надісланою в день отримання її позичальником. Документом, що підтверджує відправлення банком листа про вимогу усунення порушення, виконання порушеного зобов’язання та про дострокове погашення кредиту є квитанція поштового відділення про отримання відповідного рекомендованого листа позичальнику чи повідомлення поштового відділення про неможливість вручити рекомендований лист позичальнику. До належного направлення вимоги на адресу позичальника прирівнюється також і вручення документу позичальнику чи його представнику під розпис.

Ухвалою суду від 08.11.2018 року позивачу було запропоновано надати докази направлення позивачем на адресу відповідача ОСОБА_4 вимоги про дострокове погашення кредиту із зазначенням номеру рахунку, на який слід сплатити заборгованість і докази отримання ОСОБА_4 вказаної вимоги. Проте позивачем вказані докази не надані.

Тому підстави для застосування ч.2 ст.1050 ЦК України відсутні, оскільки ОСОБА_4 належним чином не була повідомлена про дострокове погашення кредиту.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський ОСОБА_6” є правонаступником відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_6”.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк” з 20.03.2015 року, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації призначено ОСОБА_9 строком на 1 рік, з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року (а.с.44).

Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Віейбі Банк» на два роки, по 19.03.2018 року, продовжено повноваження ліквідатора ОСОБА_9 на вказаний термін (а.с.56).

Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.02.2018 року №479 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Віейбі Банк» на два роки, з 20.03.2018 року по 19.03.2020 року, продовжено повноваження ліквідатора ОСОБА_9 на вказаний термін (а.с.199).

Згідно п.7.10. Кредитного договору №К198 від 30.05.2008 року місцем виконання зобов’язання за цим договором є відділення №3 Черкаської філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», що знаходилося у м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області та яке 24.04.2015 року, як і всі інші відділення банку в Україні були закриті, що не заперечується позивачем.

Банк у стані тимчасової адміністрації та ліквідації у своїй діяльності керується Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1581/21893 від 14.09.2012 р.

Згідно із п.п. 2.17 п. 2 розділу V Положення (в редакції, чинній станом на момент виведення банку з ринку) уповноважена особа Фонду на ліквідацію банка з дня її призначення вживає таких заходів: здійснює відкриття накопичувального рахунку.

Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 розділу V Положення з метою забезпечення процедури ліквідації уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку ініціює відкриття накопичувального рахунку неплатоспроможного банку у національній валюті та іноземній валюті (за необхідності) в територіальному управлінні НБУ або в Операційному управлінні НБУ.

За змістом п.п. 3.3 п. 3 розділу V Положення після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку такого банку та виключення його з учасників системи електронних платежів (СЕП) у порядку, визначеному нормативно-правовим актом НБУ, що визначає порядок міжбанківського переказу грошей в Україні в національній валюті, а також повертаються кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, що враховувалися на відповідному позабалансовому рахунку (якщо такий облік вівся в територіальному управлінні НБУ за договором з таким банком).

Змістом п.п 3.4 п. 3 розділу V Положення передбачено, що на накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти такого банку і надходження на його користь. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат на здійснення процедури ліквідації.

Частиною 1, 2 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( в редакції на час винесення постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк”) передбачено обов'язок Фонду не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розмістити інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також здійснити опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Ухвалою суду від 08.11.2018 року позивачу було запропоновано надати докази щодо відкриття накопичувального рахунку в територіальному управлінні НБУ або в Операційному управлінні НБУ та розміщення інформації про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет та опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» у строки передбачені ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На виконання вказаної ухвали позивачем надано письмові пояснення, в яких зазначено, що опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду відбулося 26.03.2015 року в газеті «Голос України» №54 (6058), тобто не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Проте суду не надано підтверджуючих даних щодо опублікування вказаних відомостей в газеті «Голос України».

Також 26.03.2015 року вказана інформація була розміщена на сайті фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет та на офіційній сторінці Банку в мережі Інтернет. Але також не надано підтверджуючих даних щодо розміщення даної інформації.

Щодо відкриття накопичувального рахунку в територіальному управлінні НБУ або в Операційному управлінні НБУ позивачем надано докази, що 14.12.2015 року на сайті фонду гарантування вкладів фізичних осіб була розміщена інформація про зміну реквізитів ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» (а.с.193-194).

Тобто, з часу закриття відділень ПАТ «ВіЕйБі Банк» в квітні 2015 року і до 14.12.2015 року відповідач ОСОБА_4 не могла своєчасно погашати кредит.

Згідно ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 190000 грн на строк до 29 травня 2028 року. Вказаний позов позивач поштою направив до суду 26.08.2015 року, мотивуючи тим, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості в сумі, яка станом на 31 липня 2015 року становить 132425,23 грн, із яких: заборгованість по кредиту – 115008,66 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 13373,81 грн., заборгованості по комісії– 1140, грн, штраф – 2902,76 грн. Проте суду не надано доказів, що ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про дострокове стягнення по кредитному договору відповідно до вимог п.2.7. кредитного договору №К198 від 30.05.2008 року. Також судом встановлено, що згідно довідки начальника відділення ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6» №47 станом на 05.08.2014 року за кредитним договором №К198 від 30.05.2008 року ОСОБА_4 погашено 74884,91 грн. по тілу кредиту та 214483,30 грн. відсотків. В квітні 2015 року всі відділення ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_6» закриті в Україні і лише 14.12.2015 року на сайті фонду гарантування вкладів фізичних осіб була розміщена інформація про зміну реквізитів ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», внаслідок чого ОСОБА_4 не мала можливості щомісячно погашати кредит.

Вище вказане узгоджується з правовою позицією у справі за № 6-546цс17 від 19.04.2017 року.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На час подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати зі сплати судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_6” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 27.12.2018 року.