Ухвала суду № 78905233, 29.12.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1846/18

381/4568/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 грудня 2018 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2018 року перший заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок.

Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не можу тлумачитися розширено. Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Згідно з частинами 3, 4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 304/1196/16-ц, яка відповідно до ст. 417 ЦПК України підлягає до застосування.

Таким ином, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Звертаючись в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» із позовом в інтересах держави в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок, Перший заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури зазначав про те, що у зв’язку із бездіяльністю вказаного органу виконавчої влади та невжиття заходів щодо повернення державі незаконно відведеної земельної ділянки, Фастівська місцева прокуратура звертається з вказаною позовною заявою, що спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням чинного законодавства. Крім того, суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядженні держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функції держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності всіх громадян використати своє право на землю.

При вивчені письмових матеріалів позовної заяви встановлено, що прокурором, в порушення норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», не зазначено причин неможливості позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. Крім того, суду не надано жодних доказів вжиття щодо позивача будь-яких заходів реагування на нездійснення останнім захисту інтересів держави у зв’язку із не зверненням з відповідним позовом прокурором.

Отже, вищевикладене свідчить про відсутність станом на час звернення прокурора із даним позовом обов’язкової вимоги для такого звернення, передбаченої ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме належним чином підтвердженого факту нездійснення або неналежного здійснення органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді спору.

Отже, вказані недоліки заяви перешкоджають прийняттю судом ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.\

Керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Першого заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися не поданою та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Соловей