Вирок № 78902406, 07.12.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/633/18

Провадження № 1-кп/359/267/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7грудня 2018року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Вітківського Є.О., Моргушко Л.В., Пугач Д.О., Петровій Я.А.,

за участю прокурорів Шмаля В.В. та Прокопів В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Саламатової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за № 12018110100000049, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2018 року, що надійшло з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України,українця, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2017 року за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, до одного року обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, за наступних обставин.

Так, 05.01.2018 р. приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебував в кв. АДРЕСА_2 , за місцем свого проживання. В цей час в останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та подальше зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 цього ж дня, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, зателефонував на невстановлений досудовим розслідуванням номер мобільного телефону, належний невстановленій досудовим розслідуванням особі, та попросив у останньої продати йому психотропну речовину амфетамін, масою 1 грам, на що невстановлена особа погодилась, та повідомила місце, де потрібно залишити грошові кошти в сумі 300 грн., та де необхідно забрати психотропну речовину.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетаміну, без мети збуту, ОСОБА_1 05.01.2018 р., точний час в ході досудового розслідування не встановлено, взяв із собою, вказану невстановленою особою суму грошових коштів, та направився за вказаною нею адресою, а саме до перехрестя вулиці Робітнича та провулку Робітничий в м. Бориспіль.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін, без мети збуту, ОСОБА_1 , підійшовши до вказаного, невстановленою особою місця, а саме до перехрестя вулиці Робітнича та провулку Робітничий в м. Бориспіль, залишив грошові кошти в розмірі 300 грн., та забрав фольговий згорток, в середині якого знаходилась психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, тим самим повторно незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, без мети збуту.

В подальшому, зазначений фольговий згорток, ОСОБА_1 помістив до своєї кишені та почав повторно незаконно, без мети збуту, для власного вживання, зберігати вищевказану психотропну речовину при собі. Після цього ОСОБА_1 направився до місця свого проживання.

06.01.2018 р. приблизно о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_1 був зупинений працівниками Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області з метою перевірки. В ході проведення слідчим огляду особистих речей ОСОБА_1 , за участі двох понятих, в задній лівій кишені штанів, в які був одягнений ОСОБА_1 , виявлено та в подальшому вилучено фольговий згорток, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору.

Згідно висновку експерта № 11-2/131 від 10.01.2018 р., надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну у порошкоподібній речовині становить 0,158 г.

Амфетамін згідно "Списку № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено" в Таблиці 2 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2000 року № 770, - є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін, без мети збуту, вчинено повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

В судовомузасіданні,обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, щиро розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому.

При цьому спочатку зазначив, що він визнає вину у вчиненому злочині, однак не погоджується із розміром, вилученої в нього психотропної речовини амфетамін, оскільки, на скільки він запам`ятав, то в момент її вилучення, начеб то її розмір був меншим, ніж зазначено в пред`явленому йому обвинувачені. Однак, в подальшому, в ході його допиту як обвинуваченого, самостійно повідомив суду, що розмір, вилученої в нього психотропної речовини амфетаміну, який зазначений в обвинувальному акті, відповідає дійсності, та він не був згоден із вагою вилученого в нього амфетаміна, виключно тому, що не відразу зрозумів у якій саме мірі ваги було вказано розмір амфетаміна, однак точно знав, що в нього було менше грама. Потім згадавши всі обставини події, та зрозумівши, що вага амфетаміна, зазначена в пред`явленому йому обвинуваченні, становить 0,158 гр., саме скільки як в нього і було вилучено.

Так, ОСОБА_1 повністю підтвердивобставини,вчиненого нимзлочину,відповідно довикладеного вобвинувальному акті,та пояснив, що десь на початку січня 2018 р., точного часу не пам`ятає, він, перебуваючи за місцем свого проживання, в кв. АДРЕСА_2 , вирішив придбати психотропну речовину, обіг якого обмежено амфетамін для власного вживання. Він зателефонував невідомій раніше йому особі, та попросив останнього продати йому амфетамін. Дана особа погодилась та повідомила йому місце, де йому необхідно було залишити гроші, та забрати амфетамін. Того ж дня він пішов до перехрестя вул. Робітнича та провул. Робітничий в м. Бориспіль, де залишив грошові кошти в розмірі 300 грн. та забрав там один фольговий згорток, в середині якого знаходився амфетамін. Він помістив даний згорток до лівої, задньої кишені своїх штанів та направився за місцем свого проживання. Пізніше, його зупинили працівники Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області з метою перевірки. В ході проведення працівниками поліції поверхневого огляду його речей, в присутності двох понятих, він добровільно їм видав, наявний в нього, фольговий згорток, в середині якого знаходився амфетамін.

Обвинувачений визнає ту обставину, що виявлена в ході проведення поверхневого огляду його особистих речей, яку він добровільно видав працівникам поліції,речовина,яка знаходиласяу фольговому згортку, була психотропною речовиною, обіг якого обмежено амфетамін, масою 0,158 г.

Також зазначив, що на даний момент, він повністю виправив та змінив свою поведінку, не вживає будь-яких наркотичних засобів та психотропних речовин. Зробив для себе належні висновки, просив суд надати йому можливість виправитись, та не позбавляти волі. Зазначив, що на його повному утриманні перебуває бабуся, похилого віку, який 80 років. Також остання має ряд різних захворювань, у зв`язку з чим потребує постійного догляду та сторонньої допомоги. Лише він повністю за нею доглядає та у всьому допомагає, зважаючи на те, що вони проживають лише вдвох та будь-яких інших родичів не має.

У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_1 щодо дачі ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред`явленого йому обвинувачення.

Не зважаючина те,що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Так,допитаний усудовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав,що десь на початку 2018 року, взимку, точної дати не пам`ятає, після обіду, він проходив по вул. Київський шлях в м. Бориспіль, неподалік від магазину "Фора". До нього підійшли працівники поліції та попросили бути понятим під час проведення поверхневого огляду громадянина ОСОБА_1 , який їм повідомив, що має при собі психотропну речовину, на що він погодився. Потім він разом із працівниками поліції, а також ще одним понятим ОСОБА_3 , пішли на місце події, десь на відстані близько 300 м. від магазину "Фора", точної адреси не пам`ятає, бо пройшов тривалий проміжок часу. Перед проведенням даної слідчої дії, працівники поліції роз`яснили всім учасникам їх права та обов`язки, а потім запитали в ОСОБА_1 чи він має при собі якісь заборонені речовини. На що ОСОБА_1 , відповів їм так, та самостійно, добровільно, із якось кишені, дістав фольговий згорток, невеликого розміру. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що всередині даного згортку знаходиться амфетамін. Після цього працівники поліції відкрили цей згорток, оглянули його. Потім цей згорток помістили до конверту, який був упакований та опечатаний, а також завірений його підписом та підписом іншого понятого. Під час проведення огляду здійснювалося фотографування. Після проведення цієї слідчої дії працівниками поліції було складено протокол, оголошено його зміст та надано всім учасникам на ознайомлення. Прочитавши даний протокол, всі відомості зазначені в ньому повністю відповідали дійсності, а тому він його підписав. Будь-яких зауважень та претензій до дій працівників поліції ні в кого не було. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 весь час поводив себе спокійно, врівноважено, та всі дії вчиняв добровільно, будь-якого тиску на нього з боку працівників поліції не здійснювалося.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що точної дати він не пам`ятає, десь близько року назад, було холодно, після обіду, вже трохи вечоріло, він проходив по АДРЕСА_3 , та до нього підійшли працівники поліції, запропонувавши бути понятим, на що він погодився. Після чого в його присутності, а також іншого понятого ОСОБА_2 , працівники поліції запитали в ОСОБА_1 чи має останній при собі якісь заборонені речовина. На що ОСОБА_1 самостійно дав стверджувальну відповідь, та потім із однієї із кишень одягу, в який він був вдягнений, добровільно дістав фольговий згорток, невеликого розміру, та неправильної форми. При цьому ОСОБА_1 також самостійно повідомив, що всередині даного згортку знаходиться речовина амфетамін. Після цього, працівники поліції оглянувши даний згорток, помістили його до спеціального пакету, який був упакований, опечатаний та підписаний ним та іншим понятим. Зазначив, що перед початком проведення огляду працівники поліції всім учасникам роз`яснили їх права та обов`язки. Також здійснювалося фотографування. Працівники поліції поводили себе у повній відповідності до вимог законодавства, по відношенню до ОСОБА_1 не здійснювалося ні морального, ні психологічного, ні фізичного тиску. Поведінка ОСОБА_1 була нормальною, спокійна, останній все добровільно розповідав та видавав. Після проведення цієї слідчої дії працівниками поліції було складено протокол, оголошено його зміст та надано всім учасникам на ознайомлення. Прочитавши даний протокол, всі відомості зазначені в ньому повністю відповідали дійсності, а тому він його підписав. Будь-яких зауважень та претензій до дій працівників поліції ні в кого не було.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується також наступними доказами:

