Рішення № 78904549, 28.12.2018, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2018 р. Справа №370/1190/17

Провадження № 2-а/370/22/18

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у у смт. Макарів Київської області у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мар’янівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання недійсним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

02.06.2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Мар’янівської сільської ради Макарівського району Київської області (далі – Мар’янівська сільська рада, відповідач), у якому вказав, що у квітні 2016 року він звернувся до відповідача з метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування особистого житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1.

Рішенням Мар’янівської сільської ради від 27.05.2016 року позивачеві було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування особистого житлового будинку, господарських будівель та споруд з тих підстав, що згідно запису в погосподарській книзі № 5 за 2010-15 роки головою домогосподарства по вул. Колгоспній, 3, являється ОСОБА_2.

Вказане рішення ОСОБА_1, було оскаржено до Макарівського районного суду Київської області, який своєю постановою від 07.09.2016 року його скасував та зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність.

На виконання вказаного судового рішення Мар’янівська сільська рада 03.11.2016 року повторно відмовила ОСОБА_1, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність, оскільки право власності на ? частину домогосподарства по вул. Колгоспній, 3, визнано за ОСОБА_2.

Вказане рішення відповідача позивач вважає незаконним, та з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд відновити йому строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин, визнати протиправним та скасувати рішення Мар’янівської сільської ради за № 98-11-VІІ від 03.11.2016 року та зобов’язати раду повторно розглянути його заяву та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Мар’янівська сільська рада заперечила проти задоволення вимог повністю та вказала, що 03.11.2016 року ними повторно відмовлено ОСОБА_1, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Мар’янівка з тих підстав, що згідно рішення Макарівського районного суду Київської області від 20.06.2013 року, справа № 370/787/13-ц , визнано право власності за ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку у с. Мар’янівка Макарівського району по вул. Колгоспна, 3. Рішення набрало законної сили 01.07.2013 року та на час розгляду даного позову не скасоване. ОСОБА_2, помер, але за життя ним було складено заповіт на ім’я ОСОБА_3, який в свою чергу спадщину прийняв.

Враховуючи вищенаведене, Мар’янівська сільська рада діяла відповідно Закону та обґрунтовано відмовила у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Мар’янівка, ОСОБА_1, оскільки він не є власником квартири АДРЕСА_2, тому що у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, що засвідчують право власності на будинок. Тому при наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу буде порушено право користування земельною ділянкою і в подальшому оформлення належним чином права власності на земельну ділянку відповідно спадкового майна після смерті ОСОБА_2, на якій розташоване домоволодіння.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Макарівського районного суду Київської області Мазки Наталії Броніславівни. Справу передано на розгляд іншому судді у порядку ст. 31 КАС України.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року справу прийнято до провадження, провадження у справі відновлено та призначено її розгляду у підготовчому засіданні на 29.11.2018 року.

13.12.2018 року учасники справи подали суду письмові заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, а тому відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

У квітні 2016 року ОСОБА_1, звернувся до Мар’янівської сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1.

Рішенням Мар’янівської сільської Ради за № 58-7-VІІ від 27.05.2016 року ОСОБА_1, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування особистого житлового будинку, господарських будівель та споруд було відмовлено.

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 07.09.2016 року рішення Мар’янівської сільської Ради за № 58-7-VІІ від 27.05.2016 року скасовано, сільську раду зобов’язано повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування особистого житлового будинку.

Повторно розглянувши вказане вище питання, 03.11.2016 року ОСОБА_1, знову було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування особистого житлового будинку, господарських будівель та споруд, з тих підстав, що згідно рішення Макарівського районного суду Київської області від 20.06.2013 року право власності на ? частина житлового будинку по вул. Колгоспна, 3, у с. Мар’янівка визнано за ОСОБА_2. Рішення набрало законної сили 01.07.2013 року і на той час є чинним.

23.04.2015 року ОСОБА_2, помер, що вбачається з свідоцтва про смерть серії І-ОК № 338087.

Спадщину за заповітом від 30.08.2007 року після смерті ОСОБА_2, прийняв ОСОБА_3, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори та отримав відповідні свідоцтва про право на спадщину, що вбачається із копії спадкової справи до майна померлого 23.04.2015 року ОСОБА_2, справа №230 за 205 рік..

Вирішуючи вимоги за даним адміністративним позовом, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Частина десята статті 118 ЗК України у взаємозв'язку із положеннями Кодексу адміністративного судочинства і конституційним правом особи на судовий захист, свідчить про те, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути предметом судового оскарження, оскільки, фактично, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу. У випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України (у редакції на час розгляду радою клопотання позивача) визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Разом з тим, з урахуванням наведеного, враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови.

Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у оскарженому рішенні Мар’янівської сільської ради № 98-11-VІІ від 03.11.2016 року, суд не погоджується з доводами відповідача про наявність вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки така підстава відмови не передбачена ч. 7 ст. 118 ЗК України у відповідній редакції. Разом із тим, наявність у власності іншої особи ? частини будинку, земельну ділянку під яким має намір приватизувати позивач, не виключає можливості приватизувати позивачем частину земельної ділянки, на якій розташована його ? частина будинку.

Таким чином, суд вважає, що рішення Мар’янівської сільської ради № 98-11-VІІ від 03.11.2016 року прийняте з порушенням норми ст. 118 ЗК України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки не містить однієї з підстав, передбачених вказаною нормою, а тому його слід визнати недійсним на підставі ст. 155 ЗК України.

Враховуючи, що суд не може на себе перебирати дискреційні повноваження сільської ради, відповідача слід зобов’язати повторно розглянути клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки відповідно до ст. 118 ЗК України.

Щодо строку звернення до суду слід зазначити, що оскаржуване рішення позивач отримав поштою 16.12.2016 року, що не заперечувалося представником відповідача, з позовом до суду позивач звернувся 02.06.2017 року, а тому строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС Україні (у редакції на час звернення до суду) не є пропущеним.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн. (а.с. 1) слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Мар’янівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Мар’янівської сільської Ради за № 58-7-VІІ від 27.05.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: вул. Колгоспна,3, с. Мар’янівка Мар’янівської сільської ради Макарівського району Київської області».

Зобов’язати Мар’янівську сільську раду Макарівського району Київської області повторно розглянути питання надання ОСОБА_1, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 – адреса: вул. Садова, 15, с. Іванівка, Кобелецький район, Полтавська область, 39233, ІПН НОМЕР_1;

Мар’янівська сільська рада Макарівського району Київської області – адреса: вул. Миру, 1, с. Мар’янівка, Макарівський район, Київська область, 08051, код ЄДРПОУ 05277539.

Суддя О.В. Тандир