Вирок № 78907862, 19.12.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 423/1597/18

н.п. 1-кп/415/638/18

ВИРОК

Іменем України

19 грудня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 20.04.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130530000333

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Врубівка Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Дьомушкіної І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В

30 березня 2018 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у лісосмузі, розташованій в районі залізничного переїзду, біля с. Александропілля Попаснянського району Луганської області, в траві побачив металевий предмет циліндричної форми, зовні схожий на ручну гранату РГ - 42. Після чого, маючи злочинний умисел, направлений на придбання вказаного боєприпасу та подальшого його носіння і зберігання, взявши з собою, переніс вищезазначену гранату та став її зберігати без передбаченого законом дозволу в собачій будці за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1

23 квітня 2018 року, в період часу з 09 години 24 хвилин до 10 години 38 хвилин, працівниками Попаснянського ВП ГУНП, на підставі ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 20.04.2018, проводився обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у ході якого в собачій будці виявлено та вилучено: металевий предмет зовні схожій на ручну гранату РГ - 42 з запалом, який згідно висновку вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/101е від 14.05.2018, є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 110 - 120 грам) - корпусом ручної бойової гранати РГ - 42 та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ для ручних гранат РГД - 5, Ф - 1 та РГ - 42, що містить заряд комбінованої вибухової речовини (НРС+азид свинцю, масою 0,1 + 0,2 грами та ТЕН або гексоген, масою 1 грам). У сукупності корпус гранати РГ - 42 з підривачем УЗРГМ будуть являтися боєприпасам - ручною осколковою гранатою РГ - 42. Граната до вибуху придатна.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, вчинив незаконне носіння, зберігання та придбання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, просив призначити йому не суворе покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, вислухавши відповіді обвинуваченого на питання суду та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, вислухавши відповіді обвинуваченого на питання суду та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному носінні, зберіганні та придбанні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, повністю доведена та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення вибухотехнічної експертизи №19/113/11/101е від 14.05.2018, у розмірі 1144 (однієї тисячі ста сорока чотирьох) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази відповідно до постанов слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 23 квітня 2018 року та 16 травня 2018 року:

- диск «DVD-R», який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- важіль (скобу), чеку з кільцем, металеві осколки гранати РГ - 42, а також первинні упаковки, які зберігаються у камері схову речових доказів Попаснянського відділу поліції - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко