Рішення № 78900667, 29.11.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/1165/17

Справа № 2/600/331/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Липної О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоходачківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за нею права власності на житловий будинок загальною площею 57,1 кв.м. побудованого із цегли, сараю загальною площею 11,0 кв.м. побудованого із каменя і опоки, літньої кухні загальною площею 17,9 кв.м. побудованої із каменя і опоки, сараю загальною площею 28,4 кв.м. побудованого із цегли, сараю загальною площею 15,4 кв.м. побудованого із цегли, що знаходиться по вул. Деренівка №8 в с. Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 20.04.1988 року їй та її чоловікові – ОСОБА_2 було видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок (колишній колгоспний двір) що розташований по вул. Деренівка, 8 в с. В.Ходачків Козівського району Тернопільської області. Згідно вказаного свідоцтва колгоспний двір складався із 2 (двох) членів, а саме: ОСОБА_2В і ОСОБА_1. 23.06.2014 року помер її чоловік. Зазначає, що після смерті чоловіка вона являється спадкоємцем першої черги за законом та 01.11.2017 року звернулася до приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за законом, однак їй було відмовлено у зв’язку з тим, що такий об’єкт, як колгоспний двір, не визначений діючим законодавством. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником житлового будинку, що знаходиться по вул. Деренівка №8 в с. Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 29.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання.

Позивач у підготовче засідання не з’явилася, однак подала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та справу слухати у її відсутності.

Представник Великоходачківської сільської ради Козівського району Тернопільської області у підготовче засідання не з’явився, однак подав відзив на позов, згідно з яким не заперечує щодо визнання позовних вимог, просить справу розглядати у його відсутності.

Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.04.1988 року ОСОБА_2 як голові колгоспного двору видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок, що розташований на вул. Деренівка №8 в с. В.Ходачків Козівського району Тернопільської області. Згідно вказаного свідоцтва колгоспний двір складався із 2 (двох) членів (а.с.10, 29).

Відповідно до виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року, виданої Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області членами колгоспного двору були ОСОБА_2В і ОСОБА_1 (а.с.14).

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_2В і ОСОБА_1, то кожному із них фактично належить 1/2 частина колгоспного двору.

23.06.2014 року чоловік позивача ОСОБА_2 помер. За життя він своїм майном, в тому числі 1/2 частиною спірного будинковолодіння, на яку мав право як член колгоспного двору, не розпорядився(а.с.30).

Згідно із копією свідоцтва про одруження серії І-ИД №015204 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28).

Відтак, на підставі ч.1 ст.1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2.

Крім цього, встановлено, що протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від спадщини, однак вона не може оформити своїх спадкових прав в позасудовому порядку через відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів (а.с.32).

Вказані вище обставини учасниками справи не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Згідно з ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно роз’яснень, наданих у п.3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №25-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірне будинковолодіння на вул. Деренівка, №8 в с. Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області.

Сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1997, 00 грн. залишити за останньою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Великоходачківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок загальною площею 57,1 кв.м. побудованого із цегли, сараю загальною площею 11,0 кв.м. побудованого із каменя і опоки, літньої кухні загальною площею 17,9 кв.м. побудованої із каменя і опоки, сараю загальною площею 28,4 кв.м. побудованого із цегли, сараю загальною площею 15,4 кв.м. побудованого із цегли, що знаходиться на вул. Деренівка №8 в с. Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1; дані паспорта: серія МС №196011.

Відповідач – Великоходачківська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Шкільна, 11а, с. с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ – 04395538.

Дата складення повного судового рішення – 10 грудня 2018 року.

Суддя О.Б.Гриновець