Рішення № 78911976, 27.12.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3175/18

номер провадження 2/695/1387/18

27 грудня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участі секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, –

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2013 року помер дід позивачки ОСОБА_2 та батько позивача ОСОБА_1, ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на все майно померлого.

За свого життя ОСОБА_4 склав заповіт, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, він заповів позивачу по справі. Окрім того, ОСОБА_1 постійно проживав із померлим до дня його смерті та є інвалідом ІІІ групи, а отже має право на обов’язкову частку у спадщині, яка становить 1/4 частини спадкового майна.

Позивачі спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли, однак не можуть належним чином оформити своє право на спадщину, так як у них відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на вказаний житловий будинок і за цих підстав нотаріус, постановою від 27.09.2018 року, відмовив у вчиненні нотаріальної дії. За вказаних обставин позивачі були змушені звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування.

У судове засідання позивачі не з’явились, від позивача ОСОБА_2, яка відповідно до доручення від 03.08.2018 року представляє інтереси також і ОСОБА_1, надійшла до суду заява, відповідно до якої остання просила розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності ОСОБА_1, на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з’явився, направивши до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії І-СР № 204782 від 04.01.2013 року) ОСОБА_4 помер 03.01.2013 року, про що зроблений відповідний актовий запис №1.

Нормами ч. 1 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадщину мають особи, визначені у заповіті.

Як вбачається із заповіту ОСОБА_4 від 01.03.2012 року, що посвідчений секретарем Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі за №50, ОСОБА_4 все своє майно заповів ОСОБА_2.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 за заповітом.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 (серії VІІ-УР №0697944 від 12.03.1966 року), останній народився 27.11.1966 року, а його батьком зазначений ОСОБА_4.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час смерті свого батька проживав разом із останнім, а тому згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадщину прийняв.

Окрім того ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, що стверджується відповідною довідкою серії ЧЕР №017872, а тому, на підставі норм ст. 1241 ЦК України має право на обов’язкову частку у спадщині, яка становить 1/4 спадкового майна.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради за вих. № 566 від 26.09.2018 року, згідно запису погосподарської книги №2, особовий рахунок №010130-1, за ОСОБА_4 обліковується житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с. Деньги Золотоніського району Черкаської області, вул. Центральна, 69, 1978 року побудови.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.09.2018 року Золотоніською районною державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та законом на вказаний житловий будинок, із-за відсутності правовстановлюючого документа на дане майно.

Суд бере до уваги, що “Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР”, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов’язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення” (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не було передбачено процедури введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні прав власності.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад і додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Оскільки сам будинок був побудований в 1978 році, а в сільській раді наявний відповідний запис в погосподарській книзі про власника вказаного будинку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 за життя належав на праві власності будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою вул. Центральна, 69, с. Деньги Золотоніського району Черкаської області, хоча за життя він і не отримав відповідного свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок.

Відповідно до загальних норм, закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Окрім того суд, при вирішенні вказаної справи бере до уваги, що згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільська рада, як відповідач по справі та орган місцевого самоврядування, що здійснює представництво територіальної громади позовні вимоги не заперечувала, доказів на їх спростування суду не надавала.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з повідомлення Золотоніської районної державної нотаріальної контори №1176/01-16 від 20.11.2018 року після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа №14/2013. Підставою для її заведення була подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 та ОСОБА_1. 06.05.2015 року та 06.11.2018 року видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачі належним чином прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, а оскільки оригінал правовстановлюючого документа відсутній, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому позов підлягає до повного задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 10,

ст., ст. 76, 264, 265 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати право власності на 3/4 (три четвертих) частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Центральна, 69, с. Деньги Золотоніського району Черкаської області за ОСОБА_2, в порядку спадкування за заповітом, посвідченим у ОСОБА_3 сільській раді Золотоніського району Черкаської області 01.03.2012 року, реєстр №50, після померлого 03.01.2013 року її діда ОСОБА_4.

Визнати право власності на 1/4 (одну четверту) частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Центральна, 69, с. Деньги Золотоніського району Черкаської області за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом (обов’язкова частка) після померлого 03.01.2013 року його батька ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.