-протоколом огляду місця події - земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , від 06.01.2018 р. з фотоілюстрацією до даного протоколу (а.с.68-69, 70-71). В ході цієї слідчої дії встановлено, що на даній земельній ділянці знаходилася особа чоловічої статті, яка була одягнена в зелену куртку, джинси синього кольору та кросівки чорного кольору. Дана особа представилася як ОСОБА_1 . В ході поверхневого огляду особистих речей, у ОСОБА_1 , у задній, лівій кишені джинсів, в які він був одягнений, було виявлено фольговий згорток, всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. Було вилучено: фольговий згорток, всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, який було поміщено до полімерного пакету, та упаковано і опечатано, у відповідності до вимог КПК України;

- висновком судовоїекспертизи №11-2/131від 10.01.2018р., наданого старшим судовим експертом відділу дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів лабораторії дослідження матеріалів, речовин і виробів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_4 , яка має вищу освіту, являється атестованим експертом, якому у встановленому порядку присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення відповідного виду судової експертизи, яка попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України (а.с.72-74), згідно якого, надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Маса амфетаміну в порошкоподібній речовині становить 0,158 г.;

-постановою ст. слідчого Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області капітана поліції Тютюна Р.А. про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.01.2018 р. (а.с.64, 100), згідно якої вилучену під час проведення ОМП від 06.01.2018 р. за адресою: АДРЕСА_4 , у гр. ОСОБА_1 , психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, яка знаходиться у полімерному спецпакеті № 0355815, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018110100000049 від 10.01.2018 р., та передано на зберігання в камеру схову Бориспільського ВП.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого, та процесуальні витрати у справі.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи та не заперечувалось ними в судовому засіданні

Таким чином, суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належним та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого кваліфіковані:

-за ч.2ст.309КК України,як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинено повторно.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Так, відповідно до "Списку № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено" в Таблиці 2 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.05.2000 року № 770, амфетамін являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено. Це означає, що дії ОСОБА_1 мають ознаку незаконності. Обвинуваченому це було відомо, він усвідомлював суспільно небезпечний характер власних дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки, але бажав їх настання з метою подальшого особистого вживання психотропної речовини. Це підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 виключно прямого умислу, а також те, що він не мав на меті збут психотропної речовини. Вчинене ним кримінальне правопорушення є закінченим.

Крім того, ОСОБА_1 раніше був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Судимість за цей злочини не погашена та не знята. Тому враховуючи все зазначене в його діяннях міститься ознака повторності.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений:

- за ч.2ст.309КК України,за незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинено повторно.

У відповідності до положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У п.1 Постанови ПВСУ"Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання" № 7 від 24.10.2003 р., Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнімдлявиправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України.

