Рішення № 78898233, 28.11.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7452/15-ц

2/296/1060/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участю секретаря Івашко Т.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору, додаткової угоди по кредитному договору та зобов’язання повернення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом, де, з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд визнати недійсним кредитний договір ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року, в тому числі угоду до кредитного договору від 05.01.2012 року укладений між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» та застосувати наслідки недійсності кредитного договору ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року, у зв’язку з чим зобов’язати відповідача зарахувати в рахунок повернення коштів за кредитним договором ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року безпідставно отримані від неї кошти сплачені як суми повернення кредиту, відсотків за користування кредитом.

В обґрунтування позову зазначила, що між нею та відповідачем 17.08.2007 року укладено кредитний договір, за умовами якого вона, як позичальник, отримала кредит в розмірі 43730,00 доларів США на строк з 17.08.2007 року по 16.08.2037 рік. Додатковою угодою від 05.01.2012 року термін дії договору продовжено до 20.08.2037 року.

Вважає, що під час укладення договору банк порушив її права як споживача фінансових послуг, та ввів її в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту.

Ухвалою суду від 10.07.2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.12.2015 року по справі призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

20.01.2017 року провадження у справі поновлено та справу призначено до судового розгляду.

12.05.2018 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Драчу Ю.І.

Ухвалою суду від 18.05.2018 року справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

21.08.2017 року було винесено ухвалу про забезпечення позову по даній справі.

Ухвалою суду від 05.12.2017 року по справі призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

22.01.2018 року провадження у справі поновлено та справу призначено до судового розгляду.

21.02.2018 року ухвалою суду зупинено провадження у справі та справу направлено для проведення експертизи.

02.05.2018 року провадження у справі поновлено та справу призначено до судового розгляду.

17.05.2018 року ухвалою суду зупинено провадження у справі та справу направлено для проведення експертизи.

10.10.2018 року на адресу суду надійшов висновок експерта.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року у справі поновлено провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача заперечував з приводу задоволення позовних вимог та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.08.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір ZHPOGL00000001, за умовами договору вона, як позичальник, отримала кредит в розмірі 43730,00 доларів США на строк з 17.08.2007 року по 16.08.2037 рік.

Додатковою угодою від 05.01.2012 року термін дії договору продовжено до 20.08.2037 року.

При цьому Банк зобов’язався надати кредит шляхом й у межах сум, зазначених у договорі, відкрити рахунки для обслуговування, направляти на погашення заборгованості позичальника кошти, що надійшли на рахунок для зарахування в порядку, встановленому договором.

Позичальник прийняв на себе зобов’язання сплачувати відсотки за користування кредитом, винагороду і комісію згідно умов договору.

Банк зобов’язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 17.08.2007 року по 16.08.2037 року включно у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 43730,00 долари США: у розмірі 38000 доларів США на купівлю житлової нерухомості, а також у розмірі 5730,00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом 0,91 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та винагороди за надання фінансового інструменту щомісяця у розмірі 0 % від суми за кредитом щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу. Періодом сплати сторони погодили з 15 по 26 число кожного місяця.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом укладених між сторонами договорів кредиту та додаткової угоди до нього відповідач виступив боржником в частині обов’язку надати грошові кошти на певних умовах, здійснювати обслуговування розрахункових рахунків, проводити зарахування переданих з боку позичальника в рахунок сплати заборгованості грошових коштів, проводити таке зарахування в погодженій сторонами послідовності. В частині сподівань на повернення кредитних коштів, відсотків за користування кредитом, іншими визначених умовами одговору кредиту платежів, Банк виступив кредитором.

Оскільки критеріями істотності порушення умов договору, що можуть виступати підставою його розірвання, Закон визначає як наявність шкоди, так і очікуваних сподівань сторони внаслідок реалізації умов договору, які, внаслідок порушення, повинні суттєво вплинути та зменшити (перетворити) очікування у порівнянні з обговореними, суд, надаючи оцінку вказаним категоріям, вважає необхідним звернути увагу на таке.

