Вирок № 78899510, 28.12.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 294/794/18

Провадження № 1-кп/282/125/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В.В.

при секретарі судового засідання Грушак І.В.

за участю прокурора Котоноса О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар кримінальне провадження №12017060320000337 від 10.08.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, на утриманні має малолітню доньку, не працюючого, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2017 року близько 17 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керуючи технічно справним мотоциклом МТ-10, реєстраційний номер 45-10 ЖИК, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії МЗ №260076 належить ОСОБА_4, рухаючись на відстані близько 350 метрів від автодороги Пятка Вакуленчук - ОСОБА_5, між населеними пунктами с.Пятка та с.Рачки Чуднівського району Житомирської області в напрямку с.Пятка, діючи необережно, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, неправильно оцінив обстановку, яка склалась, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він обєктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки свого транспортного засобу, в результаті чого, передньою частиною свого транспортного засобу здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався попереду у попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді рвано-забійної рани потиличної ділянки, рваної рани правої гомілки, відкритого уламкового перелому правої великогомілкової кістки зі зміщенням, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

За вказаних обставин, ОСОБА_1, всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, визначених п.2.3. «б» (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п.2.9 «а» (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння), п.10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і

стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), п.12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, порушив їх, що стало причиною та умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному звязку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

В судовому засіданні 27.11.2018 року обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю однак від дачі показів відмовився. В судовому засіданні 28.12.2018 року обвинувачений змінив свою думку у звязку з чим за клопотанням прокурора та з урахуванням думки учасників судового провадження було змінено порядок дослідження доказів. Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтвердив вказані вище обставини. Вказав, що в той день до дорожньо-транспортної пригоди вживав спиртне. Також додав, що у вчиненому щиро розкаюється, заподіяну потерпілому шкоду на даний час не відшкодував, однак має намір це зробити. Заявлений прокурором цивільний позов визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Крім того вказав, що перебуває у дружніх стосунках із обвинуваченим, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просив суд суворо його не карати.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України показами обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, і вважає доведеним пред'явлене обвинувачення, а тому, суд при дослідженні доказів обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3 та вивченням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд, з'ясував правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду, зміст цих обставин, з'ясував, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив учасникам розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Проаналізувавши всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, які є належними та допустимими, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.

Таким чином, своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України, помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч.2 ст.286 КК України, тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, а тому призначає його в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Однак, враховуючи вищевикладені обставини, думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, дані, що характеризують особу винного, який на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, чистосердне каяття, усвідомив протиправність скоєного, розкаявся, а також те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, то суд обравши вид та розмір покарання в межах санкції

частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинений злочин, приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на ОСОБА_1 обовязки передбачені ст.76 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових злочинів.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню становлять 2133,60 грн.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 16514,90 грн., яка полягає у витратах закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 суд задовольняє повністю, оскільки відповідно до чинного законодавства витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 532 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання за цим Законом у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обовязки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов прокурора задовольнити та стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 02313476, МФО 811039, р/р 31411544700001 в ГУДКСУ у Житомирській області кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 16514 (шістнадцять тисяч пятсот чотирнадцять) грн. 90 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз: судової експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 989 грн. 60 коп. та судової експертизи механізму та обставин ДТП в сумі 1144 грн. 00 коп.

Накладений ухвалою слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 12.09.2017 року арешт на мотоцикл марки МТ-10, реєстраційний номер 45-10 ЖИК, після набрання вироком суду законної сили - скасувати.

Речові докази по справі: мотоцикл марки МТ-10, реєстраційний номер 45-10 ЖИК, який зберігається на території Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та технічний паспорт на мотоцикл марки МТ-10 серії МЗ № 260076 від 04.05.1978 року, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком суду законної сили, повернути власнику ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7