Рішення № 78899567, 28.12.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1515/18

Провадження № 2/282/556/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Вальчук В. В.

при секретарі судового засідання: Грушак І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка вказує на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, який було розірвано 15.08.2007 року.

В період спільного проживання у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно рішення Любарського районного суду від 07.05.2008 року ОСОБА_5 зобовязаний сплачувати аліменти на її користь на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини всих видів його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до 22.03.2018 року, а потім у розмірі 1/3 частини всих видів його доходів до досягнення дочками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повноліття, тобто до 02.10.2025 року, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

Причиною звернення до суду стала та обставина, що розмір аліментів не відповідає реальним потребам дитини та розміру визначеному ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України.

Саме тому позивачка звернулась до суду з проханням ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у розмірі 1500 грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення доньками повноліття, тобто до 02.10.2025 року.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак надіслала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу у її відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлявся в установленому законом порядку шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на ВЕБ-сайті Любарського районного суду, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15 серпня 2007 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ТП №019293.

Під час шлюбу у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвами про їх народження.

Згідно рішення Любарського районного суду Житомирської області №2-190/08 від 07.05.2008 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_4 зобовязаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини всих видів його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до 22.03.2018 року, а потім у розмірі 1/3 частини всих видів його доходів до досягнення дочками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повноліття, тобто до 02.10.2025 року, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесено зміни у ч.2 ст.182 СК України та зазначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний розмір аліментів для дитини віком від 6 до 18 років станом на день розгляду справи становить у твердій грошовій сумі 1013,50 грн. (2027 грн.х0,5= 1013,50 грн.).

Позивачка просить змінити розмір стягуваних аліментів та стягувати з відповідача по 1500,00 грн. щомісяця на кожну з доньок, які не досягли повноліття, проте не повідомляє про зміни в її або його майновому стані, як того вимагає ст.192 СК України та не представляє доказів зміни такого стану сторін чи дітей.

Загальновідомо, що зростання дитини потребує додаткових фінансових витрат, а тому в силу ч.3 ст.81 ЦПК України суд вважає, що існує підтвердження змін матеріального стану її сімї, що в силу ст.192 ч.1 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів сплачуваних батьком на утримання доньок.

При цьому суд використовує засаду розумності, оговорену ст.7 СК України, оскільки законодавчо встановлений мінімуму на час розгляду справи 50% прожиткового мінімуму доходів громадян складає 1013,50 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст.183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст.184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05.02.2014 року по справі № 143цс13.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років встановлений: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дітей, виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, а також враховуючи те, що після ухвалення рішення суду, згідно якого із відповідача стягуються аліменти на утримання доньок в розмірі, що на даний час є меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідної вікової категорії, а також враховуючи те, що позивачкою не надано доказів можливості сплачувати відповідачем аліменти у розмірі в якому просить позивачка, а відтак суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивачки, то з відповідача у відповідності до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 704,80 грн. та на користь позивачки 400 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 211, 223, 247, 263 - 265, 271 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.180-184, 192 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів визначений рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 07.05.2008 року №2-190/08 та стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки с.Вигнанка вул.Польова,9 Любарського району Житомирської області, ІПН:НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1100 грн. щомісяця на кожну дитину, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дітьми повноліття, тобто до 02.10.2025 року.

Стягнення розпочати з 23 жовтня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки с.Вигнанка вул.Польова,9 Любарського району Житомирської області, ІПН:НОМЕР_2 понесені нею судові витрати в сумі 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 704,80 грн. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; р/р отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п.15.5, п.15 ч.1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дати вручення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_9