Постанова № 78905463, 21.12.2018, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1572/18

2-а/689/25/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Білоус Г.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області про визнання протиправними та незаконними дій адміністративної комісії та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернулася з позовом до відповідача про визнання протиправними та незаконними дій адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ярмолинецької селищної ради щодо складання відносно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В позові зазначила, що 9 липня 2018 року адміністративної комісією винесена постанова, якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що ніби то, вона 12 травня 2018 року о 16 год. 55 хв. здійснила продаж алкогольних напоїв неповнолітнім громадянам в магазині «Продукти». Вважає, що вона не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Так, вона є фізичною особою-підприємцем, в той час як згідно диспозиції ч. 2 ст.156 КУпАП відповідальність настає за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями тощо… Також зазначила, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі не вказано, який нормативний акт передбачає відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на засіданні адміністративної комісії 4 липня 2018 року свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили ту обставину, що купували алкогольні напої в ОСОБА_1 Зазначає, що позивачем на засідання адміністративної комісії не надала контрольну стрічку за 11-13 травня 2018 року, не надано відеозапису з камери відео спостереження. Просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що 12 травня 2018 року її взагалі не було на роботі, тому вона і не могла продати неповнолітнім алкогольні напої.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що постанова адміністративної комісії від 9 липня 2018 року є законною та обґрунтованою.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково.

Із оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 9 липня 2018 року, яка винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ярмолинецької селищної ради, вбачається, що 12 травня 2018 року о 16 год. 55 хв. ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв неповнолітнім громадянам в магазині «Продукти», внаслідок чого вчинила адміністративне правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно припису ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, з диспозиції ч. 2 ст. 156 КУпАП вбачається, що зазначена норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, порушення яких і буде підставою для адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

В даному ж випадку, зазначена відповідальність може наступити за порушення п.п. 10, 11 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30 липня 1996 року, згідно вимог яких продаж алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних напоїв здійснюється за умови пред’явлення документа, що засвідчує його вік. Не дозволяється здійснювати продаж алкогольних напоїв працівниками суб’єкта господарювання, яким не виповнилося 18 років.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП (зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення) постанова повинна містити, серед іншого, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Водночас, в постанові про адміністративне правопорушення немає вказівки на нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке правопорушення (ч. 2 ст. 156 КУпАП, п.п. 10, 11 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями).

Крім цього, представником відповідача не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, що 12 травня 2018 року о 16 год. 55 хв. ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв неповнолітнім громадянам в магазині «Продукти».

Зокрема, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що того дня її взагалі не було на роботі.

В свою чергу, допитаний в судовому засіданні в присутності матері неповнолітній свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що 12 травня 2018 року він разом з ОСОБА_5 купували вино в магазині «Продукти», однак, він не пам’ятає, хто саме з продавців продавав їм вино.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що в магазині «Продукти» він алкогольних напоїв не купував і не бачив, щоб ОСОБА_4 з ОСОБА_5 купували спиртні напої. Також зазначив, що працівники поліції опитували його після 23 години 12 травня 2018 року і він їм говорив, що не бажає давати пояснення. Ствердив, що працівники поліції відбирали пояснення в його неповнолітніх знайомих (однокласників) у відсутності батьків.

Крім цього, з ретельно дослідженої в судовому засіданні книги обліку розрахункових операцій № Р/4 НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 вбачається, що 12 травня 2018 року в магазині «Продукти» за адресою: Хмельницька область, смт. Ярмолинці, вул. Шевченка, 7-А/1, алкогольні напої не продавалися (аркуш № 40 книги).

Суд не бере до уваги та відхиляє доводи представника відповідача про те, що правомірність винесеної постанови підтверджується поясненнями неповнолітніх свідків, долучених до справи, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ці пояснення є суперечливими і такими, що здобуті з порушенням чинного законодавства (відбиралися працівниками поліції у нічний час за відсутності батьків чи педагогів).

Отже, судом встановлено, що позивачем, ОСОБА_1, не було порушено вимоги частини 2 статті 156 КУпАП; п.п. 10, 11 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30 липня 1996 року, тобто 12 травня 2018 року о 16 годині 55 хвилин вона не здійснювала продаж алкогольних напоїв неповнолітнім.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що вищевказана постанова від 9 липня 2018 року, є правомірною, тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 9 липня 2018 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., необхідно скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

В той же час, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправними та незаконними дії адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району щодо складання відносно ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, оскільки згідно припису ч. 2 ст. 218 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, підвідомча адміністративній комісії при виконавчих органах сільських, селищних міських рад.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 9, 72-77, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов задоволити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 9 липня 2018 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.

Повне судове рішення виготовлене 22 грудня 2018 року.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А.В. Кульбаба