Рішення № 78909889, 28.12.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1446/18

№ пров. 2/544/607/2018

Номер рядка звіту 26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 грудня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Пырогова В.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося з позовом до суду до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. У позові вказує, що 17 вересня 2015 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Станом на 22.10.2018 відповідач не виконала свої зобовязання, у звязку з чим виникла заборгованість у сумі 17095,09 грн. Тому позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимушений звернутися до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості.

Ухвалою від 22 листопада 2018 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не зявився, на адресу суду надіслав заяву, у якій просив справу слухати у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, також зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи з винесенням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відравлення.

Відповідно дост. 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.ст.223,280ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

28 грудня 2018 року згідно зі ст.281ЦПК Українипостановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зіст.264ЦПК Українипід часухвалення рішеннясуд вирішуєтакі питання:1)чи малимісце обставини(факти), якими обґрунтовувалисявимоги тазаперечення,та якимидоказами вонипідтверджуються; 2)чи єінші фактичні дані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; 3)які правовідносинисторін випливаютьіз встановленихобставин; 4)яка правованорма підлягаєзастосуванню доцих правовідносин; 5)чи слідпозов задовольнитиабо впозові відмовити; 6)як розподілитиміж сторонамисудові витрати; 7)чи єпідстави допуститинегайне виконаннясудового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями12,81 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» знайшли своє підтвердження та підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 17.09.2015 відповідачем було підписано заяву № б/н, згідно якої він приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.8).

При оформленні кредиту позичальник був ознайомлений і погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також встановленими тарифами банку (а.с. 6-21), що підтверджується його підписом на заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобовязань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 договору при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми позову (а.с.16)

Окрім цього, відповідно до п.2.1.1.12.6.1 "Умов та правил надання банківських послуг", при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування (а.с. 18).

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, щомісячні внески згідно договору кредиту не проводяться, а тому заборгованість станом на 22.10.2018 становить 17095,09 грн, у тому числі:

-тіло кредиту1753,61 грн;

-нараховані відсотки за користування кредитом829,60 грн;

-нарахована пеня13221,64 грн;

а також штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-штраф (фіксована частина)500,00 грн;

-штраф (процентна складова)790, 24 грн ( а.с.5).

Відповідно до ст.610ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідност. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки Відповідач порушив зобовязання, встановлені договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, при цьому, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої банком неустойки до розміру заборгованості по самому кредиту, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 2ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Як розяснено у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини третьоїстатті 551 ЦК Українипро зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей1054,1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьоїстатті 551 ЦКможна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положеннястатті 616 ЦКпередбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальністьце покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми; несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно достатті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушеннястроків виконання грошових зобов'язань за; кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Враховуючи наведені норми та розяснення, а також з огляду на майновий стан боржника, який не має роботи, або будь-яких інших доходів та зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач з часу початку порушення зобовязань вживав заходів спрямованих на отримання від боржника прострочених сум, хоча б шляхом його повідомлення про існуючу заборгованість, суд вважає за необхідне зменшити нараховану банком неустойку до розміру заборгованості по основному зобовязанню.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 грн та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій, то суд зазначає, що банк правомірно використав своє право на їх нарахування, оскільки Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено їх нарахування, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафів є обґрунтованими. Однак з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення пені в розмірі 13221,64 грн, тому штраф (процентна складова) буде складати до стягнення 129,16 грн (2583,21 х 5%)

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 3212,37 грн, яка складається з:

-тіло кредиту1753,61 грн;

-нараховані відсотки за користування кредитом829,60 грн;

а також штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-штраф (фіксована частина)500,00 грн;

-штраф (процентна складова)129,16 грн.

У відповідності дост. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі часткового задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позов задоволено часткового, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (3212,37 х1762/17095,09=331,10).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 331,10 грн.

Керуючись ст.ст.525,548,625,1049 ЦК України, ст.ст.12,81,141,224,263,280-281 ЦПК України, с у д

в и р і ш и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" заборгованості за кредитним договором у сумі 3212 (три тисячі двісті дванадцять) гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" судовий збір за розгляд справи у сумі 331 (триста тридцять одна) гривня 10 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВООСОБА_2"ПРИВАТБАНК", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № 29092829003111.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець с. Нові Мартиновичі Пирятинського району Полтавської області, вул. Поліська, 74, паспорт серії ТТ № 111367, виданий Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві 17.05.2012, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Суддя Ю.О. Ощинська