В обов’язки відповідача як Банку хоча і входить зарахування грошових коштів, які вносяться позичальником в рахунок погашення заборгованості, визначення їх черговості, сума таких платежів, як і періодичність є чітко обумовлена положеннями договору, а їх сплата наводиться саме в обов’язок позичальника як боржника відповідно ст.ст. 509, 1054 ЦК України.

За змістом дослідженого в судовому засіданні висновку судово-економічної експертизи від 05.10.2018 року По першому питанню: отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 43730,00 доларів США, згідно з п. 7.1 кредитного договору ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року, документально не підтверджується. Видача банком коштів на сплату страхових платежів, згідно з п.1.1 та п.7.1. кредитного договору ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року, документально не підтверджується. Документально підтверджується видача кредиту ОСОБА_1 на купівлю житлової нерухомості в сумі 38000,00 доларів США шляхом виплати готівкових коштів з каси банку.

По другому питанню: реальна процентна ставка за користування кредитними коштами за кредитним договором ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року, враховуючи дійсну суму кредиту, отриману позичальником за кредитним договором, а також встановлені п.7.1 кредитного договору умови щодо сплати позичальником додаткових витрат: винагороди, яка сплачується в момент надання кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу, складає 12,27%.

По третьому питанню: сукупна вартість кредиту, що визначається як сума переплат за процентами, комісійними платежами та іншими додатковими витратами, які несе позичальник від моменту отримання кредиту до моменту його погашення, за кредитним договором ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року, складає 136779,14 дол. США.

По четвертому питанню: В результаті проведено дослідження визначено, що відповідність оформлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредиту (на момент укладення договору) за кредитним договором ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року вимогам нормативно-правових актів України, які регулюють питання кредитних правовідносин, в т.ч. Закону України «Про захист прав споживачів» та постанови НБУ від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», документально підтверджується в частині зазначення таких відомостей:

- особи та місцезнаходження кредитодавця;

- мети, для якої Кредит може бути витрачений,

- форми забезпечення Кредиту,

суми, на яку Кредит може бути виданий,

- строк, на який Кредит може бути одержаний,

- можливість дострокового повернення Кредиту та його умови,

- значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів Банку,

- переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту.

Одночасно, документально підтверджується, що кредитний договір ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року на момент його підписання не містив ряд відомостей, обов’язкове включення яких передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» та постановою НБУ від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а саме:

графік платежів, у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом,

орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному) значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту,

наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача,

варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги,

необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється,

- податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування,

перелік, розмір і обґрунтування вартості супутніх послуг (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів до Пенсійного фонду України, комісій під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту, біржових зборів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів, тарифи на розрахунково-касове обслуговування).

По п’ятому питанню: документально підтверджується станом на 01.12.2015 року сума сплачених Позичальником грошових коштів на виконання умов кредитного договору ZHPOGL00000001 від 17.08.2007 року в розмірі 42647,55 дол. США.

В результаті проведених Банком операцій по коригуванню залишку поточної заборгованості за тілом кредиту на протязі періоду з 21.08.07 по 01.12.15 року, залишок заборгованості за тілом кредиту було збільшено на 362,82 дол. СІНА. В ході проведеного дослідження, не видається за можливе визначити підстави для проведеного Банком такого збільшення заборгованості за тілом кредиту..

Вказане, на думку суду, підтверджує висновок про відсутність істотних порушень, які значною мірою позбавили сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки саме зафіксований в договорах обсяг прав та обов’язків сторін дозволяє надати висновок про належність виконання зобов’язання та безпідставність або обґрунтованість заявлених вимог про стягнення заборгованості.

Правом на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів наділена кожна особа (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пред’явлені вимоги банку про стягнення заборгованості оцінюються судом на підставі дослідження належних та допустимих доказів, які обґрунтовують або спростовують позицію сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не доведено фактичне завдання шкоди внаслідок істотного порушення умов договору, а виниклий спір хоча і виявляє якість виконання, не може розглядатись в контексті суб’єктивного волевиявлення сторін при укладенні договору, тобто їх очікувань, та не може розв’язуватись шляхом розірвання договору.

Враховуючи вищенаведене, позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору, додаткової угоди по кредитному договору та зобов’язання повернення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю. І. Драч