Рішення № 78899387, 26.12.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1686/18

Провадження № 2/282/596/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді П.І. Гуцала

за участю секретаря судового засідання Г.М. Войтович

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Любарської селищної ради про право власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що 16 вересня 2016 року в селі Коваленки Любарського району Житомирської області у віці 74 роки померла його мати ОСОБА_3.

У відповідності з чинним цивільним законодавством він являється спадкоємцем майна померлої, серед якого є будинок з господарськими будівлями № 5 по вул. Шкільній в с. Коваленки Любарського району Житомирської області.

Зазначене домогосподарство було збудовано матір’ю під час спільного проживання з батьком ОСОБА_4, який помер 26.12.1990 року і по завершенні будівництва у 1971 році було зареєстровано шляхом відкриття особового рахунку № 170 у по господарській книзі № 5 за 1971-1973 роки. Іншої процедури реєстрації новоствореної будівлі на той час не було.

Згідно з рішення Панасівської сільської ради Любарського району від 21.10.1993 року для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_3, були передані у приватну власність земельні ділянки розміром 0.25 і 0.28 га.

За даними органу місцевого самоврядування, дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину він не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому, зважаючи на вищезазначені обставини позивач просять суд ухвалити рішення про визнання за ним в порядку спадкування за законом по смерті його матері право власності на вищевказану садибу.

26 грудня 2018 року представник позивача ОСОБА_2, через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд: ухвалити рішення про визнання за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом по смерті матері ОСОБА_3, право власності на будинок з господарськими будівлями № 5 по вул. Шкільній в с. Коваленки Любарського району, який розташований на земельній ділянці загальним розміром 0,53 га.

Представник позивача у підготовче засідання на розгляд справи не з’явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Любарської селищної ради у підготовче засідання на розгляд справи не з’явився, в наявній в матеріалах справи довідці проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

22 жовтня 1976 року народився ОСОБА_1, свідоцтво серії І-ТП № 324666. Його батьками записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно довідки Панасівського старостинського округу Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області № 521 від 05.11.2018 року ОСОБА_3 з 1971 року проживала у власному будинку № 5 по вул. Шкільна в с. Коваленки Любарського району Житомирської області який вона збудувала під час перебування у шлюбі із ОСОБА_4, який помер 26.12.1990 року. Будинок по завершенні будівництва було зареєстровано шляхом відкриття особового рахунку № 170 у по господарській книзі № 5 за 1971-1973 роки. Будинок до самочинно збудованих не відноситься.

Як вбачається з виписки із рішення Панасівської сільської ради Любарського району № 26 від 21 жовтня 1993 року ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства були передані земельні ділянки розміром 0,25 га., та 0,28 га.

16 вересня 2017 року в селі Панасівка Любарського району Житомирської області померла ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом серії І-ТП № 308573.

Постановою приватного нотаріуса Любарського районного нотаріального округу ОСОБА_6, № 613/02-31 від 29.10.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по смерті ОСОБА_3 на житловий будинок № 5 (з господарськими будівлями та спорудами) по вул. Шкільній в с. Коваленки Любарського району у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на дане нерухоме майно.

Згідно довідки Бердичівського МБТІ № 320 від 15.02.2018 року, на житловий будинок № 5 по вул. Шкільна в с. Коваленки Любарського району Житомирської області станом на 31.12.2012 року право власності не зареєстроване, право установчі документи не оформлені.

Відповідно до ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст. 331 ЦК України – право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», зазначено, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що житловий будинок № 5 по вул. Шкільна в с. Коваленки Любарського району Житомирської області за матеріалами Любарської селищної ради рахувався за померлою ОСОБА_3, а позивач є спадкоємцем майна померлої за законом, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 346, 376, 381, 1268, 1278 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємцем – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, в порядку спадкування за законом по смерті матері ОСОБА_3, померлої 16 вересня 2016 року в селі Коваленки Любарського району Житомирської області право власності на будинок з господарськими будівлями № 5 по вулиці Шкільній в селі Коваленки Любарського району Житомирської області, який розташований на земельній ділянці загальним розміром 0,53 га.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гуцал П.І.