Вказані роз`яснення також узгоджуються і з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Так, у рішенні КонституційногоСуду Українивід 02.11.2004№ 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Тобто, суд має призначити покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів (ч.2 ст. 50 КК України).

У своїх рішеннях Європейський суд у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним".

Крім того, Європейський суд у справі "Карпюк та інші роти України" рішення від 06.01.2016 р. в п. 234 звернув увагу на те, що суд вже постановляв, що він повинен з особливою ретельністю розглядати справи, в яких покарання за ненасильницьку поведінку, призначені національними органами влади, включають строк позбавлення волі (п. 87 "Тараненко проти Росії"). У п. 235 зазначено, що суд доходить висновку, що хоча санкція за дії заявників могла бути зумовлена вимогами громадської безпеки, тривалі строки позбавлення волі, призначені їм в якості покарання, не були пропорційні легітимній цілі, яка переслідувалась.

З вище вищевикладеного слідує, що виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_5 покарання, у межах санкції визначеної ч. 2 ст. 309 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, який згідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень від головуючого не отримував, виконував покладені на нього обов`язки.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину, а також наявність на утриманні непрацездатної бабусі, яка є особою похилого віку та страждає рядом різних захворювань.

Так, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність,

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду висловлював жаль з приводу вчиненого, критично та негативно оцінював свої дії, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, підтвердив те, що він зробив для себе належні висновки та на даний момент не вживає будь-яких наркотичних засобів та психотропних речовин, що свідчить про те, що він розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася.

При цьому, згідно матеріалів встановлено і активне сприяння органу досудового слідства в розкритті злочину, що підтверджується обвинувальним актом та прокурором в суді.

Також суд в якості пом`якшуючих обставин враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 являється єдиним годувальником в сім`ї та на його утриманні перебуває хвора бабуся.

Встановлено, що починаючи з 1995 року обвинувачений ОСОБА_1 проживає лише вдвох із своєю бабусею ОСОБА_6 , оскільки його батько помер, а мати пропала безвісті. При цьому ОСОБА_6 перебуває на повному утриманні свого онука ОСОБА_1 , оскільки будь-яких інших родичів не має.

Так, як вбачається із акту обстеження житлових і матеріально побутових умов, складеного депутатом Бориспільської міської ради ОСОБА_7 від 07.11.2018 року, бабуся обвинуваченого ОСОБА_6 , є особою похилого віку, та має серйозні проблеми із здоров`ям. Враховуючи її вік та тяжкий стан здоров`я, вона не може у повній мірі самостійно доглядати за собою, та потребує постійної сторонньої допомоги, а також постійного лікування різними ліками, які вона не має змоги придбати, у зв`язку з відсутністю в неї відповідного доходу.

З цьогослідує,що бабусяобвинуваченого ОСОБА_6 безумовно потребуєяк фізичної,так іматеріальної допомогисвого онука,перебуваючи повністюна йогоутриманні.Лише обвинувачений ОСОБА_1 може забезпечити належніумови для нормального та повноцінного життя його бабусі, оскільки в неї більше не має будь-яких інших родичів.

Також, обираючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує, його процесуальну поведінку, а також те, що він добровільно видав, наявну в нього психотропну речовину, та те, що предметом, вчиненого ним злочину була незначна кількість психотропної речовини, та в результаті його протиправних дій не заподіяно шкоди як громадянам так і суспільним інтересам.

Ці обставини в сукупності, на думку суду, істотно знижують суспільну шкідливість, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_8 , злочину.

