Вирок № 78905180, 30.11.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4551/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» листопада 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, у складі:

головуючого судді Антонюка О.В.,

з участю секретаря: Тітової І.В., прокурорів: Шнайдер М.А., Арсенюка В.М. та Шістки О.О., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 розглянув кримінальне провадження згідно ЄРДР №12017240000000181 від 07.08.2017 року, яке надійшло до суду з прокуратури Хмельницької області з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: вул. Зарічна, буд.28, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого керівником підрозділу охорони ТОВ «ЕН Селко-Агро», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2017 року, приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_7, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Н-03 «Житомир-Чернівці» зі сторони м.Хмельницького в напрямку м.Старокостянтинів, в порушення вимоги п.2.3 (в) Правил дорожнього руху України ( далі по тексту Правил ) перевозив у вказаному автомобілі пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6

Під час руху на 176 км + 43 м зазначеної автодороги поблизу с.Тиранівка Хмельницького району ОСОБА_7 проявив неуважність і не врахував дорожню обстановку, порушив вимоги п. 12.1 Правил, проявив злочинну недбалість та самовпевненість, відволікся від контролю за дорогою і від керування транспортним засобом, при проїзді плавного повороту автодороги праворуч, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним, внаслідок чого, не впоравшись з керуванням автомобіля, в порушення вимоги п. 10.1 Правил, змінив напрямок свого руху ліворуч, не переконався, що вказаний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на розмежувальну смугу, після чого на зустрічний напрямок руху та зустрічне узбіччя, де допустив перекидання автомобіля в кювет.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля НОМЕР_2 отримали тілесні ушкодження, а саме:

ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден лобної ділянки, спинки носа, правої скроневої ділянки, правого передпліччя та правої долоні, розриву правої долі печінки з крововтратою, крововиливу під мякі мозкові оболонки в правій лобно-скроневій ділянці, переломів ребер по різних анатомічних лініях, перелому 5-го грудного хребця із здавленням спинного мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному звязку із настанням смерті.

Від отриманих травм ОСОБА_8 померла на місці події.

ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації 1-го пальця на рівні оcновної фаланги та 2,3,4-го пальців на рівні дистальних відділів пястних кісток лівої кисті, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, рани лівого колінного суглобу, саден шкіри правого плеча, бокової поверхні грудної клітки зліва переходом на задню поверхню, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, а також тілесні ушкодження у вигляді поверхневих ран обличчя, поверхневих осаджень шкіри верхніх та нижніх кінцівок, тулуба, крововиливів мяких тканин підборіддя, правого ліктьового суглобу, які .за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають не значні скороминущі наслідки.

ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 3-4-го ребер зліва з накопиченням повітря в лівій плевральній порожнині, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя.

ОСОБА_10 отримала тілесне ушкодження у вигляді підвивиху 6-го шийного хребця, яке за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоровя.

ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці з ушкодженням акроміально-ключичного зєднання, перелому основи фаланги 1-го пальця правої кисті, рани лівого ліктьового суглобу, садна лівого передпліччя, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя, а також тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, рани лівої скроневої ділянки голови, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Своїми діями ОСОБА_7 порушив вимоги п.п. 2.3 (в), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України зміст яких полягає в наступному:

п.2.3. Для забезпечення дорожнього руху водій зобовязаний:

в) на автомобілях обладаних засобами пасивної безпеки ( підголовники, ремені безпеки) користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним.

Вищевказані порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_7 перебувають у прямому причинному звязку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а саме : спричиненні смерті потерпілій ОСОБА_8, заподіянні потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, спричиненні потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вищезазначеними протиправними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілим тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину в інкримінованому обвинуваченні та підтвердив вищевикладені обставини скоєння злочину. При цьому показав, що дійсно у вказаний час та місці, він, керуючи автомобілем НОМЕР_3, в порушення вимоги п.2.3 (в) Правил перевозив у вказаному автомобілі пасажирів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, не пристебнутих ременями безпеки. Під час руху поблизу с.Тиранівка Хмельницького району, він проявив неуважність і не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля та допустив перекидання автомобіля в кювет. Це сталося через погані дорожні умови мряка, темна пора доби, які він належним чином не врахував. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка керованого ним автомобіля ОСОБА_8 від отриманих травм померла на місці події, а інші пасажири: ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 отримали вищевказані тілесні ушкодження, характер яких обвинувачений не оспорює. Обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнає порушення ним вимог п.п.2.3 «в», 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. В скоєному щиро розкаюється.

Вищевказані обставини скоєння злочину ОСОБА_7 ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, в тому числі потерпілими, які в судове засідання не зявились, але подали до суду відповідні заяви про недоцільність дослідження всіх доказів по справі.

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого доведеною в тому, що він 06 серпня 2017 року, приблизно о 23 год. 50 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись автодорогою Н-03 «Житомир-Чернівці» зі сторони м.Хмельницького в напрямку м.Старокостянтинів, за викладених в описовій частині вироку обставин, порушив вищевказані вимоги п.п.2.3 «в», 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пасажирам керованого ним автомобіля: потерпілій ОСОБА_8 спричинена смерть, потерпілій ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, потерпілому ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 тілесні ушкодження середньої тяжкості. Такі дії обвинуваченого, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілим тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, згідно вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_7 скоїв тяжкий не необережний злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, внаслідок якого настали тяжкі наслідки у виді смерті потерпілої, спричинення іншим потерпілим тяжкого та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В той же час, суд враховує, що такий злочин обвинувачений вчинив вперше і з необережності, в чому щиро розкаявся та вибачився перед потерпілими, зобовязується в міру своїх можливостей допомагати їм у відновленні здоровя та моральної шкоди і в подальшому. За місцем проживання ОСОБА_7 характеризується сільським головою Пашковецької сільської ради виключно з позитивної сторони, згідно довідки головного лікаря Старокостянтинівської ЦРЛ на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Про позитивну характеристику обвинуваченого ОСОБА_7 та низький рівень повторного кримінального правопорушення, а також можливість його виправлення без ізоляції від суспільства вбачається і з досудової доповіді уповноваженого працівника відділу пробації.

В якості обставин, що помякшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне часткове відшкодування спричинених збитків потерпілим, позиція всіх потерпілих, які просили суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його права керування транспортними засобами, наявність на утриманні малолітньої дитини.

За таких обставин, враховуючи конкретні обставини справи, як то наявність декількох помякшуючих покарання обставин та відсутність обставин, які обтяжують покарання, думку прокурора і потерпілих, суд вважає, за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_7 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України ближче до мінімального розміру.

Вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченому, передбаченого ч.2 ст.286 КК України додаткового, не обовязкового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, суд враховує, конкретні обставини справи, зокрема причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, як то умови поганої видимості та погані погодні умови, стан дорожнього покриття, посткримінальну поведінку обвинуваченого, повязану з наданням допомоги потерпілим, думку учасників судового розгляду, зокрема потерпілих, які просили не позбавляти ОСОБА_7 права керувати транспортними засобами на певний строк через те, що наявність такого права, яке є одним з основних джерел доходів його сімї, дозволить ОСОБА_7 більш оперативно і продуктивно відшкодовувати збитки потерпілим, суд приходить до висновку про можливість не призначати обвинуваченому вищевказане додаткове покарання.

Разом з тим, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення його від покарання за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та подав письмову заяву про згоду на застосування до нього амністії. В обгрунтування свого клопотання зазначив, що він вперше вчинив тяжкий необережний злочин, має на утриманні малолітню дитину.

Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу клопотання обвинуваченого, зокрема прокурора, потерпілого, представника потерпілих та законного представника малолітньої потерпілої, які посилаючись на наявність передбачених вищевказаним законом про амністію підстав не заперечували, щодо задоволення такого клопотання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що таке клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного. Відповідно ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» ( ВВР. 2017, №37, ст.378,) звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: … в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно ч.4 ст.12 КК України вчинений ОСОБА_7 злочин за ч.2 ст.286 КК України за класифікацією відноситься до тяжких необережних злочинів. Обставин, які б відповідно до ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» виключали б можливість застосування амністії до обвинуваченого судом не встановлено. ОСОБА_7 дав згоду на застосування амністії, а тому він з вищенаведених підстав може бути звільнений судом від відбування покарання за даним вироком на підставі вказаного закону про амністію.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 до обвинуваченого ОСОБА_7 та ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд керується положеннями ст.ст. 127-129 КПК України, ст.ст.22,23, 1166,1167,1168 ЦПК України, положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2005 р № 1961-IV, Закону України «Про поховання та похоронну справу». При цьому, враховуючи всі досліджені докази та конкретні обставини справи, позицію цивільних відповідачів, зокрема ОСОБА_7, який повністю визнав позовні вимоги та представника ПАТ «Страхова Компанія «Провідна», який такі вимоги не визнав, суд приходить до висновку про обгрунтованість таких вимог, за виключенням вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, а розмір такої шкоди доведеним. Порядок відшкодування витрат на правову допомогу, які відносяться до процесуальних витрат, врегульовано положеннями ст.118, 120,124 КПК України. Більше того, питання про відшкодування таких витрат, як процесуальних, порушено перед судом вказаними потерпілими шляхом подання відповідних клопотань, а тому такі вимоги потерпілих про стягнення витрат на правову допомогу, як безпідставні не підлягають задоволенню. Враховуючи наведене підлягають стягненню з ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» на користь:

- потерпілого ОСОБА_1 26915 (двадцять шість тисяч девятсот пятнадцять) грн. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на поховання та 1345 (одна тисяча триста сорок пять) грн. 75 коп. моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_3 1958 (одна тисяча девятсот пятдесят вісім) грн. 01 коп. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на лікування та 97 (девяносто сім) грн. 90 коп. моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_2 1447 (одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 70 коп. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на лікування та 72 ( сімдесят дві) грн. 85 коп. моральної шкоди.

В іншій частині вимоги потерпілих підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7, а саме на користь:

- потерпілого ОСОБА_1 11500 (одинадцять тисяч пятсот) грн. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на поминальний обід та 198654( сто девяносто вісім тисяч шістсот пятдесят чотири) грн. 25 коп. моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_3 199902 (сто девяносно девять тисяч девятсот дві ) грн. 10 коп. моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_2 199927 (сто девяносно девять тисяч девятсот двадцять сім) грн. 15 коп. моральної шкоди.

- потерпілого ОСОБА_13 200000 (двісті тисяч) грн. моральної шкоди.

Процесуальні витрати по справі, повязані із залученням експертів в загальній сумі 2296 грн. 92 коп., а також витрати потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 на правову допомогу, кожним по 2000 грн., на загальну суму 8000 грн., які підтверджені документально, відповідно до положень ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в сумі 2296 грн. 92 коп. на користь держави, та по 2000 грн. на користь кожного з потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_13

У звязку із минуванням потреби, арешт накладений на автомобіль НОМЕР_3, з метою збереження речових доказів, згідно ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.08.2017 року підлягає скасуванню, а такий автомобіль визнаний по справі речовим доказом, та речовий доказ заднє ліве колесо від вказаного автомобіля підлягають поверненню законному володільцю ОСОБА_7

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 174, 127-129, 369,370,371,373,374 КПК України, п. «в» ст.1, ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» ( ВВР. 2017, №37, ст.378,) ст.ст. 22,23, 1166,1167 ЦК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного за даним вироком покарання на підставі п. «в» ст.1, ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» (03049, м.Київ, пров. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь:

- ОСОБА_1 26915 (двадцять шість тисяч девятсот пятнадцять) грн. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на поховання та 1345 (одна тисяча триста сорок пять) грн. 75 коп. моральної шкоди;

- ОСОБА_3 1958 (одна тисяча девятсот пятдесят вісім) грн. 01 коп. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на лікування та 97 (девяносто сім) грн. 90 коп. моральної шкоди;

- ОСОБА_2 1447 (одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 70 коп. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на лікування та 72 ( сімдесят дві) грн. 85 коп. моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь:

- ОСОБА_1 11500 (одинадцять тисяч пятсот) грн. матеріальної шкоди, повязаної з витратами на поминальний обід та 198654( сто девяносто вісім тисяч шістсот пятдесят чотири) грн. 25 коп. моральної шкоди;

- ОСОБА_3 199902 (сто девяносно девять тисяч девятсот дві ) грн. 10 коп. моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_2 199927 (сто девяносно девять тисяч девятсот двадцять сім) грн. 15 коп. моральної шкоди.

- потерпілого ОСОБА_13 200000 ( двісті тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави 2296 (дві тисячі двісті девяносто шість) грн. 92 коп. процесуальних витрат, на користь потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_13, кожного по 2000 (дві тисячі) грн. процесуальних витрат.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.08.2017 року на автомобіль НОМЕР_3 скасувати.

Речові докази автомобіль НОМЕР_3 та заднє ліве колесо від вказаного автомобіля, які згідно постанови слідчого від 07.08.2017 року, залишено на відповідальне зберігання на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Хмельницького РВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області повернути безоплатно законному володільцю ОСОБА_7

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий по справі

Суддя: О.В.Антонюк