Ухвала суду № 78910841, 26.12.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1617/18

Провадження № 6/626/177/2018

У Х В А Л А

Іменем України

26.12.2018 року Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Гусар П.І.,

при секретарі Івашкіній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, подання головного державного виконавця Красноградського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, до виконання нею покладених на неї судовим рішення зобов'язань.

В обґрунтування заявлених вимог державний виконавець зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 57526936 з виконання судового наказу № 626/1617/18 від 04.09.2018 року про стягнення боргу в сумі 2680 грн. 34 коп. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Під час виконання судового рішення виконавцем встановлено, що згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на ім'я боржника відсутнє. Виконавцем 25.10.2018 року на адресу боржника надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження з викликом державного виконавця щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклик до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що у власності боржника рухомого та нерухомого майна не виявлено.

ОСОБА_2 згідно відповідей Державної фіскальної служби України та Пенсійного Фонду України доходи не одержує, кошти за судовим наказом не сплачує.

10.12.2018 року до відділу Красноградського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області, представником стягувача подано заяву, в якій він просить направити до суду подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з’явилися.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Згідно матеріалів цивільної справи №626/1617/18 вбачається, що судовим накозом Красноградського районного суду Харківської області від 07.08.2018 року з ОСОБА_2 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» стягнуто заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 2680 грн. 34 коп. за договором про користування електричною енергією № 2077 від 17.10.2017 року та судовий збір в сумі 176 грн. 20 коп.

25.10.2018 року за вказаним виконавчим листом державним виконавцем Красноградського РВ ДВС ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження.

На сьогодняшній день рішення суду боржником не виконане.

Згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на ім'я боржника відсутнє.

Згідно відповідей Державної фіскальної служби України та Пенсійного Фонду України доходи ОСОБА_2 не одержує, кошти за судовим наказом не сплачує.

10.12.2018 року до відділу Красноградського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області, представником стягувача подано заяву, в якій він просить направити до суду подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Згідно 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”.

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;

- якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі .

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року із змінами та доповненнями державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов’язань покладених на нього за рішенням суду. Обовязок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на орган державної виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.

Державним виконавцем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання рішення суду. Так судовий наказ про стягнення з неї грошових коштів ухвалений 07.08.2018 року без її присутності. З матеріалів подання не вбачається, що ОСОБА_2 отримувала копію судового наказу.

Саме подання про обмеження права у виїзді за межі України мотивоване лише двома складовими: наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашення боргу в добровільному порядку.

На підставі викладеного, суд вважає подання необґрунтованим та недоведеним, саме по собі посилання на заборгованість за судовим наказом за відсутності відповідних доказів не свідчить про ухилення боржника від виконання зобов’язання, тому вимоги державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 є передчасними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, суд, -

У Х В АЛ И В:

В задоволенні головного державного виконавця Красноградського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1– відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Суддя