Аналіз данихпро особуобвинуваченого ОСОБА_1 вказує нате,що вінраніше судимий,має незнятута непогашенуу встановленомузаконом порядкусудимість,на облікуу лікарівпсихіатра танарколога замісцем проживанняне перебуває,є особоюмолодого віку,має місцереєстрації тапостійного проживання,де проживаєразом зісвоєю бабусею ОСОБА_1 ,яка перебуваєповністю найого утриманніта заякою вінздійснює постійнийдогляд,оскільки єїї єдинимродичем.За місцемпроживання характеризуєтьсяпосередньо,як неконфліктнийгромадянин,який небув поміченийу веденніантигромадського способужиття,скарг наостаннього відмешканців містане надходило.Має середньо-спеціальнуосвіту, хоча офіційно і не працевлаштований, однак на даний момент займається (неофіційно) суспільно корисною працею (працює за наймом на будівництві), де за кожну зміну отримує постійний дохід в розмірі 500 грн. За час перебування на обліку в Бориспільському МРВ з питань пробації зарекомендував себе добре, обов`язки покладені на нього судом виконував, громадський порядок не порушував. Ці обставини позитивно характеризують ОСОБА_1 як особу, яка має гарну репутацією.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді мінімального строку позбавлення волі, визначеного санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Крім того, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2017 р. обвинувачений був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання, йому був призначений іспитовий строк тривалістю 1 рік, з покладенням на нього певних обов`язків. Новий злочини обвинувачений вчинив, перебуваючи на іспитовому строку.

Тому, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2017 р. ОСОБА_1 належить призначити остаточне покарання у виді двох років одного місяця позбавлення волі.

В той же час, загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальностіпризначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі позбавить його можливості забезпечити повсякденні потреби його бабусі, її лікування, а також не дасть йому змоги утримувати її на належному рівні відповідно до життєвих стандартів, що взагалі поставить її подальше життя під загрозу, оскільки він являється єдиним її родичем, вона перебуває на повному його утриманні та останній здійснює за нею постійний догляд.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, та оцінивши всі обставини вчинення кримінального правопорушення, всі досліджені докази в їх сукупності, норми права, які регулюють вказані правовідносини, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, незначного розміру психотропної речовини, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення (добровільна видача психотропної речовини), та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, відсутність негативнихнаслідків від вчиненого, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема, що він являється особою молодого віку, сиротою, способу життя, а саме те, що він являється єдиним родичем у своєї бабусі, з якої вони вже протягом тривалого часу проживають лише вдвох, тобто він є одним працюючим членом сім`ї, а наявність на його утриманні бабусі, вимагає від обвинуваченого прийняття заходів для її належного забезпечення та постійного догляду за нею, за відсутності допомоги якого її життя є фактично неможливим, належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також обставин, які пом`якшують покарання, (які за своєю правовою сутністю характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого ним діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання), та відсутності обставин, обтяжують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в два роки з визначенням відповідних обов`язків судом.

Суд, враховуючи обставини вчиненого злочину, його тяжкість та особу обвинуваченого, а також застосовуючи принцип індивідуалізації та співмірності покарання, переконаний, що саме дане покарання, без ізоляції від суспільства ОСОБА_1 , але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76КК України є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , та саме за таких обставин буде досягнута мета покарання, яка полягає не тільки у покаранні, а й виправленні засуджених, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Таке покарання, суд вважає за можливе призначити, як виключення, із повторним застосуванням ст. 75 КК України, зважаючи на встановлені додаткових обставини, які суд не може віднести до пом`якшуючих чи визнати їх такими на підставі ч.2 ст. 66 КК України.

При цьому, на глибоке переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави, слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 1 716 грн. 00 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 50, 53, 65-69, 71, 75, 76, ч. 2 ст. 309 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винниму вчинені злочину,передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до нового покарання невідбутої частини покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2017 року за ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_1 , остаточно, призначити покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ), на користь держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області. МФО: 899998. КБК: 21081100. р/р НОМЕР_2 , призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції)процесуальні витратив розмірі1716(однатисяча сімсотшістнадцять)грн.00коп.

Речові докази, що знаходяться на зберіганні в камері схову Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області: психотропна речовина, обіг якого обмежено амфетамін, вагою 0,158 грам, після набрання вироком суду законної сили, - передати до окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (військова частина № 1492) Державної прикордонної служби України (з метою дресирування службових собак для розшуку наркотичних засобів та речовин), в порядку, визначеному законодавством України.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк