Рішення № 78902675, 10.12.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7194/2018

Провадження № 2/359/2523/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області в інтересах ОСОБА_1 з даним позовом, з проханням визнати за позивачем, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок (з господарськими будівлями та спорудами) №17 в с. Любарці Бориспільського району Київської області, вулиця Макаровицького, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 09 березня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 лютого 2009 року померла ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку №17 в с. Любарці, Бориспільського району Київської області по вул. Макаровицького. Після її смерті спадщину прийняв її син – ОСОБА_4. 09 березня 2015 року помер ОСОБА_4. Після його смерті спадщину прийняв його двоюрідний брат ОСОБА_1 За життя спадкодавцем заповіт складено не було. Позивач не має змоги завершити оформлення прав на успадкований будинок в загальному порядку, оскільки не може надати нотаріусу документів, що підтверджують право власності на будинок. З цих підстав позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав на спадкове майно з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

В судове засідання сторони не з’явились, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява з проханням слухати справу без його участі, позовні вимоги повністю підтримав та просив задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області надійшов лист про розгляд справи без участі їх представника та проти позову не заперечують.

Дослідивши подані заяви та матеріали справи, в тому числі належним чином завірену копію спадкової справи за № 359/7194/18 відкритої після смерті 09 березня 2015 року ОСОБА_4, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11 лютого 2009 року померла ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації актів смертей 12 лютого 2009 року зроблено відповідний актовий запис № 7. Наведене підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 1-ОК №138622, виданим виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області (а. с. 4).

Після смерті ОСОБА_5, спадщину прийняв її син ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_5 залишилась спадщина, до якої увійшов житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по вул. Макаровицького, 17 в с.Любарці, Бориспільського району Київської області, що підтверджується Випискою з погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради на домоволодіння в с. Любарці № 580 від 20 липня 2015 року (а.с. 6).

З даної виписки вбачається, що згідно даних господарської книги ОСОБА_2 сільської ради за період 2011-2015 року №173 житловий будинок № 17 по вул. Урицького в с.Любарці Бориспільського району Київської області належав ОСОБА_5 На день смерті ОСОБА_5 в даному домоволодінні зі спадкоємців був зареєстрований її син – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Наведене також підтверджується копіями сторінок Погосподарської книги сільської ради, які містяться в матеріалах справи (а.с. 47 на звороті - 51, 86-102).

Відповідно Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 20 травня 2016 року № 196 «Про перенайменування об’єктів топоніміки у населених пунктах Київської області» вулицю «Урицького» перенайменували на вулицю «Макаровицька» (а.с. 9).

Згідно довідки № 2-21/1093 від 11 грудня 2015 року виданої ОСОБА_2 сільською радою, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який належав ОСОБА_5, відповідно до записів у державній земельно-кадастровій книзі розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, за адресою: с. Любарці, вул.Урицького, 17 Бориспільського району Київської області. Дана земельні ділянка не приватизована (а.с. 10).

Відповідно листа КП БРР БР «Бюро технічної інвентаризації» від 17 лютого 2016 року, право власності на будинок, що знаходиться з адресою: с. Любарці, вул. Урицького, 17 ні за ким не зареєстровано (а.с. 45).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5, не зводилась (а.с. 5), та її син ОСОБА_4 прийняв її шляхом фактичного вступу у володіння та розпорядження майном.

09 березня 2015 року помер ОСОБА_4, про що складено актовий запис 27 березня 2015 року № 12. Наведене підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 1-ОК №332848, виданим виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області (а. с. 11).

Після смерті ОСОБА_4, спадщину прийняв його двоюрідний брат ОСОБА_1, що підтверджується рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2018 року (а.с. 15-16).

05 лютого 2016 року КП БРР БР БТІ на ім’я ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, який розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Любарці, вул. Урицького, 17 (а.с. 17-18).

З даного технічного паспорту вбачається, що за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Любарці, вул. Урицького, 17, збудовані наступні об’єкти: 1) А житловий будинок – 1957 року, площею – 37,2 кв. м.; 2) а1 веранда – 1965 року, площею 9,4 кв. м.; 3) а2 ОСОБА_5 – 1965 року, площею 2,0 кв. м. (а.с. 18 на звороті).

Проте, на момент смерті спадкодавець ОСОБА_1 не отримав свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок та не зареєстрував його в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації.

З наданих позивачем суду документів встановлено, що спору щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_1, немає.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно абз.3 ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідо ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 .

Відповідно до вказаних нормативних актів передбачалась державна реєстрація будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства, яке діяло на момент закінчення будівництва житлового будинку та регулювало відносини пов'язані із виникненням права власності на споруджений житловий будинок у спадкодавця ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину після ОСОБА_5, виникло право власності на вказаний житловий будинок.

Враховуючи вищевикладене , суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1, який прийняв спадщину після смерті свого двоюрідного брата ОСОБА_4, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, набув право власності в порядку спадкування за законом з моменту відкриття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз.3 ч.2 ст.331, ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України, п.2 ч.1 ст.258, ч.3 ст.259, ст.ст.263-265 та ст.268 Цивільного процесуального України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) право власності на житловий будинок (з господарськими будівлями та спорудами) №17 по вул. Макаровицького в с. Любарці, Бориспільського району Київської області в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, який помер 09 березня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л. В. Яковлєва