Рішення № 78904083, 15.11.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10579/18

Провадження № 2/369/3705/18

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Пінкевич Н. С.,

при секретарі Головатюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, посилаючись на те, що 03 серпня 2010 року помер ОСОБА_3, який є її батьком. ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом №89 від 05.11.2002 року. ОСОБА_4 належав на праві власності будинок № 95 по вулиці Благовісна (раніше – Пролетарська), у селі Буча Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_3 прийняв спадщину після ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину № 3403 у спадковій справі № 201-2009 рік. За час свого життя ОСОБА_4 почав процес приватизації земельної ділянки по вулиці Пролетарська 95, з метою в подальшому оформити право власності на будинок, однак помер 28.05.2007 року до того, як закінчив процес приватизації, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ТН №053953. Батько позивача помер 03.08.2010 року і також не встиг за час свого життя належним чином оформити документи про право власності на спадкове майно, яке не встиг належним чином оформити ОСОБА_4, так як був інвалідом першої групи і тяжко хворів.

З метою отримати свідоцтво про право на спадщину і зареєструвати право власності на спадкове майно 17.05.2018 року позивач звернулась, за місцем проживання, до П'ятої Київської державної нотаріально контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме на будинок № 95 по вулиці Благовісна у с. Буча Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 100,1 кв.м. і житловою площею 21,9 кв.м. Постановою від 15.05.2018 року №2562/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії оскільки оригіналу документу, що підтверджує право власності ОСОБА_3, який помер 03.08.2010 року на вищевказаний будинок у спадкоємиці немає.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила визнати у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок № 95 по вулиці Благовісна у с. Буча Києво-Святошинського району Київської обл.

03 вересня 2018 року суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 08 жовтня 2018 року.

08 жовтня 2018 року розгляд справи здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справу відкладено до 07 листопада 2018 року.

07 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 15 листопада 2018 року на 17 год. 00 хв.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, 07.11.2018 року подала до суду заяву Вх. 39424 у якій просила справу розглядати у її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в судове засідання не з'явився.07.11.2018 року представником відповідача ОСОБА_5 подано до суду заяву Вх. 39423про розгляд справи у відсутності представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст.247Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

При розгляді справи судом встановлено, що 03 серпня 2010 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БК № 179580. ОСОБА_3 доводився батьком позивачу по справі ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-БК № 257541.

Відповідно до спадкової справи № 138/2013 до майна померлого 03 серпня 2010 року ОСОБА_3, копія якої наявна в матеріалах справи, спадкоємцем за заповітом після його смерті є його дочка – ОСОБА_1, яка у встановлений законодавством строк подала заяву про прийняття спадщини.

Згідно Заповіту від 05.11.2002 року, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належний йому на правах приватної власності будинок та земельна ділянка розміром 0,20 га, що знаходиться в с. Гурівщина, Києо-Святошинського району, Київської області по вул. Пролетарська, 95 та все інше майно, що належиться ОСОБА_4 на день його смерті, ОСОБА_4 заповів своєму племіннику ОСОБА_3.

При цьому, згідно Довідки виданої Виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 01.06.2018 року № 02-28/457, у 2017 році у процесі розроблення генеральних планів населених пунктів було уточнено межі с. Гурівщина і с. Буча Києво-Святошинського району Київської області. В результаті уточнення меж було встановлено, що будинок/ділянка № 95 по вул. Благовісна (Пролетарська) знаходиться на території с. Буча Києво-Святошинського району Київської області, а не на території с. Гурівщина.

Також, згідно Рішення ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VІ сесії VІІ скликання від 07.04.2016 року, перейменовано в с. Буча вулицю Пролетарська на вулицю Благовісна без зміни поштових номерів житлових будинків, установ та споруд.

В матеріалах справи наявне Свідоцтво про право на спадщину за заповітомвід 13 серпня 2009 року, яке видане на підставі Заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Містечківської сільської ради Брусилівського району від 05.11.2002 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, який помер 28.05.2007 року є ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 4,87 гектарів, яка знаходиться на території Містечківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку.

В матеріалах справи наявна технічна документація на будинок, з якої вбачається, що власником земельної ділянки загальною площею 0,0700 га за адресою: с. Буча вулиця Пролетарська, 95 є ОСОБА_4, вказане також підтверджується Рішенням № 9 ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області IV сесії V скликання від 11.11.2006 року.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи за час свого життя ОСОБА_4 почав процес приватизації земельної ділянки по вулиці Пролетарська 95, з метою в подальшому оформити право власності на будинок, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ТН № 053953 і технічною документацією, його спадкоємець ОСОБА_3 помер 03.08.2010 року також не встиг за час свого життя належним чином оформити документи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з вимогами ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно матеріалів спадкової справи, ОСОБА_1 звернулась до П'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, згідно заповіту від 31.07.2009 року, посвідченого Державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6

03.12.2018 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на земельну ділянку площею 4,8706 га, кадастровий номер 1820982500:03:000:0106 розташованої за адресою: Житомирська область, Брусиліський район, Містечківська сільська рада.

Тобто ОСОБА_1 прийняла спадщину у встановленому законодавством порядку,однак до складу спадщини не було включено житловий будинок, що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Буча, вул. Благовісна, буд. 95, оскільки, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що не було надано правовстановлюючий документ на вказане спадкове майно, а спадкодавець за час свого життя належним чином не оформив документи про право власності на будинок.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Згідно наданої суду копії технічного паспорту на житловий будинок, що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Буча, вул. Благовісна, буд. 95, вказаний житловий будинок був побудований у 1990 році, тобто до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а отже і право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.

З огляду на позицію, висвітлену у п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 №24-753/0/4-13, відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно аб.3п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, оскільки позивач по справі ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 Анатолійовича- до неї перейшли всі права та обов’язки, що належали померлому на момент смерті. Як уже було встановлено судом, на момент смерті йому належавна власностіжитловий будинок що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Буча, вул. Благовісна, буд. 95,що в свою чергу означає перехід права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом до осіб, що прийняли спадщину.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача про визнання права власності житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, оскільки таке право спадкодавця підтверджене наявними в матеріалах справи доказами, і тому позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1222, 1268 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 34, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, право власності на житловий будинок, загальною площею 100,1 кв.м. і житловою площею 21,9 кв.м., який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Буча, вул. Благовісна, буд. 95, з усіма надвірними будівлями та спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 Анатолі йовича.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2018 року.

Суддя Пінкевич Н. С.